Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж відстані направимо промінь ліхтарика під кутом — освітлена вже велика поверхня, овальної форми, але освітлена слабкіше, ніж коло. Те ж відбувається і з сонячними променями. Узимку, через нахил земної осі вони потрапляють на Землю під більш гострим кутом, і поверхня, що освітлюється ними, отримує менше світла і тепла, ніж влітку. Протилежна півкуля в цей час повернена до Сонця під менш гострим кутом, вона краще освітлена, отримує більше тепла, і день там довше. На півночі ґрунт узимку не встигає прогрітися і, вкритий снігом, віддзеркалює промені Сонця. Улітку Північна півкуля наближається до Сонця, промені падають прямовисніше, день довшає, світило нагріває поверхню так, що за ніч вона не встигає охолодитися.

Весна і осінь — перехідні періоди між зимою і літом.

Справа в тому, що початок астрономічної весни визначається зовсім не мінливими і ненадійними ознаками погоди. Вже одне те, що момент приходу весни встановлюється один для всіх місць даної півкулі Землі, повинно навести на думку, що особливості погоди не мають тут істотного значення. Не може ж на цілій половині земної кулі стояти всюди однакова погода!

І дійсно, при встановленні термінів настання сезонів року астрономи керуються явищами не метеорологічними, а астрономічними: висотою полуденного Сонця і тривалістю дня. Та або інша погода є вже обставиною супутньою.

День 21 березня відрізняється від інших днів року тим, що в цей час кордон світла і тіні на нашій планеті проходить якраз через обидва географічних полюси. Узявши в руки глобус і тримаючи його відповідно поверненим до лампи, ви переконаєтесь, що кордон освітлення слідує тоді по лінії земного меридіана, перетинаючи екватор і всі паралельні кола під прямим кутом. Повертайте глобус у такому положенні навколо осі, освітлюючи його лампою: кожна точка поверхні глобуса опише при цьому коло, рівно половина якого занурена в тінь і рівно половина знаходиться на світлі. Це означає, що у вказаний момент року тривалість дня дорівнює тривалості ночі. Рівність дня і ночі спостерігається в цю пору на всій земній кулі від північного до південного полюса. А оскільки день триває тоді 12 годин — половину доби, то Сонце сходить всюди о 6 годині й заходить о 18 годині (звичайно, за місцевим часом).

Отже, ось чим виділяється дата 21 березня: день і ніч рівні тоді між собою на всій поверхні нашої планети. Астрономічне найменування цього чудового моменту — «весняне рівнодення»,— весняне тому, що рівнодення це не єдине в році. Через півроку, 23 вересня, знов буває момент рівності дня і ночі — «осіннє рівнодення», що відмічає кінець літа і початок осені. Коли в північній півкулі весняне рівнодення, тоді по інший бік екватора, в південній півкулі, рівнодення осіннє, і навпаки. По один бік екватора зима змінюється весною, по інший — літо змінюється осінню. Пори року в північній півкулі не співпадають із сезонами південної.

Простежимо також за тим, як змінюється протягом року порівняльна довгота дня і ночі. Починаючи з осіннього рівнодення, з 23 вересня, світла частина діб у північній півкулі стає коротшою за темну. Так продовжується ціле півріччя, протягом якого дні спочатку скорочуються — до 22 грудня, а потім довшають, поки 21 березня день не порівняється з ніччю. З цього моменту протягом усього іншого півріччя день у північній півкулі довше за ніч. Дні довшають до 21 червня, після чого убувають, залишаючись перші три місяці довше за ніч; вони знову порівняються з ніччю лише в момент осіннього рівнодення (23 вересня).

Указані чотири дати і визначають собою початок і кінець астрономічних пір року.

Якщо відвернутися від поезії і звернутися до астрономічної прози цього явища, то білі ночі — не що інше, як злиття вечірніх і ранкових сутінків. У тих широтах, де Сонце в своєму добовому русі по небозводу знижується за горизонт не глибше за 17,5°, — там вечірня зоря не встигає ще померкнути, як вже загоряються промені ранкової, не даючи ночі й півгодини.

Зрозуміло, ні Санкт – Петербург, ні будь – який інший пункт не мають привілею бути єдиним місцем, де спостерігається це явище. Кордон зони білих ночей обчислюється астрономічно. І виявляється, що злиття зорі спостерігається на більш південних широтах.

Москвичі також можуть милуватися білими ночами приблизно з середніх чисел травня до кінця липня, хоч тут вони не такі світлі, як у Санкт – Петербурзі в ті ж дні.

Південний кордон зони білих ночей пролягає на широті Полтави, на 49° п. ш. Тут буває тільки одна біла ніч на рік — саме 22 червня. На півночі, починаючи з цієї широти, білі ночі стають все світлішими, а період їх — довшим. Особливо світлі білі ночі в Архангельську, розташованому вже недалеко від зони, де Сонце не заходить. Білі ночі Стокгольма нічим не відрізняються від Санкт – Петербургських.

Коли нижня частина добового шляху Сонця зовсім не занурюється під горизонт, а лише злегка ковзає по ньому, ми маємо не тільки злиття двох зорь, але і безперервний день. Це можна спостерігати починаючи з 65°42′ широти: тут починається царство опівнічного Сонця. Ще північніше — з 67° 24′ — можна спостерігати також і безперервну ніч, злиття ранкової зорі з вечірньою через полудень, а не через північ. Це — «чорний день», протилежність білій ночі, хоч міра їх освітлення однакова. Країна чорних днів — та ж країна опівнічного Сонця, тільки в інший час року. Де можна бачити Сонце, що не заходить у червні, там у грудні панує багатодобова темрява, зумовлена Сонцем, що не сходить.

Звертаючись до багатющих набутків народної медицини, ми здебільшого використовуємо дикорослі рослини. Поміж тим незвичайні цілющі властивості мають і культурні представники зеленого світу — усім нам відомі овочі, фрукти та ягоди.

Візьмемо таку буденну і прозаїчну культуру, як картопля. Мало хто знає, що споживання варених бульб сприяє лікуванню виразки шлунку і дванадцятипалої кишки, знижує артеріальний тиск. Поряд з ромашкою відвар картоплі використовують і як протизапальний засіб.

Капуста… Ця городня культура багата на вітаміни, містить у своєму складі йод, фтор, залізо, магній, калій, кальцій та інші елементи. На плантаціях білокачанної, як у сосновому лісі чи горіховому гаю, дихається вільно і легко — капуста виділяє фітонциди, особливі леткі речовини, що вбивають хвороботворні мікроби. Застосовується від кашлю та цукрового діабету.

У вас порушений кровообіг, вам загрожує інфаркт міокарда, ви сліпнете… Споживайте моркву! Збереженню гостроти зору сприяють також дині та гарбузи. Ці овочі використовуються при малокрів’ї, порушеному обміні речовин та для лікування ендокринних залоз.

Багатий букет цілющих властивостей має кавун. Його корисно споживати при атеросклерозі, захворюванні кровоносної системи й органів виділення. Кавунний сік поліпшує роботу серця, проганяє сечокам’яну хворобу, ліквідовує набряки.

Іноді в народі кажуть: «Набрид гірше від гіркої редьки». І даремно. Редька, хоч яка вона гірка, надзвичайно корисна. її рекомендують для лікування неврозів, радикуліту і подагри.

Не менші лікувальні властивості мають огірки. їхнім соком, настояним на медові, лікують катар верхніх дихальних шляхів, проганяють кашель. А ось при холециститі та гепатиті корисні приймочки кукурудзи. Вони також використовуються як жовчогінний засіб. Корисні петрушка, щавель, квасоля, буряки, бруква. Крім стравових якостей, вони мають лікувальні властивості — рекомендуються при сечокам’яних хворобах, шлунково-кишкових захворюваннях, цукровому діабеті.

А що вже говорити про цибулю і часник! Це чи не найкращі «лікарі» домашнього городу. Вони є ворогами атеросклерозу, водянки, запалень кишковика, бронхіальної астми, диспепсії і виснаження.

Чудовими зцілителями є і плоди саду. Багатьох людей, наприклад, діймає повнота. Вони змушені вдаватися до дієти, голодувати. Поміж тим варто до свого щоденного меню ввести аґрус (натуральні ягоди, джеми, варення), і від ожиріння можна себе убезпечити.

Дехто уникає груш, боячись розладу шлунку. Тим часом відвар цих солодких плодів ліквідовує кашель. При серцево-судинних захворюваннях лікарі рекомендують вживати персики і суниці. Абрикоси посилюють зір. Виноград, вишні, сливи зміцнюють організм, славляться як протизапальні засоби. У яблуках багато заліза, фосфору та інших цінних речовин, необхідних для організму. Ці найпоширеніші плоди медики рекомендують вживати при захворюваннях кровоносної системи й органів виділення. Яблуками лікують також гіпертонію, знижують кров’яний тиск.

Підтримуючи здоров’я фізичне, не слід забувати про здоров’я психологічне. В цьому випадку добре підібрати правильну літературу або записатися на авторские психологические тренинги. Здорова думка може творити дива і навіть допомогти побороти тілесні недуги.

Наша атмосфера неоднорідна і складається з чотирьох чітко виражених шарів. Найнижчий з них, товщиною приблизно 15 км, називається тропосферою. Тут зароджується більшість бурь і ураганів, а циркуляція повітря постійно приводить у рух хмари.

Наступний шар, названий стратосферою, має товщину 40 км і тягнеться приблизно до висот 50 – 55 км. Там на відміну від тропосфери панує майже повне затишшя, тому саме в стратосфері літають реактивні літаки, уникаючи турбулентних потоків нижнього шару.

Від інших шарів атмосфери стратосфера відрізняється підвищеною наявністю озону. Він безперервно утворюється в цій області атмосфери, а потім знов переходить у кисень під дією ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Кількість озону навіть в озоновому шарі дуже мала, однак він грає важливу роль у підтримці життя на Землі. Оскільки на утворення і розпад озону йде багато сонячної енергії, температура в стабільній стратосфері вище, ніж у її неспокійного нижнього сусіда — тропосфери. Вона виконує роль даху, захисного фільтра по підтримці певного клімату в нижній атмосфері. Але головна функція озонового шару в тому, що він затримує велику частину згубного для життя ультрафіолетового випромінювання, пропускаючи стільки ультрафіолету, скільки треба для життя на Землі.

Третій шар — холодна мезосфера — займає наступні 30 км повітряного простору, досягаючи рівня приблизно 80 км. Тут відбувається згоряння метеорних часток.

Далі починається термосфера та іоносфера — останній шар земної атмосфери, що складається з надзвичайно розрідженого й електрично зарядженого повітря, де відбуваються в прямому значенні слова небесні явища — полярні сяйва.

Що може ходити в таке управління? Ну, от уявіть просту картину. Ви взимку поїхали на роботу. Що відбувається під час вашої відсутності? Правильно – нічого. Так навіщо, скажімо, підтримувати тепло в будівлі на рівні двадцяти п’яти градусів, якщо в ньому ніхто не проживає? Можна ж зекономити багато грошей. Ви можете знизити температуру на час вашої відсутності, а перед тим, як повернутися додому, все знову прогріти і повернутися в тепле житло. При цьому вентиль на радіаторі опалення виявляється керованим на відстані, а датчик температури сам передасть вам стан справ будинку.

«Розумний будинок» може перекрити кран у випадку, як тільки вода опиняється на підлозі і реєструється датчиком затоплення або виявлення води. Точно так само справа йде з газом, електрикою, захистом будинку від вторгнення (датчики руху). Виявивши злодія, «розумний будинок» не тільки дасть про це знати вам особисто і в міліцію (за допомогою такої функції як GSM сигнализация), але ще й може включити звуковий запис, або, якщо це потрібно, запис на веб-камеру.

На цю систему можна «повісити» необхідність стежити за тваринами в будинку, або навіть за дітьми та хворими людьми. Система розумний будинок простежить за відкритими або закритими вікнами, дасть сигнал, якщо вони зруйновані. Точно так само це стосується затоплень або пожеж, чи відбувається це лихо з вашого будинку або від сусідів.

При вашій появі будинку, ця система включить світло, може зібрати інформацію про події навколо. Керувати такою системою можна через Інтернет, з мобільного телефону або за допомогою пульта управління, який випускається в різних видах – сенсорна панель, звичайний пульт і т.п. І все це є вже сьогодні.

Гра місяцеходи

Основна мета цієї гри – розвеселити гравців. Сама по собі ця гра може здаватися абсурдною, але може чудово підійти для добре підігрітої компанії, яка просто хоче подуріти. Для початку вибирається жертва, всі сідають в коло, а жертва повзає по колу і вимовляє смішні фрази, наприклад «я місяцехід номер один», «я місяцехід номер один» і т.д. Якщо хтось засміявся зі смішних реплік місяцехода, з’являється «місяцехід номер» і ось уже два гравці веселять публіку, намагаючись збільшити популяцію місяцеходів. Виграє останній, хто довше за всіх не сміявся.

Передавання м’яча

Напевно одна з самих старих командних ігор. Вибираються дві команди, які постають у дві лінії (чергуючись: чоловік, жінка) обличчям один до одного. Умова цієї гри – граючі повинні тримати м’яч між тілом і підборіддям, під час передачі доторкатися до м’яча руками ні в якому разі не можна, при цьому дозволяється торкатися один одного як завгодно, лише б не впустити м’яч.

Конкурс на кмітливість

Складіть і скажіть промову із обвинуваченням, адресованим персонажам, які порушують закони та інструкції: бабі Шапокляк – за вигул щурів в невстановлених місцях або Лисиці Алісі та Коту Базиліо – за втягування неповнолітніх у валютні махінації. В конкурсі виграє, той, хто придумає найбільшу нісенітницю і збере найбільшу кількість овацій.

Погодуй мене

Гості розбиваються на пари. У кожній парі – чоловік і жінка. Завдання кожної пари – спільними зусиллями без допомоги рук розгорнути і з’їсти цукерку, яку дасть ведучий. Пара, яка зробила це першою, перемагає.

Спортивний покер

В останній час це американська гра набирає популярності на теренах нашої держави. Особливо активно в покер грають студенти, оскільки завжди прагнуть отримувати гострі відчуття і бути переможцем у всьому.
Дуже сподіваюсь, що такі прості ідеї допоможуть Вам весело провести час зі своїми друзями.

Зрозуміло, повітря ніколи не буває абсолютно сухим. У ньому завжди присутні водяні пари. Склад пари залежить від місця і часу, але без неї не було б хмар, дощу і взагалі життя на Землі.

У повітряному океані плавають міріади мікроскопічних твердих часток. Навіть чисте повітря у відкритому морі містить понад тисячу пилинок на кубічний сантиметр. А у великих містах їх число може зростати до декількох мільйонів. Сажа, пісок, сіль з бризок морської води, спори рослин і квітковий пилок плавають у повітрі. При виверженні вулкана в атмосферу можуть викидатися тонни попелу. Навіть метеорні частки сприяють забрудненню повітря. Продукти згоряння цих часток повільно, але вірно осідають на поверхні Землі.

Виходить, повітря в надутій кульці щільніше, а значить, і важче, ніж те, що знаходиться навколо нього. Скільки важить повітря, залежить від того, коли і де його зважують.

Вага повітря над горизонтальною площиною — це атмосферний тиск. Як і всі предмети, які оточують нас, повітря також схильне до земного тяжіння. Саме воно і наділяє повітря вагою, яка дорівнює 1 кг на квадратний сантиметр. Повітряний стовп, що вертикально підіймається над Землею, тягнеться на декілька сотень кілометрів. Тобто, на людину, яка стоїть прямо, на її голову і плечі, площа яких становить приблизно 250 см2, давить стовп повітря вагою у 250 кг. Ми не змогли б витримувати такий тягар, якби йому не протистояв такий же тиск усередині нашого тіла.
Наступний дослід допоможе нам це зрозуміти.

Якщо розтягнути двома руками паперовий лист і хтось з одного боку натисне на нього пальцем, то результатом буде дірка в папері. Але якщо натиснути двома вказівними пальцями на одне і те ж місце, але з різних боків, нічого не трапиться. Тиск з обох боків буде однаковим. Те ж саме відбувається і з тиском повітряного стовпа і зустрічним тиском усередині нашого тіла: вони рівні.

На рівні моря нормальний тиск повітря становить приблизно 1 кг/см2, однак чим вище, тим атмосферний тиск стає меншим. Так, на рівні 3500 м він падає вже до 700 г/см2, а на вершині Евереста (8848 м) — до 315 г/см2. Повітря там таке розріджене, що альпіністи беруть із собою запас кисню.

Вага повітряного океану не укладається в свідомості. Якщо атмосферний тиск на рівні моря становить всього 1 кг/см2, то вся гігантська маса повітря у нас над головою важить 5 х 1015 тонн!

Щороку, повертаючись із сонячних маршрутів, геологи позначають на картах нові джерела, підраховують ресурси підземних річок і струмків…

За багатством цілющих джерел, виявлених в останні роки, наша країна поступається місцем хіба що Кавказові. Особливо численні вони в Карпатах. Цей мальовничий гірський вал таїть у собі казкову підскельну силу. У районі стародавнього Ужгорода є, скажімо, великі родовища вуглекислої води нарзанного типу. Це справді чудодійна вода. Вуглекислота, як ми знаємо, бере участь у багатьох реакціях біосинтезу, входить до складу крові, підтримує кислотно-лужний баланс в організмі. До неї вельми чутливі нервові клітини дихального центру головного мозку. Тому-бо й приймають ці ванни при лікуванні серцево-судинних захворювань.

У міжгірних долинах Рахівщини відкрито безліч подібних джерел з неймовірно високою насиченістю. Золота водиця стікає в повноводу Тису та її притоки. Такі само потужні джерела і в Мукачівському та Сва-лявському районах Закарпаття. Дихають неспокійні ковбані вуглекислим газом, дзвенять, б’ють срібні водограї боржомного гатунку у долинах Латориці та Сваляви. Тут діє чудовий курорт «Поляна» й завод з розливання мінеральних вод «Поляна квасова», «Лужанська», «Свалява», «Плосківська» та інші.

Чудодійні потужні родовища закарпатських «Єсентуків» у Хустському та Міжгірському районах, в околиці мальовничого високогірного села Сейм. Чути, як сичить газ, вириваючись із надр на поверхню. Сотні тисяч пляшок оздоровчої рідини гайнується тут щодня, стікаючи в річку. Тут же, на Рахівщині, нещодавно виявлені вуглекисло-миш’яковисті джерела; трохи далі, по річці Уж, поблизу сіл Костриного й Солі, відкрито джерела типу «Арзні» з досить високою мінералізацією солей. Джерело села Кольчин Міжгірського району багате на залізо. Такі води взагалі рідкісність.

А яку життєдайну силу дарують води з високою концентрацією біологічно активних іонів вуглекислоти, йоду, брому, летючих газів, фенолів тощо. Це знамениті «Моршин» і «Трускавець» у Карпатах з їхнім щедрим розмаїттям лікувальних трунків — адже на території одного, скажімо, Трускавця розрізняють майже 13 витоків, різних за своїми властивостями: «Емма», «Нафтуся», «Марія»… Маємо й такий цікавий тип вод, як термальні. Також у Криму є особливі водні утворення, де є лікувальні грязі. Зараз у період відпусток і поїздок на море, можна поєднати приємне з корисним. Особисто рекомендую прочитати про отдых на море без посредников і організувати собі достойний відпочинок.

Кваліфікована думка фахівців недвозначна: Україна спроможна забезпечити себе власними мінеральними водами, а значну кількість їх може вивозити за межі країни. Зокрема, запаси численних нарзанів Закарпаття здатні вдовольнити будь-які запаси розливу. Так само оптимістично маємо дивитись і на розширення мережі санаторного лікування цим життєдайним дарунком нашої золотої землі.