Екологічні новини та публікації

Пара в Іспанії нелегально продавала пум і сервалів, зокрема з України

2025-04-15T22:58:00.001+03:00

Пара в Іспанії нелегально продавала пум і сервалів, зокрема з України

фото
Новини — Понеділок, 14 квітня 2025, 18:18 — Олег Павлюк

Поділитись:

Цивільна гвардія Іспанії повідомила про арешт двох членів злочинної організації, яка продавала через інтернет котячих, зокрема й захищені види.

Про це іспанські правоохоронці заявили 14 квітня, пише "Європейська правда".

У межах поліцейської операції на Майорці були заарештовані двоє людей і почате розслідування проти ще однієї людини, які займалася продажем різних видів екзотичних тварин через інтернет.

Під час обшуку виявили "загалом 19 особин сімейства котячих, серед яких: чистий каракал, два чистих сервали і ще 16 гібридних котів різного ступеня гібридизації та видів", заявили в Цивільній гвардії.

Фото: Цивільна гвардія Іспанії

Розслідування показало, що арештовані були учасниками міжнародної схеми торгівлі іншими видами тварин, що охороняються – білі тигри, чорні леопарди, пуми, гієни тощо.

Фото: Цивільна гвардія Іспанії

"Більшість тварин, виставлених на продаж, походили з таких країн, як Росія, Білорусь та Україна, з метою контрабандного ввезення до Європейського Союзу", – стверджується в повідомленні.

Іспанські правоохоронці кажуть, що тварин нелегально вивозили через Білорусь до Польщі й далі до ЄС із фальшивими документами. Ціна за одну тварину могла доходити до 60 тисяч євро.

Котячі та їхні гібриди до четвертого покоління перебувають під захистом Конвенції CITES про охорону видів дикої фауни і флори шляхом регулювання торгівлі ними, учасницею якої є Європейський Союз.

Раніше цього року Французька митниця повідомила про перехоплення контрабандного м'яса панголіна, яке намагалися потай ввезти на територію країни з Камеруну.

https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/04/14/7209496/

Лемури разом із барвистими пернатими стали «об’єктами» спроби незаконного переміщення через кордон на виїзд з України.

2025-01-05T14:49:00.001+02:00

Хабар за «короля Джуліана»

05 Січня 2025, 13:16

Повнометражний анімаційний фільм Мадагаскар студії DreamWorksAnimation у 2005 підняв популярність цих тварин до небес, а жарти і меми після українського дубляжу стрічки досі трапляються у публікаціях різних соцмереж – майже два десятиліття по тому…

Цього разу лемури разом із барвистими пернатими стали «об'єктами» спроби незаконного переміщення через кордон на виїзд з України.

Намірам громадянина Польщі завадили прикордонники 7 Карпатського загону.

Під час оформлення транспортного засобу у пункті пропуску «Грушів» мікроавтобус марки «Мерседес» відправили на поглиблений огляд.

У ході перевірки вантажу з'ясувалося, що водій не мав жодних документів для транспортування лемурів, а також екзотичних птахів.

Більше того, довго не вагаючись, водій запропонував прикордоннику неправомірну вигоду у розмірі 1900 доларів США та 100 євро.

Військовослужбовець попередив особу про кримінальну відповідальність за таку пропозицію та відмовився від неправомірної вигоди.

Зрештою, офіцери внутрішньої та власної безпеки 7 прикордонного загону надіслали до Національної Поліції повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення за ст.369 ККУ «Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі».

https://dpsu.gov.ua/ua/news/45509-habar-za-korolya-dzhuliana

Ukraine Pavilion at COP28 presents the consequences of the Kakhovka Dam ...

2023-12-06T22:47:00.001+02:00

Повідомлення про початок публічного обговорення звіту з оцінки впливу на навколишнє середовище «Проєкта будівництва та експлуатації першої атомної електростанції в Польщі потужністю до 3750 МВт на території наступних гмін: Хочево, або Гнєвіно і Крокова»

2022-12-27T20:30:00.001+02:00

15 Листопада 2022, 11:13

Оголошення Оцінка впливу на довкілля

У рамках дотримання Україною зобов'язань за Конвенцією Еспо та з метою забезпечення рівних можливостей для участі громадськості у транскордонній процедурі оцінки впливу на навколишнє середовище, відповідно до сповіщення Генеральної дирекції охорони навколишнього середовища Республіки Польща стосовно участі України у процедурі здійснення транскордонної оцінки впливу на навколишнє середовище щодо «Проєкта будівництва та експлуатації першої атомної електростанції в Польщі потужністю до 3750 МВт на території наступних гмін: Хочево, або Гнєвіно і Крокова», повідомляємо про початок публічних консультацій звіту про оцінку впливу на навколишнє середовище.

Пропозиції (зауваження) направляти за адресою:

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Департамент екологічної оцінки та контролю та екологіних фінансів, 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, тел./факс. (044) 206-31-40, (044) 206-31-50, e-mail: OVD@mepr.gov.ua.

Строк громадського обговорення: 35 робочих днів до 02 січня 2023 року (включно).

Після завершення громадських обговорень Міндовкілля забезпечить направлення всіх зауваження та пропозиції, в разі їх надходження, від органів влади та зацікавленої громадськості щодо аспектів, які необхідно врахувати при підготовці рішення стосовно зазначеної діяльності до Генеральної дирекції охорони навколишнього середовища Республіки Польща.

EIA_REPORT_SUMMARY_EN.pdf (11568 Кб)

COVER_OF_TRANSBOUNDARY_DOCUMENTATION.pdf (167 Кб)

PART_1_INTRODUCTION.pdf (1110 Кб)

PART_2_VOLUME_VI_EIAR_NON-TECHNICAL_SUMMARY.pdf (11621 Кб)

PART_3_EXTRACT_FROM_VOLUME_I_OF_THE_EIAR_PRELIMINARY_INFORMATION.pdf (2023 Кб)

PART_4_EXTRACT_FROM_VOLUME_II_OF_THE_EIAR_CHARACTERISTICS_OF_THE_PROJECT_AND_EMI_compressed.pdf (11946 Кб)

PART_5_EXTRACT_FROM_VOLUME_III_OF_THE_EIAR_CHARACTERISTICS_OF_THE_ENVIRONMENT.pdf (241 Кб)

PART_6_EXTRACT_FROM_VOLUME_IV_OF_THE_EIAR_IMPACT_ASSESSMENT.pdf (7500 Кб)

PART_7_EXTRACT_FROM_VOLUME_V_OF_THE_EIAR_SUMMARY_ASSESSMENT_RESULTS_AND_CONCLUS.pdf (4684 Кб)

TABLE_OF_RESPONSES_TO_REMARKS_AT_THE_SCOPING_STAGE.pdf (1262 Кб)

https://mepr.gov.ua/news/40350.html?fbclid=IwAR3weAkAtcvYXqXBRNGHqOIWxQIWCv7rQZua48g28ZSzBichJ85WWRT3yWQ

Війна завдала довкіллю Києва та області збитків на понад 47 мільярдів гривень

2022-12-27T19:56:00.001+02:00

27 ГРУДНЯ 2022,

Чимало територій засмічено та забруднено. Фото: Борис Корпусенко

Найбільшої шкоди зазнало атмосферне повітря внаслідок горіння нафтобаз, торгівельних складів та об'єктів енергетичної інфраструктури — 46 мільярдів 814 мільйонів гривень

Війна за 10 місяців завдала довкіллю Києву та області збитків на 47 мільярдів 483 мільйони гривень, повідомили у Державній екологічній інспекції Столичного округу.

На жаль, навколишнє середовище є мовчазною жертвою збройних конфліктів.

Зокрема, земельним ресурсам Столичного регіону завдано збитків на 669 мільйонів гривень внаслідок засмічення та забруднення через руйнування, спричинені військовою агресією рф.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф Державна екологічна інспекція Столичного округу розпочала роботу з фіксації злочинів окупанта проти довкілля.

Вже у квітні 2022 року здійснили перші огляди місць, де ворожі снаряди завдали найбільшої шкоди навколишньому середовищу.

Після деокупації екоінспектори Столичного округу в рамках залучень до кримінальних проваджень здійснюють регулярні виїзди на місця військових екозлочинів на території Київської області та Києва.

Лише пожежа від обстрілу складів під Києвом завдала понад 32 мільйони гривень збитків довкіллю України. Тоді в повітря потрапили 10 тисяч тонн шкідливих речовин.

А ракетна атака росіян 10 жовтня 2022 року завдала збитків столичному парку Шевченка на понад 2 мільйони гривень. Внаслідок обстрілів були знищені 6 дерев породи каштан і береза, 106,4 кв. м. газону та пошкоджені ще 5 каштанів.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

https://vechirniy.kyiv.ua/news/76330/

На Одещині через використання отрутохімікатів загинули тисячі диких птахів і тварин (фото)

2022-12-27T14:10:00.000+02:00

Лариса Козова

10:53, 27.12.22

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, але вчений вважає, що вони не прагнуть довести справу до суду.

https://www.unian.ua/ecology/na-odeshchini-cherez-vikoristannya-otrutohimikativ-zaginuli-tisyachi-dikih-ptahiv-i-tvarin-foto-novini-odesi-12091518.html

У парку загинуло багато птахів \ Фейсбук Іван Русєв

Протягом вересня-грудня через використання фермерами отрутохімікатів на території Національного природного парку "Тузлівські лимани" Одеської області та прилеглих землях загинули тисячі диких птахів та тварин.

Про це у Facebook повідомив доктор біологічних наук, співробітник нацпарку Іван Русєв.

"Ми отримуємо жахливі наслідки для дикої природи від діяльності аграріїв. Тільки знайдених трупів диких тварин і їхніх останків рахується тисячами по Одеський області, а це понад 1 тис. фазанів, сотні і сотні сірих ворон, граків, диких голубів, тисячі диких гусей і качок-крижнів та інші види", - стверджує він.en

За його словами, з вересня десятками гинули лебеді, хижі птахи, сови. Багато загиблих хижих ссавців – борсуків, лисів, шакалів, козуль.

"Ця екологічна катастрофа могла статися тому, що фермери вже давно безкарно працюють з отрутохімікатами. Це сталося через закривання очей деяких працівників Держпродспоживслужби, які "вільно" дають дозвіл на використання отрути. Це через повільну, не оперативну і малопрофесійну роботу правоохоронців", - зазначив вчений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У заповідник Одеської області з тундри прилетіли червонокнижні лебеді (фото)

У заповідник Одеської області прилетіли понад дві сотні фламінго (фото)

Фахівець додав, що багато мисливців на місцях бачили масову загибель тварин, але не реагували своєчасно, не писали заяв до поліції, а "лише обурювались".

Русєв вважає, що масова загибель диких тварин негативно відгукнеться на стані популяцій багатьох видів птахів і ссавців, а також загалом на житті дикої природи.

За його даними, навесні була схожа ситуація, коли гинули голуби, граки, вовки тощо, але ніхто не був притягнутий до відповідальності.

Фейсбук Іван Русєв

"Наразі слідчі органи збирають докази і допитують фермерів в рамках кримінального провадження, яке нещодавно відкрили за фактом масової гибелі птахів у нацпарку. Але, виходячи з мого досвіду і з того, що я зараз бачу, як вони "оперативно працюють", думаю, що вони не прагнуть довести цю справу до суду", - написав Русєв.

Масова загибель тварин і птахів у "Тузлівських лиманах"

30 листопада працівники Національного природного парку "Тузлівські лимани" виявили в заплаві річки Хаджидер на території парку загиблих птахів – близько 50 білолобих гусей, 40 мартинів жовтоногих, 8 граків та 2 сірі ворони. Також виявлено декілька живих птахів з нетиповою поведінкою. Тушки направили до Інституту Зоології НАНУ для дослідження на наявність збудників бактеріальної та вірусної етіології, хімічних сполук, зокрема тих, що застосовуються аграріями.

Міндовкілля України звернулося із заявою до Офісу генерального прокурора з проханням зареєструвати кримінальне провадження.

Вас також можуть зацікавити новини:

заповідник Тузловські лимани Тузлівські лимани

У місті Галич на Івано-Франківщині нафтопродуктами забруднено річку Дністер – влада

2022-12-26T13:24:00.001+02:00

https://www.radiosvoboda.org/a/news-rika-dnister-zabrudnennia/32192840.html

Дністровський каньйон (фото архівне)

У Івано-Франківській області зафіксовано потрапляння нафтопродуктів у річку Дністер, у місті Галич забруднення перевищують допустимі норми у 200 разів, повідомила голова ОВА Світлана Оніщук.

«24 грудня зафіксовано потрапляння нафтопродуктів у річку Дністер на території Івано-Франківської області. Внаслідок виявлено забруднення нафтопродуктами Дністра в місті Галич. Лабораторні дослідження показали перевищення допустимих норм у 200 разів», – написала Оніщук у Telegram.

За її словами, жителі довколишніх населених пунктів проінформовані про подію. На місці пряцюють фахівці ДСНС.

«Проводиться вивчення ділянки річки щодо можливості встановлення бонових загороджень», – зазначила голова ОВА.

Про причини забруднення не повідомляється.

Афери «Великого будівництва»

2022-02-19T18:12:00.001+02:00

Автор: Леся Москаленко

15:11 18.02

На Київщині Укравтодор хоче отримати гроші на реконструкцію дороги, якої немає.

Йдеться про ділянку нової кільцевої дороги навколо Києва, яку зараз намагаються побудувати під прапором Великого Будівництва. Ця ділянка майбутньої кільцевої запланована через села Великі Нові Безрадичі, Великі Дмитровичі та Підгірці.

Аферу виявила і почала самостійно розслідувати місцева громада. Виявилося, що дороги, яку збираються реконструювати, не існує, про що ініціативна група Козинської ОТГ вже повідомила Укравтодору, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерству інфраструктури України.

Територія, на якій Укравтодор планує виконати реконструкцію неіснуючої автодороги, є територією населених пунктів, де знаходяться оселі, городи, озера та торфовища.

Дорога є? А якщо знайдемо?

Ділянку ВКАД, про яку піде мова, планується будувати третьою чергою (зараз починають будувати першу). Тягнеться вона від автомобільної дороги загального користування Київ-Одеса (М-05) до автомобільної дороги загального користування державного значення Київ-Знам'янка (Н-01) у Київській області. Вся ця ділянка у завданні на розробку проєкту називається реконструкцією. На частині ділянки від Глевахи до повороту на Креничі дійсно є дорога, яку можна реконструювати.

Але найцікавіше починається далі, там, де планована ВКАД повертає на південний-схід в бік села Великі Дмитровичі та спускається з високого валу по запланованій в проекті величезній естакаді до Нових Безрадичів по новому напрямку, який не співпадає із жодною з існуючих доріг. І ніякої реконструкції на цій ділянці бути не може, бо естакади, яку збирається реконструювати замовник, не існує і ніколи не існувало. Та що там естакади! Там немає навіть «грунтовки», є лише людські оселі, садки і городи.

Однак Укравтодор вперто називає будівництво нового автобану «реконструкцією», більше того, він вводить в оману всіх учасників процесу, надаючи їм завідомо неправдиву інформацію. Зокрема, цю завідомо неправдиву інформацію Укравтодор, як суб'єкт господарювання вже подав до ОВД (оцінка впливу на довкілля) планової діяльності, яку було розпочато 25.11.2021 щодо так званої «реконструкції» з'єднувальної ділянки ВКАД. Тепер Міндовкілля має видати або не видати висновок до оцінки впливу на довкілля реконструкції ділянки існуючої дороги. Тоді як йдеться, насправді, не про реконструкцію, а про будівництво нового автобану категорії 1-а. Будівництво ж доріг категорії 1а через населені пункти заборонене в Україні саме через вплив на якість життя та здоров'я людей.

Цікаво, що спочатку (у 2008 році) цей відрізок ВКАД був позначений правильно, тоді він складався із двох окремих ділянок, на одній – у Васильківському районі – планувалася реконструкція, а на Обухівщині, де реконструювати нема чого – нове будівництво.

Замовнику, Службі автомобільних доріг у Київській області – було погоджено та видано Будівельний паспорт №218/08 на розробку проєктно-кошторисної документації з двома окремими архітектурно-планувальними завданнями (АПЗ).

АПЗ через населені пункти Васильківського району з титулом об'єкту «реконструкція», бо на цій території є дорога, що введена в експлуатацію і перебуває на балансі, отже – її можна реконструювати під дорогу першої категорії.

А ось АПЗ через населені пункти Обухівського району (Підгірці, Великі Дмитровичі, Нові Безрадичі) з титулом об'єкту «нове будівництво». Бо на цій ділянці, знову ж таки, немає введеної в експлуатацію дороги, її потрібно будувати «з нуля».

Але у 2020 році Укравтодор вніс дивні зміни у завдання на проєктування від 2007 року. Тепер дві ділянки об'єднано в одну і перейменовано нове будівництво в «реконструкцію». Зроблено це, вочевидь, для того, аби обійти заборону прокладати дороги категорії І-а через населені пункти.

Фокус із реконструкцією недобропорядні українські забудовники використовують доволі часто. Наприклад, у історичному центрі Києва, де важко отримати різноманітні погодження для нового будівництва, забудовники застосовують хитрощі, називаючи зведення нових висоток реконструкцією існуючих старих будівель. Столичні громади ведуть постійну війну із такими девелоперами, відстоюючи історичний центр міста.

Місцева громада Козинської ОТГ, яка у минулому році із ЗМІ та соцмереж дізналася про те, що її землях планується будівництво ВКАД, об'єдналася для захисту своїх інтересів та почала вивчати ситуацію. Унаслідок року роботи громадських активістів, залучених юристів та за підтримки сотень місцевих мешканців, назбиралася не одна папка документів – цілий літопис великої афери, що почалася багато років тому і триває до сьогодні.

Як дорогу відводили від елітних маєтків. Історія, про яку чиновники воліють не згадувати

Дорога на землях Великих Дмитровичів та Нових Безрадичів узагалі з'явилася випадково. Вона мала пролягати через Козин, там же мав бути і мостовий перехід через Дніпро. А після 2002 року розпочалася активне відведення земельних ділянок та земель водного фонду в районі Козинської Дамби під замив заплави Канівського водосховища та подальшу забудову котеджами в районі Козина. Ті землі уподобали представники владної верхівки, чиновники та правоохоронці. І до середини 2000-х років будівництво кільцевої дороги через цю територію стало зачіпати інтереси власників найдорожчих в Україні маєтків.

Тож у 2005 році на догоду можновладцям, які роздерибанили землі в дорожньому коридорі у Козині, та за ініціативи обласної влади почали змінювати напрямок дороги та відводити її від елітної забудови. Так запланований автобан перемістився від Козина до сіл Підгірці, Великі Дмитровичі, Нові Безрадичі. Хоча містобудівна документація державного рівня «Генеральна схема планування території України» досі передбачає напрямок проходження кільцевої дороги навколо м. Києва через Козин, а не через ці села.

Генеральна схема планування території України була затверджена у 2002 році Законом України "Про Генеральну схему планування території України". Нею було визначено і генеральний напрямок будівництва кільцевої дороги навколо м. Києва із будівництвом мостового переходу в с. Козин Обухівського району Київської області. Цей напрямок Кільцевої досі дійсний і одночасно є складовою міжнародних транспортних коридорів.

Схема, де червоною лінією позначено законний напрямок дороги згідно Генсхеми України – через Козин. А жовтою – змінений

Афера почалася у 2005 році, коли ДП Укрдіпродор на замовлення КОДА та всупереч закону "Про Генеральну схему планування території України" розробив передпроєктну документацію будівництва ВКАД вже по напрямку в обхід Козина. На підставі цієї передпроєктної документації будівництва ВКАД 28.09.2006р тодішній Прем'єр міністр Віктор Янукович видав окреме доручення № 35587/0/1-06.

Після цього із 2007 року почалась розробка проєкту будівництва Великої кільцевої дороги із зміною генерального напрямку та будівництвом ВКАД в обхід маєтків можновладців у Козині, через населені пункти Великі Дмитровичі, Малі Дмитровичі, Підгірці, Нові Безрадичі із будівництвом мостового переходу в районі м. Українка.

У подальшому ці незаконні дії були закріплені розпорядженням Кабінету Міністрів України № 22.02.2008р. № 326-р "Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва", розпорядженням Кабінету Міністрів України № 11.03.2009р. № 296-р "Про невідкладні заходи щодо прискорення будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва" та іншими розпорядчими актами.

Так, волею чиновників, дорогу від маєтків «небожителів» перекинули на інший напрямок – через звичайні села, де, на думку тих, хто її перемальовував, живуть люди «третього сорту», які все терпітимуть.

Так Велика Кільцева дорога опинилася на торфовищах біля сіл Великі Дмитровичі, Підгірці та Нові Безрадичі і стала значно довшою, менш зручною і суттєво дорожчою.

Громада Козинської ОТГ: «Збираємо докази для майбутніх кримінальних справ»

За 17 років передмістя розрослося, змінилися закони України, наблизившись до Європейського законодавства. Змінилася влада, та методи лишилися старими – виправдовуючи свої дії державними інтересами, порушувати закон України та ігнорувати думку громад.

Коли у 2020-21 роках знову постало питання будівництва кільцевої дороги навколо Києва, Укравтодор не уточнив законність проектування по обраному в 2007 році напрямку ВКАД, не розглянув жодних альтернативних напрямків і видав завдання на виконання проектних робіт по будівництву ділянки транзитної дороги напролом через три села.

«Вони пруть, як танк, – розповідає Наталія Шевчук – місцева активістка, мешканка села Нові Безрадичі., – однак за останні роки громади стали поінформованими про свої права і про методи боротьби із незаконним будівництвом. Зараз громада робить велику роботу: ми зібрали всі докази численних порушень, за які, ми впевнені – винуватці будуть відповідати. Не зараз, так через кілька років. Бо правда на стороні громади, яка відстоює зараз не лише свою землю, а і верховенство закону. Листами та на зустрічах ми інформуємо всі інстанції, потім ніхто не сказав, що не знав про порушення законодавства на нашій ділянці дороги».

«Замовник будівництва – Укравтодор порушує закон та ігнорує права громад в Україні, а на своїх сторінках у соцмережах пише про базові європейські цінності та хвалиться відзнаками від Кампанії EUКраїна, яка здійснюється за підтримки Євросоюзу», – кажуть місцеві. Ініціативна група Козинської ОТГ вже зібрала кілька папок доказів порушень законів України компанією Укравтодор.

«По перше, порушено містобудівну документацію, а саме – Генеральну схему планування території України, яка досі не втратила чинності, – розповідає учасниця ініціативної групи Козинської ОТГ Любов Ландаренко. – По друге, порушено права громадян згідно Оргуської конвенції та законодавства України, яке стосується СЕО (стратегічна екологічна оцінка) та ОВД (оцінка впливу на довкілля). На жодному етапі громада не була поінформована та залучена до процесу. Навіть зараз, коли громада заявляє про порушення, представники забудовника роблять вигляд, що проблеми не існує та у відповідь на інформаційні запити обмежуються «відписками». По третє, порушується природоохоронне законодавство. Землі, на яких планується «реконструкція» є особливо цінними (торфовища із глибоким заляганням торфу)».

Громада Козинської ОТГ здаватися не збирається, обіцяє іти в українські суди, а далі – в міжнародні і має намір виносити результати свого розслідування у публічну площину та протистояти незаконній «реконструкції» на своїх землях.

«Ми не проти дороги, ми розуміємо її необхідність, – каже місцевий мешканець Денис Кухаренко, – однак, проектувати в 20-х роках 21 століття автобани посеред населених пунктів, зносити житло, руйнувати життя людей заради великої ідеї – це якась дичина. Маючи цілі папки доказів порушень на цій ділянці дороги, люди мають всі підстави не допустити її будівництва тут.

Ми хочемо, аби Укравтодор, нарешті, припинив робити вигляд, що проблеми немає, почув громаду, розглянув альтернативні напрямки. Зараз ще можна знайти компромісні варіанти і уникнути публічного скандалу навколо Великого Будівництва та відкритого протистояння із громадою у майбутньому».

За чий кошт «банкет»?

Нагадаємо, будівництво першої ділянки КОД довжиною 18 кілометрів оцінюється у 5,3 млрд грн, загальна вартість будівництва дороги – 85 млрд грн, це понад 3 млрд доларів США. Однак, деякі експерти кажуть, що озвучена сума замала і реальний бюджет може виявитися значно вищим очікуваного і сягнути понад 10 млрд доларів. ЗМІ неодноразово писали, що досі незрозуміло за чий кошт «банкет», адже цей масштабний проєкт, не реалізовувався в усі попередні роки з однієї простої причини – через відсутність грошей. То де вони візьмуться зараз? Цілком ймовірно, що Велике Будівництво кільцевої дороги завершиться побудовою кількох окремих і не з'єднаних між собою ділянок, викинутими та «відмитими» коштами і заморозкою проєкту знову на роки.

Як писав "Великий Київ", Кільцеву дорогу на Київщині проштовхують із порушеннями закону та прав громад – громади готуються до судів.

https://bigkyiv.com.ua/afery-velykogo-budivnycztva/

Ми «реанімували» матеріали справи забруднення в Шепетівці землі небезпечними відходами і направимо їх до суду, – Олексій Олійник

2022-02-17T01:26:00.001+02:00

15.02.2022 366

Керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник назвав кричущим факт засміченням небезпечними відходами землі у Шепетівці, внаслідок чого довкіллю завдано багатомільйонної шкоди. Прокурори готуються направити до суду обвинувальний акт, а позов про відшкодування збитків уже в суді. А ще встановлюють, чому працівники поліції, які знали про незаконні вирубки в «Подільських Товтрах», не реагували на злочин.

Про ці та інші результати роботи новоствореної екологічної прокуратури Олексій Олійник розповів в інтерв'ю ХМ-ІНСАЙД.

За його словами, Спеціалізовану екологічну прокуратуру створено за ініціативи Офісу Генпрокурора у вересні минулого року у зв'язку з критичною ситуацією, яка склалася з навколишнім середовищем в країні. У Хмельницькій обласній прокуратурі діє відділ на правах екологічної прокуратури.

«І маємо вже відповідні результати. Кількість направлених до суду обвинувальних актів за фактами незаконних порубок збільшилась вчетверо. Наприклад, гучна справа «чорних» лісорубів: більше року на Кам'янеччині рубали сотні дерев, у тому числі на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Розмір шкоди довкіллю перевищує 4 мільйони гривень. До складу угрупування входили 7 осіб, в тому числі керівник підрозділу дорожньої служби та лісник, відповідальні за збереження насаджень. Зараз окреме провадження розслідується ще й відносно працівників поліції, які знали про ці вирубки, бачили, але мовчали», – розповів Олексій Олійник.

Зауважив, що є, звісно, виявлені факти незаконної порубки і в меншій кількості дерев на інших територіях. Але суті відповідальності це не змінює.

«Не твоє – не лізь, не рубай. Знищивши одне дерево, можна втратити цілі ліси», – наголосив керівник установи.

Також торік прокурори заявили позови щодо повернення близько 188 гектарів земель природно-заповідного фонду вартістю понад 16 мільйонів гривень. Серед них – 167 гектарів землі в межах регіонального ландшафтного парку «Мальованка», 12 гектарів земель гідрологічного заказника місцевого значення «Сахнівський».

Згадав посадовець і про факт засмічення небезпечними відходами земельної ділянки у Шепетівці в 2018 році. Там виявили шліфувальний металошлам з луцького підприємства, яке зобов'язане вивозити на спеціальний об'єкт у Горішні Плавні Полтавської області. Натомість, дорогою до місця утилізації небезпечне сміття вивантажили на території колишнього Шепетівського маслозаводу.

Більше того, як розповів керівник прокуратури, місцевий мешканець використав його для облаштування заїзду до власного господарства. Внаслідок цього ґрунт забруднено речовинами міді, нафтопродуктів, нікелю, фосфору, хлоридів, цинку.

«Всі матеріали справи ми «реанімували». Тепер за фактом спричинення навколишньому природному середовищу 3,4 мільйона гривень збитків триває досудове розслідування. Особі, яка забруднила землю, повідомлено про підозру і в лютому плануємо направити обвинувальний акт до суду. Також заявлено до суду позов про відшкодування збитків», – констатував Олексій Олійник.

Каже, його дуже вразив цей випадок. Оскільки навіть вдома окремо сортує пластик, папір, скло, інші відходи, роз'яснює дітям їх шкідливість.

«До слова, в Хмельницькому я не бачив жодного окремого сміттєвого контейнера для відходів з паперу», – зауважив Олексій Олійник.

Додамо, що свого часу у Хмельницькій області діяла міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, яку ліквідували майже 10 років тому.

http://ua-story.com.ua/104579-my-reanimuvaly-materialy-spravy-zabrudnennya-v-shepetivczi-zemli-nebezpechnymy-vidhodamy-i-napravymo-yih-do-sudu-oleksij-olijnyk.html

Держекоінспекція виявила порушення на Стебницькому «Полімінералі»

2022-02-16T12:30:00.001+02:00

Вчора, 15-02-2022 21:01115

Державна екологічна інспекція у Львівській області провела планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал».

Як інформує ДЕІ Львівщини, під час проведення планової перевірки державними інспекторами виявлено наступні порушення:

- експлуатація хвостосховища здійснюється з порушенням затвердженої документації;

- не проведено чистку і ремонт усіх спостережних свердловин на шахтних полях рудників № 1 і № 2;

- не забезпечено постійне перехоплення фільтрату мірабіліту з відвалу Західний-біс;

- не налагоджено проведення хімічних аналізів розсолів хвостосховища і породних відвалів на вміст сірководню, кадмію, стронцію, марганцю, а також свинцю, нікелю, цирконію, молібдену, літію;

- не відновлено знищену реперну мережу станцій до параметрів, передбачених затвердженими програмами спостережень;

- не припинено скид забруднених вод з Вассерштольні у притоку річки Солониця;

- не забезпечено будівництво ІІ секції гідроперемички 99-вент;

- допускається скид зворотних вод з Випуску № 1 та Випуску № 2 з перевищенням встановлених нормативів ГДС;

- не ведеться первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються підприємством, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються;

- допускається змішування відходів ПЕТ-пляшки з ТПВ;

- не здійснюється контроль за якістю поверхневих вод річки Солониця у контрольних створах;

- під час натурного обстеження 01.02.2022р. встановлено, що фільтрат мірабіліту з відвалу Західний Біс скидається у гідрографічну мережу річки Вишниці. Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції проведено відбір проб вод для проведення лабораторних досліджень; згідно Протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод виявлено перевищення фонових концентрацій забруднюючих речовин у воді річки Вишниці;

- спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області також проведено відбір проб вод, що скидаються ПрАТ «СГХП «Полімінерал» Випуском № 1 та Випуском № 2 у струмок без назви, лабораторні дослідження тривають.

ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» надано протоколи проведення аналізу стічних вод, проведені лабораторією ТОВ «Трускавецькі лікувальні води»: Протокол проведення аналізу стічних вод б/н від 18.11.2021р. рудник №1 (Випуск №1), Протокол проведення аналізу стічних вод б/н від 18.11.2021р. рудник №2 (Випуск №2). Проаналізувавши вищевказані протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, проведені спеціалістами відділу інструментально – лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області, що скидаються з проммайданчика Рудника №1 (Випуск №1) та проммайданчика Рудника 2 (Випуск №2), а також протоколи проведення аналізу стічних вод, що скидаються Випуском №1, Випуском №2 проведені лабораторією ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» встановлено, що скид дощових стоків у струмок без назви (басейн річки Солониця) з Випуску №1 та Випуску №2 здійснюється з перевищенням встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин нормативів ГДС (№179/ЛВ/49д-20), що призвело до забруднення поверхневих вод струмка без назви (басейн річки Солониця).

Як зазначають у Держекоінспекції, вищенаведене є порушенням вимог статтей 44, 70, 95, 110 Водного кодексу України; статтей 17, 33, 34 Закону України «Про відходи»; статтей 11, 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; статтей 20-2, 68 Закону України про «Охорону навколишнього природного середовища».

За результатами проведеної перевірки відповідальних осіб підприємства притягнуто до адмінвідповідальності за статтями 188-5, 82-1, 82-4, ч. І ст. 59, ч. І ст. 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС у дозволі на спецводокористування підприємству нараховуються збитки. Крім цього, підприємству надано припис про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, обов'язковий до виконання.

При цьому, в ході проведення перевірки встановлено, що неподалік територій, що перебувають у користуванні підприємства наявні два карстоутворення № 27 площею 3,9958 га (периметр 726,52м), що утворене 30.09.2017р. та карстоутворення № 30, площею 1,6907 га (периметр 516,2м), утворене 15.03.2020р. Відповідно до координат вищевказаних карстоутворень, дані деградовані землі розташовані на території Дрогобицької міської ради (колишньої Болехівської сільскої ради) Дрогобицького району на землях запасу міської ради, які відповідно до даних загальнодоступної публічної кадастрової карти не перебувають у власності чи користуванні (земельні ділянки під карстоутвореннями не сформовані).

Згідно зі статтею 171 Земельного кодексу України до деградованих земель відносяться земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо. Відповідно до статті 172 цього ж кодексу консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним тощо.

Відповідно до Наказу Мінагрополітики від 26.04.2013р. № 283 «Про затвердження консервації земель», зареєстрованого у Мін'юсті 24 травня 2013р. за № 810/23342, затверджено порядок консервації земель, який поширюється на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або користування відповідно до повноважень, а також на власників земельних ділянок та землекористувачів.

Враховуючи вищезазначене, керуючись вимогами Земельного кодексу України та Наказу Мінагрополітики від 26.04.2013р. № 283 «Про затвердження консервації земель» Державною екологічною інспекцією у Львівській області скеровано листи в Дрогобицьку міську раду та Дрогобицьку районну державну адміністрацію про вищевказані факти для врахування в роботі, прийняття управлінських рішень, в тому числі стосовно ініціювання проведення робіт щодо консервації вищевказаних земель.

Не менш небезпечними з екологічної точки зору залишаються питання утилізація розсолів з хвостосховища.

З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на хвостосховищі підприємство проводило заходи зі зниження рівня розсолів (зменшення навантаження на тіло дамби), розсоли з хвостосховища перекачувались у підземні пустоти рудника № 2, що було складовою комплексу природоохоронних заходів по запобіганню просідання земної поверхні на шахтному полі рудника № 2, згідно розробленого Інститутом гірничо-хімічної промисловості ВАТ «Гірхімпром» «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель». Станом на 01 лютого 2022 року всі відпрацьовані і задокументовані гірничі виробки рудника № 2 Стебницького гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал» заповнені розсолами. Об′єм рідкої фази секції № 1 складає 0,138 млн. куб.м, об′єм твердих частин складає 8,290 млн. куб.м; об′єм рідкої фази секції № 2 складає 2,901 млн. куб.м, об′єм твердих частин складає 1,60 млн. куб.м. Рівень розсолів на хвостосховищі підприємства зафіксований на позначці: секція № 1 – 311,70 м (допустимий 312,0 м); секція № 2 – 303,91 м (допустимий 304.0 м).

Про результати перевірки та ситуацію, яка виникла в зоні діяльності ПрАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал», ДЕІ повідомила Львівську облдержадміністрацію, Державну екологічну інспекцію України, Дрогобицьку міську раду та Дрогобицьку районну державну адміністрацію.

Leopolis.news

На підприємстві у Нововолинську виявили низку порушень природоохоронного законодавства

2022-02-16T12:21:00.001+02:00

09 Лютого 2022, 12:41

150

Державна екологічна інспекція у Волинській області здійснила планову перевірку ТОВ «Злато Олія» у Нововолинську

Державна екологічна інспекція у Волинській області перевірила ТОВ «Злато Олія» у Нововолинську.

Під час перевірки виявили низку порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Про це йдеться на сторінці Державної екологічної інспекції Волинської області.

Виявилось, що підприємство «Злато Олія» із початку діяльності по 22 листопада 2020 року стаціонарні джерела викидів експлуатувало без дозволу. Так само як без дозволу використовувало твердопаливний котел.

Окрім того, екоінспектори виявили порушення умов дозволу на викид, не розробило паспорти установок очищення газу, не перевіряло технічний стан та ефективність роботи цих установок, не проводило навчання персоналу, який їх обслуговував.

Відповідальних осіб притягнули до адміністративної відповідальності, директор ТОВ «Злато Олія» отримав припис щодо усунення виявлених порушень.

https://rayon.in.ua/news/483661-zlato-oliya-u-novovolinsku-zdiysnyuvalo-shkidlivi-vikidi

Відому птахофабрику звинувачують у злитті небезпечних відходів у річку

2022-02-16T02:12:00.001+02:00

Представники "Національного корпусу" 10 лютого разом з екоактивістами провели акцію протесту проти дій птахофабрики "Агроль". Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Нацкорпусу, пише agronews.ua.

Захід відбувся під стінами Державної екологічної інспекції у Львівській області. Від екоінспекції активісти вимагали перевірити "Агроль" на предмет забруднення довкілля.

"Причиною для сьогоднішнього (10 лютого, — ред.) заходу стало те, що на попереднє звернення від наших представників екоінспекція упродовж двох місяців не відповіла", — уточнили в Нацкорпусі.

Активісти звинувачують "Агроль" у злитті відходів у річку в селі, де діє фабрика (село Підгайчики, — ред.). А також у захороненні рештків тварин на околицях села та у забрудненні повітря.

"Головною вимогою є перевірка підприємства з умовою, що у склад комісії увійдуть представники Нацкорпусу. Сподіваємось, що установа надасть відповідь на це звернення у встановлений законом термін", — уточнюють активісти.

В Нацкорпусі нагадали, що на дії птахофабрики регулярно скаржаться жителі села Підгайчики.

"Проте „Агроль" і далі зливає відходи (кров і жир) у місцеву річку, забруднює повітря та вивозить відходи на поля біля лісу. Адже чиновники не чують скарг селян і під час перевірок помічають незначні порушення", — йдеться у повідомленні.

https://agronews.ua/news/vidomu-ptahofabryku-zvynuvachuyut-u-zlytti-nebezpechnyh-vidhodiv-u-richku/

На Миколаївщині планують розширити межі сіл Кінбурнської коси. Які зауваження до генплану

2022-02-13T14:07:00.000+02:00

Фото: Суспільне Миколаїв

На території Кінбурнського півострова, що на Миколаївщині, планують розширити межі сіл. До Очаківської міської ради надійшло майже 400 зауважень та пропозицій від представників природних парків, жителів сіл, управління екології обласної державної адміністрації. Триває другий етап громадських обговорень містобудівної документації.

Про те, які зауваження виникли до генерального плану, в ефірі програми "Сьогодні. Головне" розповіли заступниця голови Миколаївської філії НЕЦУ, доцентка кафедри екологічної хімії Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Інна Тимченко, директор Регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса" Зіновій Петрович.

За словами Зіновія Петровича, у проєкті генерального плану пропонували радикальні рішення — збільшити площу сіл за рахунок територій об'єкту природно-заповідного фонду, регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса", перенесення меж села в бік моря та включення в нього прибережної смуги тощо:

село Василівка збільшувалась в 7,3 раза (з 141,3 га до 1033 га);
село Покровка – у 3,3 раза (із 584,5 га до 1753 га);
село Покровське – у 1,7 раза.

"Це грандіозне збільшення сіл. В Очаківському районі є великі села: Куцуруб, Чорноморка, Парутине. Наприклад, Парутине, там майже 2,5 тис. жителів, площа всього 230 га; Покровка, де 114 жителів та 1 753 га. Незрозумілі мотиви, для чого збільшується так територія. Один з мотивів — начебто з'являться великі податки із заповідних територій, інший — переселення звідкись мігрантів. Це все непереконливо", — розповідає Зиновій Петрович.

За словами директора парку "Кінбурнська коса", зміни вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій з природоохоронним статусом: територій та об'єктів природно-заповідного фонду, екологічної мережі, Смарагдової мережі.

"На жаль, рішення щодо екологічної оцінки та генплану розглядав один і той же розробник, а мають бути дві окремі організації. Тому і бачимо такі перекоси й велику кількість зауважень. На першому місці стоять інтереси села, а природа — другорядна, їй дали статус рекреаційних територій. У плані прописано, що вся природно-заповідна територія повинна бути озеленена, причому чужорідними рослинами для Кінбурну. Тобто треба викорчувати орхідеї, а посадити кущі, дерева, наприклад, акацію, сосни", — каже Зиновій Петрович.

З його слів, для окреслення правил благоустрою завжди були перепони від земельної, лісової служб, від голів сільради.

"Ми тричі розробляли проєкти організації території та ці проєкти не доходили до затвердження, завжди зацікавлені сторони, а в такому випадку затверджує обласна рада. У неї не знайшлося політичної волі затвердити проєкти. Було вигідно, щоб був хаос, роздавали землі в межах населених пунктів, а зараз є наміри розширити село на берег моря, на заповідні території", — розповідає Зиновій Петрович.

За його словами, при розробці проєкту генплану взяті неправильні вихідні дані.

"Село Покровка, відповідно до проєкту на 2041 рік, буде нараховувати понад 600 дворів, а фактично по генплану 2008 року влада роздала у дві черги — 590 ділянок і ще на черзі було 300 ділянок, які надходили з Держлісфонду. А в проєкті нового генплану це не враховується. Крім цього, ще до генплану 2008 року у період з 1990 року по 2008 в с. Покровка було виділено майже 1000 ділянок під особисте житлове будівництво. Щоправда, не всі оформили землі у власність", — каже Зиновій Петрович.

Читайте також: "Генеральний план. На Миколаївщині перенесли громадські слухання щодо розширення меж двох сіл"

Екологиня Інна Тимченко розповіла, що мотивацією прийняття Очаківською міською радою цього генерального плану є, начебто, бажання "навести лад" на Кінбурнській косі. Разом із цим, за її словами, планується будівництво в Покровці додаткових 319 садиб і підселення чи міграція 780 людей.

"Це будуть нові будинки, нові автомобілі, очисні споруди. Але ці очисні споруди будуть не для тих ста жителів, які вже зараз є в селі, а під нові забудови. І, взагалі, планували очисні споруди в Геродотовому лісі будувати. Буде прямий і опосередкований вплив на цінні природні комплекси. Всі будівництва сприятимуть значній ерозії, додаткові відходи. Незрозуміло з проєкту генплану, де саме планується розташування цих 319 нових садиб. Я подивилася на карті геокадастру, там всі землі, що тільки можна, надані у приватну власність", — говорить Інна Тимченко.

За словами екологині, де плануються забудови, там немає вільної землі.

"Генпланом передбачається створення інфраструктури: дороги, водомережі, очисні споруди, будинок культури тощо. Не зачіпаючи землі природно-заповідного фонду ніяк це не зробити. На мою думку, вже зараз рекреаційні можливості коси перевищені за рахунок тих же туристів. Це тимчасовий вплив, а генпланом передбачений постійний вплив і саме це неприпустимо", — каже Інна Тимченко.

За висновком експертки організації "Екологія. Права. Людина" Ірини Бабаніної та юрисконсультки Соломії Баран, що були опубліковані на інтернет-ресурсі організації, фактично вся територія Кінбурнської коси входить до складу об'єктів природо-заповідного фонду — національного природного парку "Білобережжя Святослава" та регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса".

Що відомо

Влітку 2021 року Очаківська міська громада представила новий генеральний план розширення своїх меж зі сторони сіл Покровка та Покровське. Тоді жителі сіл та представники Регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса", а також Національного природного парку "Білобережжя Святослава" висловились проти.
На сесії Очаківської міської ради 10 грудня 2021 року вирішили змінювати генеральний план громади. Анонсовані на четверте лютого 2022 року громадські слухання не відбулись.
Громадські слухання щодо розширення меж сіл Покровка та Покровське, що розташовані на Кінбурнському півострові, перенесли на невизначений термін. Очаківська міська рада не встигла опрацювати усі зауваження до генерального плану.

Читайте Суспільне Миколаїв у Telegram, Viber та Instagram.

https://suspilne.media/206575-ne-panikuj-gotujsa-mikolaiv-dolucivsa-do-vseukrainskoi-akcii/

Видобуток солі з Верхньострутинського родовища на Франківщині: що кажуть експерти

2022-02-13T00:42:00.000+02:00

Фото: Суспільне Карпати

Приблизно 1 300 жителів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині підписали лист до державної влади, в якому просять захистити їхнє право на безпечне довкілля. Люди не погоджуються із рішенням видобувати кам'яну сіль у родовищі поблизу села Верхній Струтинь.

Голова Рожнятівської територіальної громади Василь Рибчак в етері Суспільного розповів, що звернення жителів скерували до президента, прем'єр-міністра, у Державну службу геології та надр України та Міністерство захисту довкілля. Крім того, підтримати жителів громади обіцяв на зустрічі 9 лютого народний депутат Олександр Матусевич.

Як видобування солі із родовища впливатиме на довкілля та що радять науковці та юристи — читайте у матеріалі.

Про що йдеться у листі

Жителі Рожнятівської громади вважають, що Міністерство довкілля, погоджуючи дозвіл на користування родовищем, не врахувало потенційну загрозу — складність залягання покладів Верхньострутинського родовища та геологічну слабкість соляно-глинистих пластів. Зокрема, у зверненні люди зазначають, що пласти перебувають у стиснутому та напруженому стані через постійну рухомість платформи гір, а розломи можуть призвести до порушення статистичної рівноваги. Додаткову небезпеку створюють діючі нафтові свердловини.

Як йдеться у тексті звернення, із Рожнятівською селищною радою не погоджували відстані санітарної зони до населених пунктів. Крім того, з жителями не проводили інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо ризиків через свердловинний видобуток кам'яної солі підземним розчиненням, будівництва та прокладання розсолопроводу.

Жителі Рожнятівської громади не підтримали наміри товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" розробити родовище кам'яної солі у Верхньому Струтині у 2010 році через можливу загрозу екологічної катастрофи.

У зверненні люди також вказали наукові заклади та імена науковців, які негативно оцінили цей проєкт через те, що родовище перебуває у нестабільній геолого-тектонічній зоні. Через це може просідати ґрунт, є ризик руйнації будинків, землі та річки можуть засолитися, а місцеві водойми чи криниці, у яких рівень води зараз є низьким, можуть висохнути.

Повний текст звернення читайте за посиланням.

Що каже місцева влада

Голова Рожнятівської громади Василь Рибчак розповів Суспільному, що 5 січня відбувся повторний аукціон із продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення та розробку південно-східної ділянки Верхньострутинського родовища кам'яної солі. Дозвіл виграло ТОВ "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків", зареєстроване у місті Костянтинівка Донецької області.

Зі слів Василя Рибчака, станом на 9 лютого договір на викуп спецдозволу ще не уклали. Інвесторів могли зупинити чутки про протести громади, каже голова.

"Зараз до громади жодних звернень щодо розробки родовища від будь-якого інвестора не надходило", — сказав Василь Рибчак.

Згідно з законом Держслужба геології та надр має право продавати спецдозволи на видобуток корисних копалин державного значення, каже голова громади. Але, додає, гіпотетичний інвестор мав би приїхати, щоб з'ясувати ситуацію та пояснити людям, як він хоче проводити роботи, а також запитати думку громади.

Зараз, каже Василь Рибчак, фактичні межі Верхньострутинського родовища — невідомі.

"За тими схемами, що виставлені Держгеонадрами, це — частина земель громади, а інша частина — Лісового фонду. Люди проти будь-якого способу видобування. Ми маємо гіркий досвід Калуша, Солотвина та інших населених пунктів, де проводився такий видобуток. Крім того, це — територія Карпат, є дослідження науковців про можливість зсувів та інших катаклізмів", — пояснює Рибчак.

З його слів, через землі, що належать громаді, мав би прокладатися трубопровід, тому без дозволу жителів не обійтися.

Що кажуть науковці

"Для Верхньострутинського родовища безпечним є спосіб підземного вилуговування. Такий спосіб видобування застосовували ще за Австрії", — каже геофізик, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко.

Підземне вилуговування — це вимивання солі з породи, пояснює дослідник. З його слів, спочатку бурять свердловину, туди закачують воду, яка вимиває розсіл під землею. Опісля розсіл свердловиною подається нагору, а звідти — трубопроводом на виробництво. У цьому випадку виробництво є в Калуші, до нього від родовища — приблизно 30 км.

Науковець розповідає, що особливістю Верхньострутинського родовища є "брудна" сіль. Це означає, що у пластах її від 76% до 80%, решта — нерозчинний залишок та глина. Інші способи видобутку, каже Едуард Кузьменко, не приноситимуть прибутку, бо для них потрібна "стовідсоткова сіль".

Зі слів Кузьменка, дослідження цього родовища проводили у 60-70 роках XX ст. науковці львівської геологічної експедиції. У 2010 році завод "Карпатнафтохім" хотів розпочати розробку родовища за гроші від компанії "Лукойл". Тоді вже підготували проєкт та отримали ліцензію. Однак коли компанія припинила свою роботу в Україні, все зупинилося. Тоді дослідники способом підземного вилуговування мали працювати на великій глибині — від 70 до 850 м. Це — ізольований пласт, не пов'язаний з іншими. Усього там планували видобути 4 млн тонн солі та використати її для виробництва хлору й каустичної соди.

"Кухонну сіль виготовляти з "брудної" немає сенсу. Україна зараз їсть "артемівську" сіль", — каже Едуард Кузьменко.

За його словами, потужності Артемівського родовища задіяні приблизно на 60%, тобто можуть давати більше доброї харчової солі.

Задля безпеки планували, що під час розробки Верхньострутинського родовища видобувні камери розташовуватимуться далеко одна від одної й між ними будуть товщі непорушених порід. Це мало б захистити ґрунт від просідань.

"Якщо подивитися на розріз Калусько-Голинського родовища, то камера на камері сидить в декілька поверхів поряд одна з одною. Тобто це — величезний комплекс пустот в одному місці. Усього є 11,5 млн м³ пустот і вони — скупчені. До того ж передбачалося закладати видобувні камери порожньою породою, але цього не зробили. Тобто якби ця закладка виконувалася, якби видобувні камери розміщувалися окремо й на певній глибині, то ніякої біди б не було", — пояснює Едуард Кузьменко.

Представники компанії, яка планує видобуток солі, мали б попередньо зустрітися з громадою, каже науковець. У 2012 році працівники підприємства, яке планувало розробляти родовище, пропонували відвезти людей в Румунію або у Польщу — у ті місця, де розробку проводять таким методом, щоб вони побачили, як усе відбувається. Едуард Кузьменко додає, що якщо розробники родовища не зважать на думку громади, то є можливість "виставити пікети та заборонити ці роботи фізично".

Що кажуть юристи

"Дозволи на розробку надр загальнодержавного значення, до яких належать поклади солі, надає Державна служба геології та надр. Щодо земель Лісового фонду, на яких розташоване родовище, то їхнє вилучення і передача в користування належить до компетенції Кабміну. Однак жителям громад не варто опускати руки", — розповідає головний спеціаліст Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Дмитро Савуляк.

Перед початком робіт підприємство зобов'язане отримати висновок про вплив на довкілля від видобутку копалин з обов'язковим громадським обговоренням, каже Дмитро Савуляк. Окрім цього, забороняється провадження господарської діяльності, якщо не забезпечене дотримання екологічних умов.

"Варто пам'ятати, що дозвіл на розробку надр є тимчасовим і його можна зупинити чи скасувати у випадку порушення умов видобування чи вимог екологічного законодавства. Хоча зараз відсутній механізм участі громад у наданні дозволів на розробку копалин загальнодержавного значення. У ст. 4 Кодексу України про надра чітко пише, що надра є власністю народу України. Тому ігнорування думки жителів прилеглих громад — недопустиме", — каже Савуляк.

Що відомо

28 січня десятеро людей прийшли до голови Рожнятівської громади з проханням заборонити видобуток кам'яної солі компанії, яка вже виграла тендер на дозвіл користування надрами.

Читайте також

Готують програму відселення людей з Кропивника. Калуська міськрада звернеться за допомогою до уряду
Вода з 13 свердловин на Калущині перевищує норму засоленості та важких металів
На межі екокатастрофи. Домбровський кар'єр може забруднити прісні річки Франківщини
Зі шламонакопичувача Домбровського кар'єру витікає вода: чи матиме це екологічні наслідки

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

https://suspilne.media/206457-na-ivano-frankivsini-colovik-akij-dogladae-leva-ne-hoce-viddavati-jogo-u-pritulok/