Щодо аніме, думаю, немає потреби вас умовляти, але сьогодні я пропоную вам також погортати сторінки.

На черзі у нас Kanji in Context, яка складається із трьох частин: Reference Book та Workbook Vol.1 і Vol.2. Reference Book – то такий собі словник ієрогліфів, Workbook – для кращого запам’ятовування того, що вивчили.

Отже, особливості цього підручника:

Reference Book:

• включає в себе 1945 канджі повсякденного вжитку + ще два додаткових;
• для кожного канджі дається читання, кількість рисок та кілька слів з цим ієрогліфом;
• канджі вивчаються за певною системою: з урахуванням частоти використання, схожості форми чи значення, входження до важливих сполучень тощо;
• додатково позначаються нестандартні або спеціальні читання або значення; даються посилання на схожі за значенням чи написанням ієрогліфи; вказується також належність до термінів: історичних, природних, тощо.
• підручник містить близько 9 000 слів.

Крім того, у Workbook наведено:

• багатокомпонентні сполучення, що містять слова з Reference Book;
• приклади використання у сталих виразах;
• речення з вивченими словами (власне, обіцяний контекст).

Книга призначена не для новачків у японській, а для тих, хто вже знає близько 200 ієрогліфів та володіє граматикою на рівні Intermediate.

На мій погляд, Kanji in Context має одну дуже велику перевагу над іншими книгами цього типу і один суттєвий недолік.

Про перевагу здогадатися неважко: це можливість вчити не "сферичні канджі у вакуумі", а канджі з прикладами використання, причому у достатній кількості. Бо з початковим рівнем володіння ієрогліфами можна читати хіба що дитячі казочки – як на мене, нудно і надто стимулююче. А щоб взятися за щось цікаве дорослій людині (а тим паче літературне, де кожен автор пробу викаблучитися і напхати "неповсякденних" ієрогліфів), то треба знати стільки…

Недолік же наступний: у Reference Book даються значення ієрогліфів як окремих слів, але не вказується, що може означати даний канджі у сполученні.

Наприклад, для канджі 家 дається читання іе та учі і значення дім. Однак приклади слів з цим ієрогліфом – 家族, 家庭 (де воно значить сім’я), а також 作家 (і до чого тут, питається, дім?)

Ще гірше, коли канджі не має КУН-читання, як, наприклад, 校 в 学校. В принципі, з наведених сполучень можна припустити, що воно має відношення до школи, навчання, але як, скажіть на милість, мені його ідентифікувати для кращого запам’ятовування? Отой значок з 10 рисок, що читається як ко: та має радикал дерево зліва? По-моєму, дати значення школа було б набагато простіше і корисніше.

Тобто схоже, що нам пропонують наведені канджі та слова просто-напросто візуально зазубрити. Як на мене, це нереально з кількох причин:

• Кількість:  нагадаю, що канджі близько 2 000, а слів – 9 000.
• Схожість: якби канджі сильно відрізнялися один від одного, проблема була б не такою гострою. Але ж вони складаються з однакових "будівних елементів", і схожі канджі часто путаються, навіть ті, що, здавалося б, знаєш назубок.
• Процес навчання у дорослих потребує набагато більшого ступеню аналізу та раціоналізації, ніж у дітей. Тому більшості дорослих легше запам’ятати 政治家 як людина політики, ніж вивчити його шляхом стократного прочитання.

Підсумовуючи: контекст – це дуже і дуже добре. Але він – не панацея, і книга була б набагато кориснішою, якби автори зробили усього одну річ – додали до кожного ієрогліфа його значення.

Схожі дописи:

• Низка слів. Випуск 12
• Нездійсненні обіцянки
• Низка слів. Випуск 11: Друзі та вороги
• Низка слів. Перший десяток
• Низка слів. Випуск 10: Не може бути!
• Низка слів. Випуск 9: Усе добре
• Заспіваймо, друзі, пісню

Книга називається Japan – A History in Art by Bradley Smith.

У ній міститься більше 200 фотографій різноманітних творів мистецтва, з коментарями відносно історичного періоду, у який вони були створені. Найстаріший екземпляр – глиняна скульптурка віком близько п’яти тисяч років. Закінчується книга розділом про епоху 明治, коли Японія різко змінила шлях свого розвитку і "пішла на Захід".

Japan – A History in Art на Amazon

Взагалі-то я невеликий любитель історії, але мені прийшлося до вподоби її сполучення мистецтвом.

Можливо, сподобається і вам. Тож якщо матимете нагоду, обов’язково погортайте сторінки цієї книжки.

Схожі дописи:

• З Днем Закоханих!
• Канджі та контекст
• Що в імені твоєму
• Важлива малеча
• Бійтесь японців, що дари вам підносять
• Японія в 10 числах
• Про котів, мавп… та інші прислів’я

Купити на Amazon

Давненько ми не гортали сторінки – пора. Сьогоднішня книжа називається All About Particles. A Handbook of Japanese Function Words, автор Naoko Chino.

Particles у нас називають по-різному: хто частинками, хто відмінковими суфіксами. Дійсно, якщо у нас різниця у значеннях виявляється завдяки відмінкам та відповідній формі дієслів (Риба їсть та Рибу їм), то у японській мові ні риба, ні їсти не змінюються ні відмінкам, ні по роду, ні по особі, ні по числу. Тобто, що означає 魚食べる, можна визначити лише завдяки частинкам: 魚は/が食べる, 魚を食べる, тощо.

Хоча як на мене, найбільше частинки схожі на прийменники, тільки ставлять їх після іменників, а не перед ними (що для японської зовсім не дивно, там багато чого навпаки). 日本語のクラスは九時から四時までです。

Втім, як би їх не називали, аби нам легко вчилося. Та давайте вже перейдемо до читання.

1. У книжці частинки сортовані за двома принципами. Один з них – частота використання. Очолюють список は та が – пара, яка також зайняла б перше місце по складності. По-перше, в нашій мові аналогу їм немає, по-друге, хоча вони і позначають начебто одне і теж (називний відмінок), але речення з は та が мають різне значення: 「私は行く」 не тотожне 「私が行く」.

2. Другий критерій – групування подібних частинок. Наприклад, обмежувальні частинки: だけ, しか, のみ, きり; "хоча": のに, くせに; ものの; умовні форми: たら, ば, なら, тощо знаходяться поруч. Крім того, між схожими за значенням частинками є взаємні посилання, щоб їх можна було порівняти на прикладах.

   Окремим підрозділом даються заключні частинки, тобто ті, які ставлять в кінці речення для надання емоційного відтінку: よ, ぞ, わ.

3. Автор описує навіть те, що у нашій японістиці до частинок зовсім не належить. Наприклад, суфікси ば, たら або сполучники から, のに. Не знаю, що б сказали лінгвісти, а по-моєму, книжка стає від того лише повнішою та кориснішою.

4. На кожну частинку наведено по 2-3 приклади. Речення зазвичай дуже прості, а переклад майже дослівний, тому зрозуміти структуру вислову та яку роль виконує у ньому певна частинка, дуже легко.

5. Загалом у книзі розглянуто 69 частинок. Це далеко не повний перелік того, що можна назвати частинками (у A Dictionary of Japanese Particles від Kawashima Sue їх принаймні удвоє більше). Однак для початкового і середнього рівня книжка є чудовим довідником по частинкам (там паче, що у ній є приклади і для вищих рівнів, вони позначені зірочками).

В цілому книгою Наоко Чіно дуже приємно користуватися: нічого зайвого, чиста інформація. Чітка, логічна структура (від більш уживаного до менш уживаного, групування), зрозумілі приклади, зручність пошуку (є зміст та абетковий покажчик).

Я не дуже люблю підручники з казками-примовками (хоча у цьому блозі сама таким грішу), тож для мене All About Particles виявилась просто ідеальним компромісом між інформативністю та стислістю.

Крім того, книга має компактний розмір, приємні для ока шрифти та якісний папір. Єдине, що може відклякнути читача, це дуже "жіноча" – ніжно-рожева – палітурка. Але повірте, вміст під нею по-чоловічому логічний (сподіваюсь, мій дещо упереджений підхід нікого не образив).

Тож якщо хочете дізнатися все про частинки – сміливо купуйте All About Particles.

では。

Схожі дописи:

• Наймиліше у світі – …
• У Японії немає майбутнього
• を: Дякую, що ти є
• Граматичний коментар
• Про котів, мавп… та інші прислів’я
• Низка слів. Випуск 12
• Серйозно про ввічливість. Частина 1

Проте існує трудність, спільна для всіх мов. Це – ідіоми, вирази, зміст яких не можна вивести зі значення їх компонент.

З манги та аніме мені вдалося підхопити кілька ідіом, навіть не усвідомлюючи цього. Особливо добре запам’яталися вирази зі словом 気:

「気をつけて」 “Бережи себе” – стандартне прощання; “Будь обережним”.

「気にするな」 “Не переймайся”, “Не бери дурного в голову, а важкого в руки”.

「気のせいだろう」“Мабуть, мені це здалося”.

А також 「気がする」,「気になった」 та інші.

Однак справжнє знайомство з ідіомами японської мови сталося завдяки книжці “Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms” (автори: Jeff Garrison, Kayoko Kimiya, George Wallace, Masahiko Goshi).

Я уже використовувала вислови з неї у дописі про анімешні закінчення та щоб охарактеризувати одного з героїв аніме в “Типажах”. А сьогодні поділюся ще кількома, що припали мені до вподоби.

Наймиліша примовка – про 借りてきた猫. Бути як “позичений кіт” означає поводитися нехарактерно спокійно та/або чемно у порівнянні зі своєю звичайною поведінкою. Походження цього вислову легко зрозуміти: так і бачу собі притихлого розбишаку-кота, що у незнайомому оточенні насторожено водить вусами.

А про нелюдиме місце кажуть 猫の子一匹いない – нема ні кошеняткової душі.

Взагалі-то коти – мої улюбленці, тому не дивно, що і приказки про них мені подобаються. Проте автори книги стверджують, що у Японії до котів ставляться як до “good-for-nothing“ (невже у них мишей немає?). Тому й ідіоми про них часто мають негативний відтінок.

Наприклад, 猫をかぶる (“вдягнути на себе кота”) – прикидатися невинним, непричетним, бути вовком в овечій шкурі. 猫かぶり – лицемір, шахрай. Отакі, виявляється, японські коти.

Ще один вираз, що особисто мене зачепив. Правда, він уже не про котів: 猿も木から落ちる – навіть мавпа може впасти з дерева. Мені здається, що, коли застосувати його до себе, він учить скромності (яким би крутим ти не був, не задирай носа, бо все одно можеш у чомусь схибити). Якщо ж говорити про інших, то він означає терпимість до чужиш помилок. До речі, у нашій мові є еквівалент, також пов’язаний з твариною: “Кінь на чотирьох ногах, і той спотикається”.

А на завершення наведу приказку, з якою ви уже деякою мірою знайомі. Пам’ятаєте трьох мавп, одна з яких закриває собі очі, інша – вуха, а остання – рота? Так от, походять ці мавпи від японського 見猿聞か猿言わ猿 (бачу мавпу, чую мавпу, кажу мавпу). Я не особливо задумувалась, до чого тут мавпи, лише десь у підсвідомості чаїлася думка про своєрідну іронію: галасливі, набридливі, причепливі мавпи радять не втручатися у чужі справи. А реальна причина виявилася прозаїчною: у даному вислові “сару” (мавпа) вимовляється як “дзару” – так само, як суфікс негативної форми дієслова. Тобто насправді вислів означає “Не бачити, не чути, не говорити”, себто “mind one’s affairs“. Проте слід визнати, що без мавп, мабуть, ця східна мудрість не стала б відомою на весь світ.

На цьому я закінчую. Але якщо я не виявлюсь 三日坊主, то розкажу вам ще не одне прислів’я у наступних дописах.

じゃ、またね。

P.S. Мало не забула попередити про дві речі: по-перше, для перекладу японських ідіом використовуються англійські (точніше, американські). По-друге, оскільки багато виразів стосуються тварин, лексика пістріє біологічними термінами. З одного боку, це добре, бо дозволяє разом удосконалювати відразу дві мови. Проте, мабуть, не слід братися за цю книжку, якщо вас лякають вирази типу: “pull someone’s leg” та “nocturnal carnivore”.

Схожі дописи:

• Важлива малеча
• Низка слів. Випуск 12
• Серйозно про ввічливість. Частина 1
• Низка слів. Перший десяток
• Низка слів. Випуск 10: Не може бути!
• Заспіваймо, друзі, пісню
• Наймиліше у світі – …