Мушля самітниці » 日本語

Низка слів. Випуск 12

Shiroi Koneko — Sun, 11 Jul 2010 18:47:00 +0000

Автор фото: pjan vandaele

Сьогоднішня низка слів буде дуже довгою… але не моєю. Я дам посилання на два списки, що містять по 100 найуживаніших анімешних слів кожний. Ці списки гуляють по Інтернету і, судячи з коментарів, радують усіх отаку, які задумуються, а чи не вивчити їм японську.

Тож хвалебні слова так і рвалися з-під моїх пальців на екран, однак погляд зачепився за один з перекладів… Після чого я більш уважно перечитала списки, і стало зрозуміло, що у бочці меду не без кількох ложок дьогтю.

Зокрема, мені здається, що їх автори дуже люблять аніме, однак японську мову знають, як би це м’якше сказати, не надто добре. Однак перш ніж аргументувати свою думку, даю адресу, за якою ви можете почитати обидва списки (як я розумію, це передруківка, а не оригінал).

А тепер зауваження:

1. Слово наказ записане як мерей, хоча насправді воно – мейрей. Справа у тому, що дифтонг ей вимовляється дуже близько до довгого ее, і на його кінці ледве чутно. Тож якщо записувати по вимові, то правильніше буде меерее, якщо по запису – то мейрей. Ну, в крайньому випаду, якщо комусь одне з і чується сильніше за іншого, то меерей. Однак мерей – однозначно невірно.

2. Ябай означає не "несчастный, жалкий (о ситуации)", а небезпечний, ризикований. Використовується, наприклад, у ситуації, коли на героїв кидається така маса ворогів, що перемогти їх неможливо – треба тікати. Можна, звісно, піднапружити уяву і заявити, що нещасні герої знаходяться у нікчемному становищі. Однак краще просто запам’ятати правильне значення ябай і розуміти, що ситуація стала дуже небезпечною, ризикованою, критичною.

3. Окашій дійсно означає "смешной, смешно", однак воно має ще кілька значень, серед яких: дивний, незвичний; підозрілий, сумнівний; недоречний, непристойний. Можливо, ми з автором списку дивимось кардинально різне аніме, але я в основному зустрічаю окашій якраз у значеннях підозріло, дивно, незвично.

4. Макасеру можна перекласти як "доверять ; доверяться кому-то", проте мова іде не про ту довіру, при якій кажуть: Я знаю, що ти мене не зрадиш, а таку, коли поручають/довіряють виконати якусь дію; залишають на чийсь розсуд вирішення деякого завдання. Для першого випадку більш підходить шінджіру, для другого – якраз макасеру.

Автор фото: miyukiutada

Аналогічна ситуація з нацукашій. Воно, звісно "дорогой, милый, хороший", але треба розуміти, що таким воно є не для всіх (як каваій чи уцукушій), а тільки для персонажа, якого охопила ностальгія. Тобто предмет, до якого відноситься нацукашій, об’єктивно може бути зовсім не милим, а старим, брудним та бридким, однак при цьому він залишиться дорогим чийомусь серцю, бо викликає у ньому ностальгічні спогади.

5. Кавайсо:(на/ні) – бідний-нещасний, сумний, нікчемний – не має жодного стосунку до каваій – милий, чудовий, гарний, малесенький, хоча звучать вони схоже.

6. За те, що понаписуване про ій та хаяй, треба забороняти перегляд аніме на півроку. За кожне слово. І це ще дуже м’яка кара за оце:

ii - хороший. Старый вариант, сейчас используется вариант "yoi". "Yoku" – глагольная форма, "yokatta" – прошлое время глагола "yoku" в разговорной речи. Как восклицание означает "Это круто!", но обычно лучше переводить как "Я так рад!"

Перше речення – хороше, я не проти. Однак ій з аніме нікуди не зникало і не збирається. Просто від нього не утворюються прислівникова форма (йоку – не дієслово!) та минулий час (так, так, японські прикметники мають форму минулого часу!). Тому у аніме ви чутимете ій, йой, йоку, йокатта, йокаттара, йокереба, йошь, тощо. Суб’єктивно може здатися, що йой, дійсно, більше.

Те ж саме зауваження щодо хаяй. Хаяку – не дієслово! Є хаямару – (занадто) поспішати, хаямеру – прискорювати, але хаяку – це прислівник зі значенням швидко або рано.

7. Найбільше, мабуть, постраждало слово яру.

yaru - у этого глагола различные значения. Обычно это почтительный вариант глагола "делать".Так же это слово может быть формой глагола "давать", причем от человека низкого ранга или младшего возраста (или даже от животных и растений) человеку более высокого ранга (более старшего возраста). Hаконец, этот термин может переводиться как глагол "пытаться".

Можливо, яру колись і було шанобливим (подібно до кісама), проте зараз воно цілком звичайне, повсякденне слово. А у деяких значеннях і грубувате. Наприклад, щодо сексу яру – це скоріше трахатися, ніж кохатися.

У значенні давати воно направлене якраз навпаки – від вищого до нижчого. Ото як собаці кісточку кидаєте, то яру, а як дитина вам щось дарує, то уже агеру (яке означає піднімати, підносити. Логіка зрозуміла?)

Звідки взялося значення намагатися, не зовсім зрозуміло. Від ятте міру? Проте намагання тут виражене дієсловом міру, яке можна додавати і до інших дієслів, не лише до яру.

З іншого боку, чим не вгодило ятта як минулий час від яру, теж не ясно. Яру – робити, ятта – Зробив!/У мене вийшло зробити! Ніякої містики.

Як бачите, зауваження серйозні, однак підкреслю, що у списках – 200 пунктів, тож кількість помилок відносно невелика. Решта слів переведена досить адекватно, хоча іноді і не повно. Тому з чистою совістю рекомендую ознайомитися – цілком імовірно, ви знайдете для себе багато корисного. А наведені помилки нехай вам нагадують, що якщо ви збираєтесь вчити японську по інформації в Інтернеті – ЗАВЖДИ перевіряйте її по словниках та підручниках.

До речі, це ж стосується і мого блогу. Як і будь-яка людина, я здатна на помилки: від простої описки до нерозуміння якихось граматичних тонкощів. Тож не забудьте перевіряти і мене!

А на цьому сьогодні все. Удачі вам!

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 11: Друзі та вороги

Shiroi Koneko — Sun, 30 May 2010 14:39:00 +0000

У аніме життя б’є ключем: весь час хтось із кимось здружується або ж, навпаки, дереться. Тож непогано було б знати, хто кому та ким при цих дійствах приходиться, а саме – як називають друзів та ворогів.

Для дружби найчастіше, на мій погляд, використовують 友達, що означає хорошого, задушевного друга у класичному розумінні цього слова. Його більш формальний синонім 友人 використовується рідше.

Серед 友達 можна виділити одного або кількох 親友 – тобто найкращих, вірних друзів, з якими ви не розлий вода.

Дещо інше значення має 仲間 – це не обов’язково друг, а скоріше приятель, товариш по чомусь. Наприклад, якщо група героїв вирушає разом у якусь місію, то для оточуючих вони між собою 仲間 (навіть якщо заперечують це), а от чи є вони 友達, чи в печінках один у одного сидять – то вже їх особисті справи.

Схоже значення і у 味方 – це союзник, тобто той, хто знаходиться на вашій стороні. При цьому, знову ж таки, ви можете цього 味方 як любити всією душею, так і ненавидіти, якщо союз із ним нав’язаний вам силою. Головне, що 味方 у даний момент діє "за наших".

Зі специфічних слів можна відзначити パートナー – від англійського партнер. Думаю, пояснень особливих не потребує.

З ворогами (супротивниками/суперниками) трохи простіше: в основному використовують слово 敵 та його похідні (наприклад, 敵手) або ж його кун-варіант かたき.

Слово 相手 має дуже широке значення: це той, з ким ви в даний момент маєте справу, будь то поєдинок, співпраця дружба чи кохання. Не сумніваюсь, що ви неодноразово чули фразу 「お前の相手は僕/俺/ここだ！」, тобто Твоїм супротивником буду я!

І, нарешті, 知り合い (の人) – просто знайомий, який пізніше може стати як другом, так і ворогом.

На цьому сьогодні все. Побільше вам друзів, а ворогів – навпаки!

またね！

Схожі дописи:

Серйозно про ввічливість. Частина 1

Shiroi Koneko — Fri, 07 May 2010 20:55:00 +0000

Автор фото: miyukiutada

Категорії ввічливості у японській мові – то широка та досить складна тема. Я довго не наважувалася приступити до неї, проте і відкладати її назовсім неможливо. Тож закотимо рукава і приступимо.

Я вже трохи писала про секрети японської ввічливості, але то були тільки часткові випадки. Сьогодні ж поговоримо про ввічливість більш серйозно, і перш за все розглянемо стилі японської мови.

Глобально їх можна поділити на два класи: інформаційний стиль та стилі, що використовуються при міжособистісному спілкуванні.

До інформаційного стилю відносяться наукова література, преса, офіційні документи, тощо.

До другого класу – бесіди, листи, публічні виступи тощо.

Інакше можна сказати, що один клас не потребує адресату (інформаційний стиль), а другий – потребує (міжособистісне спілкування).

Неважко зрозуміти, що поняття ввічливості може існувати лише там, де адресат є. Тож спочатку давайте розглянемо особливості, притаманні міжособистісному спілкуванню узагалі, а потім перейдемо конкретно до вираження ввічливості.

Перш за все, спілкування означає, що в ньому беруть участь щонайменше дві особи:

Я – автор вислову (той, хто говорить).

Ти – адресат (той, до кого говорять).

Крім того, може ще бути Він – особа, яка не приймає безпосередньої участі у спілкуванні, але є його темою (той, про кого говорять).

Так от, у японській мові існує поняття направленості дії, яка виражається спеціальними граматичними формами. Так, у японських висловах Я подарував Тобі (направленість від першої особи до другої) і Ти подарував Мені (направленість від другої особи до першої) подарував трохи відрізняється між собою – до слова дарувати додається відповідне допоміжне дієслово.

Думаю, сама ідея направленості не така і складна. Однак у японській мові направленість використовується дуже часто, що для нас дещо незвично. Ще одна особливість – це те, що майже завжди направленість виражає сприятливість дії, тобто адресат має з тої дії якусь вигоду. Виняток – груба погроза зі словом яру. Наприклад, Корошьте куре означає Зроби мені послугу, убий (мене) (як би дивно це не звучало), а Буккорошьте яру зо! – Та я тебе/його/їх уб’ю!

При цьому треба враховувати ще два поняття, а саме:

1. Свій – чужий.

2. Нижчий, рівний, вищий.

Свій – чужий

Коли ви говорите про свої дії, то визначити, що є своє-чуже легко. Однак у інших випадках не все так просто. Наприклад, ви промовляєте фразу: Бабуся дала дитині цукерку. Яка буде направленість?

Якщо це ваша бабуся дає цукерку чужій дитині (або ж ви якимось чином пов’язуєте себе зі стороною, що дає), то направленість буде від Я до Він. Якщо ж це ваша дитина отримує цукерку від чужої бабусі, то направленість – від Він до Я. А що, коли мова йде про бабусю і дитину, що яких ви не маєте ніякого відношення? У такому випадку направленість не використовується взагалі.

Розмежування на свій-чужий не обов’язково пов’язане з родинними зв’язками. Найбільш загально можна сказати так: Я – це коло осіб, до яких ви себе в даному випадку відносите. У сім’ї це може бути просто я; у розмові з сусідами – я і члени моєї родини; у школі та університеті – мій клас чи група; у бізнесі – моя фірма, на противагу їхній.

Тобто Я змінюється в залежності від того, з ким і про кого ви говорите.

Нижчий, рівний, вищий

Нехай ви уже розібралися, хто у вашій розмові Я, Ти та Він. Тепер пора визначити взаємну ієрархію. Для цього треба врахувати вік, соціальне та службове положення учасників бесіди. Діти нижчі по відношенню до дорослих, однокласники – рівні між собою та нижчі за вчителя, начальник вищий за підлеглого, тощо.

Такий поділ впливає на дві речі:

По-перше, кожний напрямок (наприклад, від Я до Він), має два варіанти в залежності від того, чи є Він вище чи нижче за Я (див. рисунок).

По-друге, це визначає ступінь ввічливості: з приятелем ви говорите неформально, з начальником – ввічливо або дуже ввічливо. Однак докладніше про ступені ввічливості поговоримо пізніше, а зараз трохи підсумуємо те, що було сказано.

Підсумок

Щоб краще зрозуміти усе вищесказане, давайте розглянемо приклад: ви студент, і у розмові зі своїм приятелем кажете фразу: Вчора викладач дав мені таку корисну книжку!

Розбираємо по-порядку:

1. Дія направлена від Він (викладач) до Я (я).

2. Згори (викладач) донизу (студент).

3. Стиль неформальний, бо розмова з рівним (приятель).

Врахувавши ці три пункти, можна визначити, який ступінь ввічливості та які граматичні форми направленості слід використовувати. Але докладніше – у інших випусках.

А на сьогодні завершимо, щоб відпочити та обдумати отриману інформацію. がんばってね！

До наступних випусків!

Схожі дописи:

Низка слів. Перший десяток

Shiroi Koneko — Sat, 17 Apr 2010 11:07:00 +0000

Автор фото: *yasuhiro

От і назбиралось нарешті десять бусинок на нашій словесній низці. Перерахуймо їх іще раз.

Перший випуск вчить, як не поплутати такі популярні у аніме слова як うるさい та 許さない.
Другий випуск знайомить зі словом まで, яке означає просто до, але у аніме використовується досить цікаво.
Випуск третій наповнений усілякими дурницями. Але це корисні дурниці, тож не пропустіть!
Якщо ви полюбляєте солодке, то четвертий випуск вам обов’язково сподобається, навіть не сумнівайтеся!
Випуск п’ятий – простий, але, сподіваюся, не настільки, щоб вас розчарувати.
Шостий випуск присвячений надзвичайно популярним словам у аніме… Яким? Читайте самі.
Сьомий випуск наповнений особливим духом…
Хочете похвалити себе, та не знаєте як? Восьмий випуск вам допоможе!
Я завжди бажаю, щоб у вас усе було добре. І підтвердження цьому – випуск дев’ятий.
Десятий випуск – просто неймовірний. Не може такого бути? Ха!

На цьому сьогодні все. Приємного навчання!

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 10: Не може бути!

Shiroi Koneko — Tue, 13 Apr 2010 16:09:00 +0000

У одній з попередніх Низок слів ми розібралися з усілякими дурницями. А сьогодні поговоримо про такі дурниці, що їх аж на світі не буває.

1. 馬鹿な – неможливий, абсурдний. Часто використовується з розтягуванням або повторенням першого складу:

- насмішкувате або презирливе ばあかな – Та що ти верзеш/Не буває такого/Такого не може статися. ばあかな використовує, наприклад, негативний герой, коли один з його приспішників несміливо припускає, що позитивний герой може вижити, якщо на нього впаде хмарочос.

- злякане ばーばかな！ – коли виявляється, що те, що ну ніяк не могло трапитися, таки трапилося або ж трапляється просто перед очима. Так реагує вищезгаданий негативний герой, коли бачить позитивного, який цілісіньким та неушкодженим вибирається з-під уламків хмарочоса.

2. ばかばかしい – безглуздий, недоречний, абсурдний – походить від того ж слова, що і 馬鹿な, і схожий за використанням до ばあかな.

3. まさか – дуже популярне слово у аніме, яке означає Не може бути! Та що ви! або ж, із запереченнями, Навряд, хіба.

У реченні стоїть на початку і означає деякий скепсис по відношенню до висловленого, наприклад Та не може бути, щоб він у неї закохався! Ха-ха-ха! Ото б була оказія!

Окремо може використовуватися по-різному:

- недовірливо-здивоване, у відповідь на чиїсь слова: Та що ви говорите?/Невже? Наприклад: (Що ви кажете? Той скромний ввічливий хлопчик, який завжди підносив мені сумку, виявився затятим отаку, що збирав хентайні іграшки?) Не можу повірити!

- недбале まあさか означає Не вірю, (що вони на це наважаться)/Сумніваюся, (що у нього вистачить мізків)/Та навряд, щоб…, тощо.

- злякане, підозріле або задумливе まさか означає деякий здогад щодо ситуації, яка розвилася не у тому напрямі, у якому передбачалося. Наприклад, деруться двоє. Один заявляє:

- Ну, тобі кінець! Зараз я знищу тебе своєю мегасекретною супертехнікою, проти якої немає захисту (тут він її детально описує, незважаючи на надсекретність)! Начувайся!

Слідує удар, герой задоволено шкіриться… коли ж бачить, що супротивник, якого мало розвезти по асфальту, спокійнісінько піднімається на ноги. У цьому місці героя охоплюють наступні думки:

"Він живий! Як таке могло трапитися? まさか?!.. Невже він розгадав мою методу? Знайшов протидію? Передбачив мої рухи і ухилився? …"

Будь-який здогад може бути як вірним, так і помилковим. Тож і у цьому випадку герой або отримує удар, що утрамбовує його у стіну, і йому залишається тільки здивовано бурмотіти ばーばかな; або ж він сам зрозуміє, що "いいえ/違う. Тут справа у чомусь іншому…", і битва продовжується собі далі, як собі й мала.

4. ありえない – власне, неможливий: друга основа від 有る бути + 得る суфікс можливості + заперечення ない. Зауважте, що стверджувальна форма 有り得る читається як аріуру.

5. 嘘 – це брехня, неправда, обман. А окремий вигук うそ！ можна перекласти як Не може бути!/Не вірю очам своїм!

На сьогодні усе. І пам’ятайте, що коли хтось заявляє вам: Не займайся дурницями, бо японську мову вивчити неможливо!, то це чистісінька брехня.

Удачі вам! またね。

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 9: Усе добре

Shiroi Koneko — Thu, 11 Mar 2010 04:21:00 +0000

Автор фото: miyukiutada

У минулому випуску Низки слів ми говорили про те, як себе похвалити. Сьогоднішній випуск теж позитивний, бо присвячений хорошим словам.

1. 良い, 好い, 善い, 佳い – так, так, це все – слово ій, воно ж йой: хороший, добрий. Йой – більш формальне, тому ій ви, мабуть, частіше чули в аніме та і взагалі: 「いい人」, 「いい天気ですね」, 「聞いてもいい？」. Однак зверніть увагу, що різноманітні форми прикметника утворюються лише від йой: йоку, йокатта, йокереба, тощо.

Окремо ій та йой використовуються у значенні згоди, схвалення: (Так) добре/(Це мені) підходить/Погодимося на цьому/Хай буде так.

2. よろしい – добрий, підходящий синонім ій/йой.

3. 結構 означає гарний, чудовий, а також досить, доволі. Тому радісне Кекко: дес! у відповідь на Як ся маєте? означає Усе розчудово!. А от незадоволене Іє, кекко: дес! на якусь пропозицію – то Ні, дякую/(Більше) не треба/Досить.

3. Якщо з героєм голлівудського фільму трапиться якесь лихо (наприклад, він упаде з десятого поверху і лежатиме собі на асфальті у калюжі крові, не подаючи ознак життя), то його товариші обов’язково крикнуть йому Are you okay? (наче і так не зрозуміло, що не okay). Слово 大丈夫 – (все) в порядку, (все) нормально – використовується в аніме у подібних ситуація, тільки трохи краще (слава здоровому глузду!): питання Дайджьо:бу дес ка? задається людині, по якій видно, що вона принаймні настільки в порядку, що здатна відповісти (у протилежному випадку в хід ідуть Шіккарі шьте та відчайдушне волання імен).

4. 最高 – найвищий, максимальний – використовується також як вигук і означає, як неважко здогадатися, Кльово! Круто! Прекрасно! Краще не буває!

5. 元気 означає бадьорість, живість, гарний настрій. Проте хрестоматійний діалог 「お元気ですか。」「おかげさまで。元気です。」 можна інтерпретувати також як Чи все у вас добре? – Дякую, все в порядку.

На цьому поки що все. Хорошого вам настрою!

Схожі дописи:

Заспіваймо, друзі, пісню

Shiroi Koneko — Tue, 02 Mar 2010 19:40:00 +0000

Автор фото: skyseeker

Не закликатиму робити це вголос (пожаліймо сусідів), а от помугикати про себе пісеньку (не мелодію, а саме пісню!) корисно. Звісно, якщо співати мовою, яку ви вчите.

У нашому випадку це пісні японською, і більш специфічно – пісні з аніме.

Перш за все слід подякувати тим, хто придумав чарівні вступні та кінцеві заставки, потім – авторам пісень, які там виконуються (та і взагалі авторам саундтреків), і нарешті (last but not least) – ентузіастам-перекладачам, які створюють субтитри не лише для епізодів, але і для заставок, причому пишуть у них японський текст пісень.

Власне, якщо мені не зраджує мій склероз, то саме так я вивчила перші знаки хірагани. І взагалі ідея вчити японську сформувалася не без впливу анімешного напів-караоке.

Тільки попереджую, що і серед анімешних пісень є такі хороші, милі та зрозумілі, як, наприклад, оця з Abenobashi Mahou Shoutengai (переклад не даю, бо текст дуже простий):

あなたの心に風があるなら
そしてそれが春の風なら
私ひとりでふかれてみたいな
いつまでもいつまでも

А є і свої варіанти пісень про те, що ее изумрудные брови колосятся в свете Луны, чи про те, що граница потеряет контроль (завжди викликало у мене згадки про заняття з матаналізу, не уявляю, чому). Наприклад, пісня 時の糸 з Tactics (переклад не даю, бо окремі фрази цілком зрозумілі, але зліпити це у щось зв’язне не вистачає ні таланту, ні фантазії):

ざわめく森の風見下ろす闇
重なる旋律は天の声か
魂に絡みついている黒い薔薇に
激しく降注げる深紅の雨
遥かな夢…

Зауважте, що і лексика тут не проста – от же викаблучуються люди!

Втім, труднощів боятися – японської не вчити, тож навіть такі тексти з маловживаними словами та канджі стануть у пригоді, якщо ви їх розберете по кісточкам та завчите.

І наостанок – три зауваження.

Перше: будь-яке навчання найбільше ефективне тоді, коли воно приносить задоволення. Тож якщо вам просто не подобається співати, або якщо в дитинстві ваш орган слуху пережив тісний контакт з певним представником лісної фауни… то не співайте. Це не єдиний спосіб вчити мову.

Якщо ж ви періодично ловите себе на тому, що щось мугикаєте, то чому б не робити це з користю, чи не так?

Друге: якщо ви хочете вчити пісні повністю, а не лише ту частину, що виконується в аніме, то ось вам джерело: http://www.animelyrics.com/anime/.

Третє: якщо вам сподобається процес і ви захочете співати не лише анімешні пісні, а, наприклад, J-pop, то на тому ж http://www.animelyrics.com ви знайдете собі тексти на всі смаки.

Тож гарних вам пісень та гарного настрою! またね！

Схожі дописи:

Наймиліше у світі – …

Shiroi Koneko — Sun, 21 Feb 2010 23:49:00 +0000

Автор фото: OiMax

…та неважливо, що. Головне, що сьогодні ми поговоримо про порівняння.

В українській мові є два способи утворення вищого та найвищого ступенів порівняння – за допомогою суфіксів (милий, миліший, наймиліший) та за допомогою слів більш/менш, найбільш/найменш. У японській першого способу немає. Для порівняння існує спеціальна конструкція, а сам прикметник не змінюється.

1. Повна форма порівняння виглядає як 「А-より В-の方が прийменник (です)」.

А – це те, з чим порівнюють, а В – те, що порівнюють. Вирази при より та の方が можна міняти місцями, крім того, якщо і так зрозуміло, про що йдеться, то одне з них можна опускати. Наприклад:

「オレンジよりりんごの方がおいしい」/「りんごの方がオレンジよりおいしい」 – В порівнянні з апельсинами, яблука смачніші / Яблука смачніші, ніж апельсини.

「コンピューターより安い」/「コンピューターの方が高い」 – (Це) дешевше, ніж комп’ютер / Комп’ютер – дорожчий.

「火星は地球より小さい」 – Марс менший за Землю.

2. Перед より може використовуватися не лише слова, що означають предмети, а й ті, що стосуються часу:

「昨日より寒い」 – У порівнянні з учора (сьогодні) холодніше / З учора похолодало.

「これまでより別のときだ」 – У порівнянні з дотепер (настали) інші часи / Часи змінилися.

3. より також використовується після дієслів у значенні Ніж робити щось, краще…:

文句を言うより自分でしなさい！ – Ніж жалітися, краще зроби сам!

4. Сполучення よりほか + заперечення означає “немає іншого виходу, ніж робити оце“, “єдиний вихід – робити оце“:

「待っているよりほかない」 – Нічого не залишається, як чекати / Ніж чекати, іншого виходу нема.

5. 何よりも означає більше за все. Також є 誰よりも, どこよりも, тощо, наприклад:

「誰よりもあなたが好きだ」 – Я люблю тебе сильніше за всіх.

6. Перед прикметником より та もっと означають більш, більше:

「より / もっと詳しく教えてください」 – Поясніть, будь ласка, детальніше.

7. もっとも та 一番 означають най-, найбільш:

「一番怖いのは雷だ」 – Найбільше боюся грому / Найстрашніше – грім.

Ці ж слова можуть використовуватися з виразом А の中で(は/も):

「都市の中ではパリが一番美しい都市です」 – Найкрасивіше місто серед усіх – Париж.

На цьому начебто все. Усього вам найкращого!

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 8: Я – молодець!

Shiroi Koneko — Tue, 19 Jan 2010 01:38:00 +0000

Автор фото: Nizam Uddin

З одного боку – Доброе слово и кошке приятно, а з іншого – Доки сам себе не похвалиш, ніхто не похвалить. Тож сьогодні давайте вивчимо кілька слів, якими можна себе нагородити, якщо ніхто інший не додумався це зробити.

1. 「天才だ!」, себто Я – геній! Пояснення, думаю, зайві.

2. 「やった！」 чується в аніме не рідше, ніж його аналог I did it! у голлівудській відеопродукції. Дослівний переклад – (Я) зробив це! (інші значення слова やる поки що не чіпаємо), але більш літературно – У мене вийшло! Мені вдалося (це зробити)! або ж зовсім літературно: Ну який же я у себе молодець!

3. 「私/僕の勝ちだ」 відноситься специфічно до поєдинків (будь то спір, гра чи бій). Можна фразу вимовити спокійно, і тоді це буде просто констатацією факту, а можна радісно заволати Я переміг!, ну, щоб усі дізналися і поздоровили.

Якщо ж ви таки спромоглися отримати похвалу зі сторони, а не від самого себе, то ви можете зреагувати

а) по-японськи скромно, тобто ввічливо повіднікуватися, мовляв, Ні, ні, мені ще вчитися та вчитися;

або ж

б) по-анімешному нахабно, тобто недбало кинути: 「当たり前だろう」, що означає: Саме собою! Мені це – раз плюнути!

Який варіант вибрати – ваша справа. У всякому випадку, бажаю вам давати навколишнім якомога більше приводів хвалити вас від усього серця.

がんばってね！

Схожі дописи:

На захист правди

Shiroi Koneko — Tue, 05 Jan 2010 03:58:00 +0000

Автор фото: Paul Davidson

У одному з недавніх дописів я добряче поштурхала слово правда, і не дарма, бо в аніме його, буває, використовують по-дурному. Проте саме слово у цьому не винне (насправді воно дуже хороше), тож сьогодні давайте подивимось на нього з кращого боку.

Отже, 真 – правда, істина, реальність. 真に – насправді, дійсно, по-справжньому.

ОН-читання ШІН. КУН-читання – макото, ви напевне чули його у まことにありがとう.

真 також використовується для підсилення, наприклад

кольорів: 真っ白 – повністю білий, білосніжний; 真っ黒 – чорний, як ніч; 真っ赤 – яскраво червоний; 真っ青 – темно-синій, блідий як смерть.

І не тільки кольорів: 真っ直ぐ – прямо, строго вертикально; 真ん中 – центр, сама середина; 真夏 – середина, розпал літа.

Ну, і що стосується фрази 真の姿を現す, то вона теж не така вже й погана, тільки використовувати її треба у переносному значенні. Тоді вона означає щось на зразок нашого Показувати своє справжнє обличчя (тобто проявляти свій справжній характер, приховані риси, наміри, думки).

Та на сьогодні все. またね。

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 7: Людським духом пахне….

Shiroi Koneko — Fri, 18 Dec 2009 04:59:00 +0000

Автор фото: laszlo-photo

Є в японській мові таке хороше слово 気. У книзі Kodansha’s Dictionary of Basic Japanese Idioms, про яку я вже писала, йому відводиться близько 100 сторінок (і це тільки на вислови, які на нього починаються, а взагалі-то більше). Додати обкладинку, зміст – і вийде ціла книжка (у мене і тонші є).

Розглянемо кілька корисних прикладів.

元気 – бадьорість, енергія, гарний настрій

Хрестоматійний діалог:

「お元気ですか。」

「おかげさまで。元気です。」

який означає приблизно Як ся маєте? – Добре, дякую/Вашими молитвами.

Ще один приклад – 「元気を出して/出せ」 – Ану збадьорся, розвеселись; Давай живіше/енергійніше! Покажи, на що здатен!

気分 – самопочуття; настрій

Корисні вирази з ним: 「気分がいい」та 「気分が悪い」.

Вони мають по два значення:

а) Почуватися добре (фізично) або ж Бути хворим, погано почуватися; Маятися животом відповідно.

б) У якості опису – Бути приємним, гарним та Бути бридким, неприємним відповідно.

気持ち – почуття; самопочуття; настрій

У наведених виразах 気分 може замінятися на 気持ち – 気持ちがいい/悪い з тим же значенням.

Окремо ж 気持ち більше використовується у значенні Почуття:

「(・・・の)気持ちを分かってほしい」 – Хочу, щоб (мої) почуття зрозуміли

або ж

「だけど男の子はやっぱり少し馬鹿でぜんぜん女の子の気持ちなんてほら分からないみたい」 – Але хлопці насправді трошки дурники, і чомусь зовсім, схоже, не розуміють дівочих почуттів (це фраза із заключної пісні School Rumble, на мене чур не ображатися).

На цьому сьогодні усе. 気をつけて。

Схожі дописи:

Про субтитри

Shiroi Koneko — Sat, 05 Dec 2009 00:46:00 +0000

– Чому анімешники дивляться вниз, коли з кимось розмовляють?

– Професійна хвороба: шукають субтитри.

Коментар пана (пані?) Mavisson на допис Я розумію! нагадав мені про часи, коли моє захоплення аніме тільки почалося. Японської я, само собою, не знала ні слова, зате непогано читала англійською. Тому вбудовані субтитри мене, в принципі, не лякали.

Проте виявилося, що хоч із граматикою проблем не виникає, та лексика дещо відрізняється від тої, до якої я звикла. Тож мені доводилося частенько зупиняти програвач та заглядати у словник.

Як результат – мої знання англійської значно покращилися.

Тому мене іноді дивує, що люди плачуться: Ну коли ж вийдуть російські субтитри?

Прошу зрозуміти мене правильно – я не закликаю кожного анімешника вчити англійську або ж спеціально шукати англійські субтитри, якщо ви вже маєте російські чи українські.

Але чекати "рідних", коли вже є англійські, мені здається нерозумним.

Про користь я вже писала – все-таки англійська більшості із нас треба, якщо не для роботи, то як ключ до широчееееенного поля буржуйнету, де зібрано багато цікавого, а іноді й недоступного у нашомовному сегменті.

Крім того, є ще один аспект, про який варто пам’ятати: на російську в основному перекладають саме з англійської, а не з японської (з якою в кращому випадку звіряються у неоднозначних місцях). Це й зрозуміло: англійську знає (або думає, що знає) набагато більше людей, ніж японську.

Наслідків з цього два:

Англомовні субтитри з’являються раніше, ніж більшість нашомовних. Тому волання Коли, коли, коли нарешті буде переклад??? при тому, що серіал насправді уже перекладено, дратують і смішать. Дуже хочеться написати: САМ СОБІ ЗЛІСНИЙ БУРАТІНО, уже давно міг би дивитися.

По-друге, будь-який художній переклад є насправді інтерпретацією перекладачем оригіналу. Російські ж субтитри – то взагалі інтерпретація інтерпретації, і шанси на помилку зростають удвічі.

Так, намалюємо табличку.

Японська –> Англійська	+	+	-	-
Англійська –> Російська	+	-	+	-
Результат	+	-	-	-

Плюсами та мінусами відмічено хороший та поганий переклад відповідно. Як бачимо, кінцевий результат буде хорошим, тільки якщо обидва переклади не підведуть.

Я зовсім не хочу тут лаяти перекладачів – честь їм і хвала за їх труди, тим паче, що формулювати переклад у щось зв’язне важче, ніж просто розуміти прочитане. Проте аніме зазвичай перекладають не професіонали, а любителі, і від помилок вони не застраховані.

Так, я зареклася дивитися з нашими субтитрами після того, як побачила, що Looks that way переклали як Дивись туди чи якось так. Зваживши, що закінчення s та наказовий спосіб викладаються на першому році вивчення англійської (He goes to school, Sit down!, Stand up!), я вирішила, що для таких помилок у мене вистачає своїх провалів у знаннях, і чужих мені не треба. Адже свої я можу виправити і таким чином чомусь навчитися, а чужі? Тільки нерви попсують.

Крім того, англійські субтитри видаються мені (це моє цілком суб’єктивне враження) більш дослівними і ближчими до оригіналу. Наші перекладачі люблять давати волю фантазії і перетворювати фрази типу Що ти (з ним) робиш? на Забери від нього руки! Це не завжди погано – навіть добре, якщо відповідає ситуації на екрані. Але оскільки таке фантазування відбувається на основі не оригіналу, а перекладу (який у свою чергу може бути "нафантазованим" або ж помилковим), то відхід від оригіналу виявляється досить далеким, що вже добрим ніяк не назвеш.

І це я ще не згадую субтитри, отримані просто машинним перекладом, без усілякої редакторської правки – а мені доводилося бачити і такі. Воно вам треба?

Отже, що я хочу сказати: якщо ви хоч трохи знаєте англійську, і вона вам хоч у якійсь мірі треба – не шукайте російські субтитри, читайте англійські. Повірте, ви від того лише виграєте.

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 6: Страшенно-надзвичайно

Shiroi Koneko — Sat, 31 Oct 2009 22:31:00 +0000

Автор фото: miyukiutada

Сьогодні додамо до нашої низки ще два слова: 大変 та 凄い.

たいへん та すごい можуть використовуватись трьома способами: для підсилення, як означення та самі по собі.

Підсилення:

大変難しい, 大変忙しい

すごくおいしい, すごくうれしい (або すっごく для більшої емоційності)

Означення:

大変な美人; 大変なことになった. Ви також, мабуть, зустрічали 「大変な目に遭った」 – (Зі мною) сталося лихо, Я вскочив у халепу.

「すごいやつだなあ」; すごい目つきで

Самі по собі:

「大変 (だ)」 означає Біда! Лихо! Жах! О, Господи!, тобто свідчить, що щось погане сталося або ось-ось має статися.

Ну і яке ж аніме обійдеться без 「すごい！」: Вау! Здорово! Кльово! Класно! Надзвичайно! Часто вимовляється як すげえ або навіть すっげえ, особливо хлопцями.

На цьому все на сьогодні. До побачення!

Схожі дописи:

Я – останнє слово в японській мові

Shiroi Koneko — Tue, 27 Oct 2009 03:35:00 +0000

Фото: *yasuhiro

В японській мові багато особових займенників: わたし, わたくし, ぼく, おれ, あたし, われ, こちら. Я перерахувала тільки ті, що означають я, та й то не всі.

Який з них використовувати, залежить від статі (あたし – суто жіноче, おれ – чоловіче), від віку (ぼく – більш хлопчаче, わし використовують похилі чоловіки), від ступеню ввічливості (こちら – ввічливе, його розмовний, неформальний варіант – こっち).

Не забувайте, що це тільки я, а іще ж є ти, він, вона…

Здавалося б, при такій кількості займенників вони мають бути дуже уживаними. Але в дійсності це не так.

По-перше, в японській не прийнято Я-кати – це нескромно і неввічливо. Тому я зазвичай просто опускається з речення, при цьому розуміється, що людина говорить про себе. У ввічливій мові, крім того, є методи розділення на я-не я, моє-не моє: наприклад, використання різних слів для позначення своїх та чужих родичів, "ввічливі" дієслова, що заміняють звичайні, "ввічливі" форми дієслів.

По-друге, Ти-кати у японській також не заведено. У аніме ви почуєте あなた, おまえ, きみ, тощо, проте з ними треба обходитися дуже обережно. Замість ти/ви варто звертатися до людини на прізвище або ім’я з відповідним суфіксом: さん (формально-ввічливо) чи くん (по-приятельськи).

Фактично це означає, що ви говорити про свого співбесідника у третій особі. Тобто 「田中さんも行きますか」 може означати:

а) Ви також ідете/підете? – якщо ви задаєте це питання безпосередньо пану Танака.

б) Пан Танака також іде/піде? – якщо ваш співбесідник – хто завгодно крім пана Танака.

З іншого боку, у аніме особові займенники можуть використовуватися незвичним для нас способом (на відміну від опускання, яке для нашої мови не дивина). А саме: замість повного речення вимовляється лише займенник-підмет. Решту треба додумувати самим.

Наприклад:

а) Я. ぼくは… або わたしは… без продовження вимовляються, коли герой/героїня хоче освідчитися у коханні, але не наважується; збирається признатися у чомусь лихому, але йому/їй не стачає духу; коли персонаж і сам не знає, що він хоче чи має зробити.

б) Ти. おまえは…, наприклад, може означати дуже багато. Насправді, все, що завгодно: запитання, припущення, твердження; здивування (приємне чи ні), радість, сум, співчуття, гнів (якщо сильний, то おまえ може замінятися на きさま або このやろう), роздратування, докір, непевність тощо. Іншими словами, візьміть будь-яке речення, що починається з ти, відріжте смислову частину… і отримаєте якраз те, що треба (анімешний варіант).

Як робити "розшифровку назад", тобто переклад? А хто його зна. Бідні перекладачі.

Приклади усього цього – і використання, і невикористання – ви без проблем знайдете у будь-якому аніме. Звертайте увагу, хто говорить і до кого – до старшого, рівного, до дитини, тощо, і наскільки ввічливо. Гендернозалежність (о!) займенників можна добре зрозуміти через аніме, де є перевдягання або перетворення хлопців у дівчат або навпаки. Я особливо жанром не цікавлюся, так що можу порадити хіба що стареньке I, my, me.

Звісно, це не все, що можна розповісти про японські займенники, і я ще про них говоритиму. Проте на сьогодні давайте закруглимося тут і попрощаємось до наступних дописів.

またね。

Схожі дописи:

У Японії немає майбутнього

Shiroi Koneko — Fri, 16 Oct 2009 06:54:00 +0000

Фото: Gustty

Ні, я говорю не про світову фінансову кризу, яка хоча і добряче вдарила по Японії, та все ж не настільки.

Заголовок стосується тільки японської мови – у якій немає майбутнього часу.

Саме так: майбутній час дієслів "злитий" з теперішнім.

То як же визначити, що означає, наприклад, 六時に起きる?

По-перше, за словами, що явно вказують на час дії:

Із 毎日 це буде теперішній: Кожного дня прокидаюсь о шостій;
Із 明日 – майбутній: Завтра встану о шостій.

По-друге, з контексту.

Взагалі-то відсутність майбутнього часу – то не єдина нестача, за якою ви будете сумувати: у японській бракує багато чого корисного. Тому контекст у ній – всьому голова. Без нього не варто братися за переклад навіть найпростіших (на перший погляд) речень – як то кажуть, можна попасти пальцем у небо.

Але про те, чого ще немає у японській мові – у наступних дописах.

А на сьогодні усе. またね。

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 5: Просто і дешево

Shiroi Koneko — Sun, 11 Oct 2009 00:26:00 +0000

Автор фото: MR+G

Продовжимо знайомитися із багатозначними словами.

Ясуй означає

а) дешевий, недорогий, якщо записується 安い або (рідше) 廉い;

б) спокійний (安い). Не пам’ятаю, щоб чула його у цьому значенні в аніме, а ось сполучення 安心 (де 安 читається по ОНу) зустрічається досить часто: 安心してください, 安心した.

в) простий, легкий, нескладний. Таке значення має ієрогліф 易い, який також може читатися як ясашій.
У той же час ясашій – 優しい – це добрий, ласкавий, ніжний. 「優しい人ですね」 – нерідка фраза у аніме.
Протилежне до ясуй-дешевий є такай – 高い. Воно також означає високий. Зауважте, що про людей треба казати 背が/の高い人.
Антонім "простих" ясуй та ясашій – мудзукашій 難しい: 「日本語は大変難しいです！」.
А от протилежне до спокійний слово, яке варто знати – це 心配: 「心配しないでください」 вам напевне зустрічалося не один раз.

На сьогодні усе. До наступних дописів!

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 4: Солодко = смачно?

Shiroi Koneko — Fri, 11 Sep 2009 20:44:00 +0000

Автор фото: Kanko*

У першому випуску ми розглянули слова, які звучать схоже між собою, і тому їх можна сплутати. Сьогодні ж поговоримо про такі, що вимовляються зовсім однаково, проте мають різні значення або написання.

あまい (甘い): солодкий – про їжу. А також м’який, слабкий або поблажливий, коли стосується характеру. Думаю, ви не раз чули, як повержений ворог, якого герой тільки-но пощадив, заявляє: あまい… あますぎる, і тут виявляється, що у нього був прихований туз у рукаві, від якого герою зараз не поздоровиться.
В той же час 甘い читається і як うまい, що може означати:

а) смачний, якщо пишеться 甘い, 旨い або 美味い.

б) умілий, майстерний, якщо пишеться 旨い, 上手い або 巧い.

Зауважте, що є 美味い, і є 美味しい, хоча обидва вони означають смачний.
Протилежне до うまい – まずい: несмачний 不味い та невмілий, незграбний (不味い або 拙い). Однак часто герої вигукують まずい！, коли бачать, що події пішли не так, як планувалося, або просто відбувається щось погане, і тоді фраза означає О, чорт!/Кепські справи!

Та на сьогодні все. Продовжимо у наступному випуску.

P.S. До речі, японські солодощі насправді не дуже солодкі. А от на вигляд кожне тістечко – витвір мистецтва. Тож якщо і не сподобається смак, то хоч очам насолода, еге ж?

Схожі дописи:

Що в імені твоєму

Shiroi Koneko — Tue, 08 Sep 2009 05:19:00 +0000

Японські імена пишуться ієрогліфами. Ієрогліфи мають значення. Звідси логічно випливає, що й імена також мають значення.

Тільки треба, звичайно, розуміти, що прізвища собі ніхто не вибирає. Так, режисер Такеші Кітано (武北野) не має відношення до північних диких полів. А от ім’я йому, безсумнівно, батьки вибрали не просто так: воно означає сміливий воїн.

Не без умислу дівчатам дають імена, що містять канджі 美. А в імені імператриці Мічіко (美智子) є і краса, і розум (плюс дитина, що є популярним закінченням жіночих імен).

Говорячи про японські імена, не можна не зачепити їх вимову. Справа у тому, що крім ОНів та КУНів, багато ієрогліфів мають ще й так звані нанорі-читання, тобто такі, що використовуються лише в іменах.

То як же читається написане японське ім’я? Та по-всякому: і по КУНам, і по ОНам, і по нанорі.

Так, ім’я актора Сусуму Тераджіми (進寺島) читається повністю по КУНах (з одзвінченням на стику двох канджі). Ім’я сейю Мікі Шінічіро (三木眞一郎) – по КУНах, а прізвище – по ОНах. А от зверніть увагу на прізвище його колеги Секі Томоказу (関智一), якого ви, безсумнівно, знаєте як Бана з Escaflowne або сержанта Сагару з Full Metal Panic!: перший ієрогліф як в Мічіко, другий (добре нам відомий) – як в Шінічіро, проте читаються вони зовсім інакше – по нанорі томо та казу відповідно.

Тобто визначити, як вимовляється ім’я, по читанню буває важкувато – треба питати у власника.

З іншого боку, коли я набираю якесь ім’я, наприклад, в Wakan, мене вражає кількість можливих варіантів. Ні, на Тераджіма їх видає всього три. Проте на Кітано – 14, на Томокадзу – 37, а на Мічіко – стільки, що вони займають майже два моїх немалих екрана (і не сподівайтесь, що я рахуватиму!).

Отакі-то секрети криються в японських іменах.

Та на сьогодні все, до наступних дописів!

Схожі дописи:

Секрет ввічливості 2

Shiroi Koneko — Wed, 02 Sep 2009 19:27:00 +0000

Автор фото: El Fotopakismo

Минулого разу ми дізналися про один із секретів японської ввічливості: Відразу попереджайте, що будете неввічливі.

Сьогодні додамо ще один, і звучить він так: Завжди погоджуйтесь!

Що це значить?

Не бійтеся казати はい: воно хоч і перекладається Так, проте означає не Я з вами згоден чи Зроблю саме так, а Я вас почув і зрозумів (а що я з цього приводу думаю, то вже моя справа). Тож ви начебто і погоджуєтесь, і нічим себе не зобов’язуєте.

Якщо ж ви не згодні із співбесідником, то перш ніж заперечувати, обов’язково погодьтеся: 「そうですね」. І після цього можете з чистою совістю додати しかし чи でも та не погоджуватися скільки вам заманеться.

Ось такі прості правила. Користуйтеся та вразьте японців своєю ввічливістю!

では、またね。

Схожі дописи:

Навчайтеся та спілкуйтеся

Shiroi Koneko — Mon, 31 Aug 2009 02:30:00 +0000

Автор фото: OiMax

Я вже писала про кілька корисних інструментів для вивчення японської, сьогодні додам ще два.

Навчайтеся

Разом із чудовим сервісом Smart.fm.

Тут ви можете створити (або вибрати з готових) список слів та речень, які хочете вивчити, і система складе для вас розклад занять.

Далі вирішуйте, що збираєтесь зі списком робити. Є три варіанти:

Iknow: навчання та повторення.

Спочатку вибирається список слів, якими ви маєте зайнятися сьогодні. Для нових слів показується різноманітна інформація, яка допоможе вам їх запам’ятати, після чого починаються тести: дається написання і вимова – треба вибрати значення, дається значення – треба вибрати написання, і, нарешті, за написанням і вимовою треба набрати слово на клавіатурі. Для слів же, які ви проходили раніше, тести починаються відразу.

Dictation: диктант.

Диктор проговорює речення-приклад, вам треба вписати у відповідне місце слово, яке ви якраз вивчаєте. Потім треба набрати під диктовку уже все речення.

BrainSpeed: перевірка на швидкість.

Із запропонованих варіантів треба якомога швидше вибрати правильний.

Smart.fm – не лише навчальний ресурс, а і в деякій мірі соціальна мережа. Ви можете додавати інших користувачів у список друзів, слідкувати за їх прогресом, обмінюватися повідомленнями… або змагатися у BrainSpeed.

Практикуйтеся

На Lang-8 – сервісі віртуального мовного обміну.

Ви ведете щоденник мовою, яку вивчаєте, а користувачі, для яких ця мова рідна, виправляють помилки та висловлюють зауваження. У свою чергу, ви допомагаєте тим, хто вчить вашу мову.

І, знову ж, тут можна не тільки навчатися, а і знаходити друзів.

Зауважте, що як би безграмотно ви не писали, половина японців відгукнеться фразою 「日本語が上手ですね」. Не ведіться на лестощі! Дочекайтеся, поки хтось вас таки виправить, і якщо не зрозумієте, чому, не соромтеся спитати. Щоб отримати від Lang-8 максимальну користь, треба дуже активно спілкуватися.

Втім, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому обов’язково спробуйте позайматися і на Smart.fm, і на Lang-8 – думаю, вони вам сподобаються та виявляться корисними.

Бажаю успіхів! またね。

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 3: Всілякі дурниці

Shiroi Koneko — Sun, 23 Aug 2009 08:29:00 +0000

Фото: pommes king

Не кожен, хто любить аніме, стане серйозно вивчати японську мову, хоча кожен, мабуть, про це задумається. У будь-якому випадку, із переглянутих серіалів анімешник нахапається різноманітних слів та виразів.

І аж ніяк він не пропустить слово 馬鹿.

Є теорія, що 馬鹿 – це той, хто не відрізнить коня від оленя. Як би там не було, а слово дуже популярне, тож познайомимося із ним ближче.

Героїні люблять промовляти про себе 馬鹿 або あの馬鹿 стосовно хлопців, що не зрозуміли їх почуттів. Яких саме, неважко здогадатися, бо решту вони виражають дуже гучним 「Х (は) 馬鹿！！！」, часто з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, якщо об’єкт їх гніву не встиг добігти до канадського кордону.
Хлопці ж говорять (або кричать) дівчатам 馬鹿 у двох випадках: коли герой і героїня сваряться або коли герой поблажливо заявляє щось типу 「バーカ、忘れるわけないだろう」, тощо.

Один одного хлопці та чоловіки називають по-всякому: あの馬鹿 – заочно та не дуже грубо; バーカ – зневажливо чи поблажливо (дивлячись, кому саме бака призначено); 馬鹿野郎！ – суто чоловіче гаркання, образлива лайка.

Батьки також не цураються слова 馬鹿 по відношенню до дітей, і у них навіть є спеціальні терміни: 馬鹿息子 та 馬鹿娘.

Дурнем можна не тільки бути, а й робити ним когось. Це якщо перекладати дослівно, а насправді 馬鹿にする означає дурити, морочити, а також насміхатися, знущатися. У аніме часто чується 「馬鹿にするな！」.
Від 馬鹿 походить прикметник 馬鹿な: дурний, нерозумний, ідіотський, а також неможливий, абсурдний. Останнього значення ми поки що не чіпатимемо. А у якості дурного 馬鹿な використовується, наприклад, у фразі: 「馬鹿なことはやめろ」.
У 馬鹿 є синонім 阿呆. Мені здається, що я все частіше чую його в аніме, хоча, можливо, раніше я не звертала на нього уваги за більш поширеним 馬鹿.

На цьому з дурницями покінчимо. Натомість у наступних випусках поговоримо про дуже серйозні і важливі речі. Не пропустіть!

А поки що, またね。

Схожі дописи:

を: Дякую, що ти є

Shiroi Koneko — Sun, 09 Aug 2009 17:41:00 +0000

Як ми вже з’ясували, частинки дуже важливі, бо у японській мові вони заміняють відмінки.

Тож сьогодні знову (і не востаннє) поговоримо саме про них, а точніше, про частинку を.

Головна її функція – прямий додаток. Ну, знаєте: читати книгу 本を読む, писати допис 投稿を書く. Думаю, у цьому значенні вона ні в кого не викликає труднощів, як і у подібних: хочу випити чаю お茶を飲みたい, прибираю (букв. роблю прибирання) 掃除をする, (у мене) вкрали гаманця 財布を盗まれた.

Звернімося до менш очевидних випадків:

По-перше, дякую за у японській – をありがとう: 説明をありがとう, コメントをありがとう. У неформальній мові を можна і опустити, але як надумаєте говорити строго по правилам, то не забувайте про частинку.
を використовується з дієсловами руху і може означати:
- Місце руху. Переходити через міст 橋を渡る, йти вулицею/по вулиці 道を歩く, прогулюватися парком 公園を散歩する.
- Рух із меншого місця у більше, у буквальному (сходити з автобусу バスを降りる, виходити з аудиторії/залишати аудиторію 教室を出る) та у абстрактному сенсі (випускатися з унаверситету/закінчувати університет 大学を卒業する).
- Початкову точку дії: відправлятися зі станції/відходити від станції 駅を出発する.
Для позначення посади. Працювати лікарем 医者をする. Трохи дивне, як на мене, застосування, але що є, то є.

На цьому про закінчуємо про を. До наступних дописів. では、また。

Схожі дописи:

Просте і складне одночасно

Shiroi Koneko — Sun, 02 Aug 2009 18:33:00 +0000

От що іноді добиває в японській, так це те, що найпростіші, здавалося б, речі виявляються "з подвійним дном". Я маю на увазі, що якийсь глюко-плюко-мазо-фазотрон хоч і постане перед вами десятиканджієвим парканом, але прочитається строго по стандартним ОНам (такий собі варіант "як пишеться, так і читається" із японським присмаком). А от повсякденні слова типу сьогодні, вчора, завтра записуються нормально (今日, 昨日, 明日), а от читаються… Тьху та й годі!

І вони не одинокі. До них приєднуються 一昨日, 明後日, 今朝 і 昨夜. А також 一日, 二日, 六日, 七日, 八日, 二十歳, 二十日.

А ще є слова 八百屋, 大晦日, тощо, які і пишуться не зовсім або зовсім не логічно, а читаються – тим паче.

Звісно, ви їх легко вивчите, дивлячись аніме. Але шляхи пізнання звивисті, особливо у самоучок, і, можливо, зустрівши у книжці чи манзі 大人, ви довго шукатимете у фонетичному словнику дайджін, тайнін чи навіть оохьто, перш ніж зайдете з протилежного, канджієвого, боку і виявите, що дорослий вимовляється як отона.

Звідки пішла ця катавасія, в принципі зрозуміло: японці хоч і прийняли китайську писемність, та було б дивно, якби вони поміняли своє сьогодні на чуже або ж стали вигадувати для нього якийсь особливий запис, коли вже було просте і ясне 今日.

Ну а нам що з того? Зайвий привід позітхати, бо вчити доведеться у будь-якому випадку: охота пуще неволи.

Можу тільки побажати グッドラック та сказати 今日はここまで。では、また。

Схожі дописи:

Як рахувати моря, гори та… м’ячики

Shiroi Koneko — Fri, 24 Jul 2009 07:06:00 +0000

Автор фото: miyukiutada

Прошу вибачення за запізнення. Я саме переживаю лихо, страшніше за пожежу*, тож сьогоднішній допис буде дуже стислим.

Як рахувати за допомогою лічильних суфіксів, ми вже вияснили. Нагадаю, що вони додаються до китайських числівників.

Є ще японські числівники. Їх усього десять, і подивитися на них ви можете тут (куди поділися інші, для мене загадка. Не можу уявити, що на момент приходу китайської мови японці не рахували далі десяти).

Японські числівники використовуються без лічильних суфіксів і лише для ліку наступних речей:

Віку до десяти років: 「僕の息子が六つです」.
Абстрактних іменників – проблем, методів, питань 「問題は二つです」.
Невеликих круглих або квадратних предметів (м’ячів, коробок, фруктів), порцій страв: 「バナナを五つ下さい」.
Дуже великих предметів – гір, озер, морів, країн, планет: 「この谷は二つの山の間にあります」.

На цьому сьогодні все. Сподіваюся, скоро я призвичаюся до свого лиха і увійду у звичний ритм написання. Заздалегідь вдячна за ваше терпіння.

* Для тих, хто не знає цей народний вислів: мова йде про переїзд. Куди я переїхала, та про перші враження можете прочитати ось тут.

Схожі дописи:

Низка слів. Випуск 2

Shiroi Koneko — Sun, 19 Jul 2009 09:05:00 +0000

Автор фото: David Ooms

Як і було обіцяно в першому випуску, поговоримо про частинку まで.

Загалом вона означає "до" (до якоїсь точки у часі, просторі або до якогось ступеню) 「キーヴから東京まで何時間掛かりますか。」

Сьогодні ж я хочу розповісти про кілька цікавих сполучень まで з прислівниками місця, – ここ, そこ, あそこ та どこ. Крім основних значень "досюди, дотуди, до он того місця, докуди", вони мають ще й інші, які часто використовуються в аніме.

ここまで. В залежності від ситуації, фраза 「ここまできてあきらめるつもりか」 може означати: "Стільки добившись/подолавши стільки перешкод/дійшовши аж сюди/зробивши такий (поганий) вчинок (заради мети), що, збираєшся здатися/все кинути?"

Буває, ここまで використовується окремо або лише з だ/です. Тоді воно має два схожих значення:
- "Далі не пущу!" – це коли герой перепиняє дорогу своєму ворогу. Тобто ここまで тут можна інтерпретувати як "Досюди ти зміг дійти/проникнути/дістатися, але далі – зась!"
- "Ану цить обоє/усі!" – коли двоє чи більше героїв сваряться, а хтось (зазвичай старший або вищий за положенням) їх зупиняє: "Ви вже наговорили тут ДО самої межі і далі, тож негайно припиніть!"
そこまで означає "до такої міри/межі, настільки": そこまで言わなくてもいいでしょう。 Часто говорять просто そこまで, але значення залишається приблизно те саме: що хтось висловився занадто відверто і нетактовно, або зайшов занадто далеко заради своєї мети.
あそこまで якось особливо не впадає у вухо. Значення у あそこ подібне до そこ, але слід враховувати, що あそこ стосується не лише віддаленого, хоча і видимого, але і чогось, з чим усі співбесідники знайомі, або що вже раніше обговорювали.
どこまで – до якого ступеню. Разом з частинкою も означає "всюди, хоч на край світу" або "не дивлячись ні на що, до останнього, до краю": あなたのためならどこまでも.

На цьому все. У наступному випуску поговоримо про всілякі дурниці, у тому числі і про гібрид коня з оленем. Думаєте, такого не буває? Еге, в японській мові і не таке трапляється, а в аніме – тим паче. Тож не пропустіть. またね。