Про здоров’я курців щось нове сказати важко – на пачках все написано. Тому ми поговоримо про гроші.

Вам цікаво, скільки грошей витрачає на сигарети курець за своє життя? А цікаво дізнатись, як розумніше можна витратити ці гроші?

“Мені подобається курити” – скажете ви? А якщо я заплачу вам 1 000 000 гривень за те, що ви позбудетесь цієї звички? Ви задумаєтесь, чи не так?

Я не буду вас агітувати. Я просто покажу альтернативу. Тож вмощуйтесь зручніше, читайте і робіть власні висновки. Все що нам потрібно – це основи математики та базова фінансова грамотність, – нічого складного.

“Основи фінансів для курця: як зробити життя здоровим а старість безбідною!” – саме під таким заголовком готувалась стаття, поки не було застосовано математики, тому далі я відкриватиму ці секрети.

Вихідні дані. Курець викурює пачку в день, і робить це не мало не багато 40 років (від 20 до 60 років, наприклад). Пачка сигарет коштує 6 гривень. Дані ці досить умовні, проте приблизно відображають реальну картину.

Тепер підрахуємо, скільки грошей курець міг би зекономити, якби не курив, і що би міг з ними зробити.

1. Найпростіша альтернатива.

Кидаємо палити у 20 років (чи не починаємо зовсім?), і 40 років відкладаємо гроші, які би витратили на цигарки. Після цього у 60 років, коли виходимо на пенсію, кладемо ці гроші на депозит (гривневий – 20%) і отримуємо щомісяця свої відсотки:

(6 грн. пачка * 365 днів у році * 40 років) * (0.20 % річних / 12 місяців) = 1460 гривень на місяць.

Є ще фактор інфляції, але і сигарети швидше за все також будуть підніматись в ціні (півтора року тому, коли я ще курив вони коштували в 2-3 рази дешевше ніж зараз).

Ну то як? Мені здається, 1460 гривень на місяць – непогана прибавка до пенсії.

Та все ж, таке використання грошей – це дуже і дуже неграмотний вчинок, тому що можна отримати НАБАГАТО більше (пам’ятаєте назву статті?)! Для цього нам потрібно зовсім трошки основ фінансів.

2. Альтернатива зі знанням основ фінансів.

Нам потрібно знати, що таке складний відсоток, капіталізація, та вміти порахувати формулу складного відсотку для вкладу (депозиту). Не лякайтесь складних слів – все не так важко як здається.

Теорія

Складний відсоток – ефект, при якому відсотки прибутку додаються до основної суми і в подальшому самі беруть участь у створенні нового прибутку. Простими словами, це коли ви поклали 100 гривень під 10% річних на кілька років, і в кінці першого року 10%, що нарахувались, додаються до основної суми, і у вас на рахунку вже 110 гривень (це називається капіталізація); через 2 роки вже буде 121 гривень (10% від 110 = 11, при простому відсотку було би 120); через 3 роки вже буде 133,1 гривень (при простому відсотку було би 130) і т.д.

Формула складного відсотку – це формула, по якій розраховується підсумкова сума з урахуванням капіталізації (нарахування відсотків). Візьмемо найпростіший випадок і будем рахувати, що капіталізація відбувається раз на рік (при щомісячній капіталізації сума виходять ще більшою)

Сума = вклад * (1 + річні відсотки/100)^років.

Детальніше можете почитати тут.

Ну ось, з теорією розібрались. Тепер підставимо її у нашу ситуацію.

Розрахунок

Алгоритм наступний. Ми збираємо гроші цілий рік, потім вкладуємо в банк. І так кожен рік. Гроші докладуємо до основної суми. Відсотки що нарахувались капіталізуються, тобто знову вкладаються. Вкладати будемо в валюті – вона стабільніша. Відсоток на валюту рівний 10.

Отож, 40 років. Потрібно почати рахувати з кінця. Гроші, які ми покладемо в останній рік вже не будуть грати у нашій схемі, тому що ми їх назбирали в кінці 40-го року, і лише доклали до нашої суми. Гроші, які ми вкладемо в передостанній рік, принесуть тільки відсоток на себе, ніякого складного відсотка не принесуть, бо працюватимуть лише рік. А от далі цікавіше…

x – це наш щорічний вклад

x = 6 грн. пачка * 365 днів в році = 2190 грн.

Тепер по-черзі:

40 рік – х – просто докладаємо
39 рік – x * (1.1) – лежать 1 рік (1.1 = 1 вклад + 0.10 % річних)
38 рік – x * (1.1) ^{2 роки} – лежать 2 роки
…
1 рік – x * (1.1)³⁹ – лежать 39 роки

Всі ці формули ми можемо перетворити в одну:

Сума = x * (1 + 1.1 + 1.1² + 1.1³ + … + 1.1³⁸ + 1.1³⁹)

Підрахувавши все це отримаємо:

2190 * 442.592555682 = 969 277,69 (!!!)

Упс! От я вам і збрехав – до мільйона таки не дотягнули… От, який я поганий!

Тепер, коли у нас на рахунку така сума, ми можемо знімати відсотки і на них жити:

969277,69 * (0.10 % річних / 12 місяців) = 8077,31

Можна також перевести цю суму у гривні і знімати по 20 відсотків щомісяця, що буде, відповідно, у 2 рази більше, але і ризикованіше.

Або зняти все зразу: гроші ваші, що хочете – те і робите.

Ну що тепер скажете, панове курці? Відмова від куріння сама по собі робить ваше життя здоровішим, а правильне застосування грошей, які пішли б на куріння, може забезпечити вам безбідну старість.

P.S.: Якщо у когось є сумніви, як я порахував останню формулу (php):

$x = 1.1; //1 + 0.1; % по вкладу
$years = 39; // скільки років схема працюватиме
$sum = 0; // Сума відсотків
for($i = 0; $i <= $years; $i++) {
	if($i == 0) {
		$n = 1; // останній рік, горші тільки докладаються
		echo $n.'<br />';
	}
	else {
		$n = pow($x, $i); // (1.10) в степені року
		echo $x.'<sup>'.$i.'</sup> = '.$n.'<br />';
	}
	$sum += $n; // значення додається до сумарного
	echo "&nbsp;&nbsp;&nbsp;".$sum.'<br />';
}
echo $sum.'<br />'; // Результуюча сума відсотків
echo $sum * 2190; // Вклади з врахуванням відсотків

Доречі, підписуйтесь на RSS!

Сьогодні заглянув до статистики від Aksimet, і був вражений: кількість спам-коментарів, відловлених цим WordPress-плагіном досягла позначки у 1 032. І це всього-навсього за рік!

Крім того, помітив невеселу тенденцію. Раніше спам приходив лише на російській та англійській мовах, через що його було легко виявити навіть без аксімету: адже це український блог, і для більшості його читачів (і, відповідно, коментаторів) рідною є українська. Та от тенденцією останнього часу стали спам-коментарі українською мовою, типу “потрібно перевірити:)” або “те що я шукав, дякую…” Можливо уанет розвивається!?;)

Але ця стаття не про такі звичні методи монетизації як заробіток на контекстній чи баннерній рекламі або на продажу посилань. В даній статті мова піде про методи, які не підходять для основної маси блогерів, і далі поясню, чому. Також хочу зазначити, що класифікувати ці способи по будь-яким признакам я не буду – невдячна це справа, класифікація. Отож, поїхали!

1. Платний контент

Не так давно, в листопаді минулого року, по рунету прокотилась новина про те, що популярний користувач “Живого Журналу” hectop (Нестор) переходить на автономний блог – maxho.com – та робить його платним. Тобто для того, щоб мати доступ до контенту нового блогу, потрібно заплатити певну суму. Не буду вдаватись в подробиці (тут), скажу лише, що це цікавий, поки досить революційний, зате перспективний і цілком реальний спосіб монетизації блогу. Ще один приклад платного контенту – snob.ru (не блог, але все ж).

Цей спосіб має перспективу і великий потенціал. Ще не так давно, в індустріальний вік, – час, коли попит був більший за пропозицію, – люди відчували дефіцит у всьому – це стосується як продуктів, так і інформації. Зараз все змінилось: настав час, коли пропозиція переважає попит – прийшов так званий інформаційний вік. Надлишок продуктів, надлишок послуг і звичайно ж надлишок інформації. Колись ти радів, коли тобі діставалась якась, допустим, книга. Тепер кожен автор/книговидавець залюбки всовує тобі в руки свою книгу – лиш би ти прочитав її. Та проблема у тому, що часу на читання всіх книг не вистачить, тому доводиться обирати.

Проблема вибору дуже гостро представлена в інтернеті. Через високу, постійно зростаючу популярність інтернету та порівняно невисокий поріг входу (як ціновий, так і технологічний), у всесвітню мережу ринулось дуже багато людей та компаній, – набагато більше, ніж потрібно. Існує море веб-сайтів/сервісів, які чекають на те, щоб ти став їх читачем/користувачем. З розвитком та становленням Веб 2.0 проектів з їх UGC (User generated content), проблема вибору лише посилилась. Разом з можливістю абсолютно кожній людині завести свій блог і написати свої пару слів по тому чи іншому питанню, зростає кількість неякісного контенту. Раніше книги по економіці писали лише визначні розумні люди з економічною освітою, відомі серед наукового світу – інакше книгу просто не було цікаво видавати. Зараз же про економіку в своєму блозі може написати любий студент першого курсу економічної спеціальності (це в кращому разі) або і людина, далека від економіки. А що казати про те, коли твоїм “бізнес-тренером” може стати школяр, що живе з батьками і поки жодної гривні не встиг заробити самостійно (швидше всього заробить, якщо ти читатимеш його ресурс).

Тому можна зробити певні висновки: з масовістю приходить неякісний контент. І для того, щоб знайти щось хороше у великій купі сміття, доводиться витратити свій час. Інформаційна лавина може поглинути весь твій час. Та вихід є. Це професійні сайти/блоги, які будуть розповідати про цікаві тобі речі на якісно високому рівні. За такі ресурси скоро люди навчаться платити. Адже платять зараз за друковані видання!

Тепер щодо звичайних блогерів і чому цей спосіб монетизації їм не підійде. Щоб генерувати якісний контент, потрібно бути професіоналом у написанні текстів та витрачати масу часу на роботу над блогом, тобто стати як мінімум професійним блогером, тобто зробити блогерство основним видом своєї діяльності. Для більшості ж блогерів блогерство – це кілька годин в тиждень на написання своїх постів та читання-коментування інших блогерів. Ну і ще одне: треба бути дійсно популярним та давати щось унікальне, чого люди не зможуть прочитати у інших блогерів.

Доречі, ще трошки про платний контент як про вирішення проблем з фінансуванням. Нещодавно закрився блог про бізнес в українському інтернеті WebStream. Закрився він через неспіврозмірність затрат на його ведення та очікуваних доходів: через надто вузьку тематику блогу важко добитись достатньої кількості читачів і, відповідно, показів реклами. Та на мою думку, WebStream – це яскравий приклад якісного професійно створеного блогу, і саме такого типу блог міг би (можливо ще не зараз, але пізніше, думаю, ця модель повинна працювати) монетизуватись, отримуючи плату за контент. Але якщо цей спосіб монетизації не прийнято, – а я впевнений, що редакція блогу розглядала і цей варіант, – значить порахували, що українська аудиторія поки не готова за таке платити. Ну що ж, на все свій час.

Переходимо до наступного пункту

2. Спонсорська підтримка

У цій моделі блогер відмовляється від реклами на блозі, а гроші отримує повністю від спонсора (спонсорів). В офлайні за такою моделлю вже давно монетизуються багато різних заходів: від безкоштовних концертів музикантів на вулицях міста до високобюджетних телевізійних шоу. Спонсори при цьому отримують рекламу, яка сприймається набагато краще, ніж звичайна реклама, адже асоціюється з чимось корисним (”спонсор Ліги Чемпіонів” – “завдяки йому відбувається матч Ліги чемпіонів!” напротивагу “Купіть це” – “Та ну цю рекламу! Перемикай на ішний канал!”)

Так само і в Інтернеті. Спонсор (чи спонсори) дає гроші блогеру на його творчість, в свою чергу блогер неневязливо піарить його.

Прикладом такого блогу є productivityblog.com.ua, на якому під заголовком “Спонсор” гордо красується емблема Microsoft. Блог розповідає про продуктивність, в досягненні якої часто допомагають продукти Microsoft.

Ще один блог, що не так давно почав застосовувати цю модель, це блог скандаліста Тьомми Майнаса – tyomma.ru Його модель навіть цікавіша – тут спонсорами виступають інші блогери, так звана “Золота сотня”. Переповідати немає сенсу, умови читайте тут – “Изменение модели монетизации Тёмма.Ру”

Такий спосіб монетизації також не підійде більшості блогерів. Причини – ті ж, що й для першого пункту: необхідність високого авторитету та відавання себе цілком проекту.

Ну і третій спосіб монетизації.

3. Непряма монетизація або PR себе чи своїх проектів

Це найцікавіший та найунікальніший, на мою думку, спосіб монетизації, прибутки від якого, проте, дуже важко або і зовсім неможливо виміряти! Тут як ніколи важлива особа що веде блог. Головна мета блогу – розповідати про…, рекламувати чи PR-ити (можете називати це як хочете) власника блогу, блогера. А вже відомий блогер досить гарно може пропонувати свої продукти чи послуги (деколи навіть не згадуючи про них).

Схематично цю модель можна показати так:

Створення блогу
↓
Популяризація блогу
↓
Популяризація блогера
↓
Блогер є авторитетом на якого рівняються (рос. “лидер мнений”)
↓
Блогер радить (”продає”) свій продукт або послуги

За прикладами таких блогерів (а саме про блогерів треба говорити а не про блоги) далеко ходити не треба.

Артемій Лебедєв. Його блог на ЖЖ tema.livejournal.com є другим за популярністю серед блогів рунету по рейтингу “Яндекс.Блоги” з надзвичайною відвідуваністю. За Тьоминою лайкою та “Суботніми Сіськами” можна розгледіти ненев’язливу фразу “Дизайн врятує світ“. За допомогою блога Тьома популяризує себе та студію, що гордо носить його прізвище – “Студия Артемия Лебедева“. І якщо блог Тьоми всього на другому місці, то студія без сумніву на першому!

Максим Спірідонов – творець та керівник кількох масштабних веб-проектів, а також популярний блогер і подкастер (Рунетологія). Здавалось би, для чого людині, ще й такій занятій як Максим, вести щотижневий подкаст. А часу це забирає немало: маса роботи по підготовці, збір та вивчення матеріалів, “вербування” професіоналів у програму. Для чого все це? А ось для чого:

• Крім нових знайомств, що теж важливо, Максим Спірідонов отримує (причому цілком заслужено) велику лояльність слухачів/читачів. Усім тепер відомо, що Максим – справжній професіонал у сфері веб-бізнесу, і тому у нього можна замовити консультації у цьому питанні.
• Подкаст “Рунетологія” вперше виходить на подкаст-терміналі PodFM.ru (яким опікується Максим) – чудова реклама для сайту.
• У своєму блозі Максим часто розповідає про свої дітища, такі як “Календарь событий” та “ШколаЖизни.ру“. А оскільки Максим – популярний блогер, що пише на веб-тематику, і основна маса його читачів – блогери,  то крім реклами проекти отримують додаткові посилання від інших блогерів, що напишуть про ці проекти у своїх блогах.
• Ну і ще один приємний пункт: коли Максиму щось потрібно, будь це вакансія у його компанії чи допомога в певному питанні, йому обов’язково прийдуть на допомогу.

Така от монетизація блогу.

Зате, напротивагу першому і другому пунктам, “непряма монетизація” підсилам і більшості “звичайних” блогерів. Адже і за годину дня роботи над блогом ви можете розповісти про себе світові. А якщо це зробити цікаво, яскраво, неординарно та якісно, то можете стати і зіркою блогосфери. І тоді вам відкриються всі можливості, які відкриваються перед популярними людьми. Тому, все залежить від вас, блогери!

Успіхішної вам монетизації!

Щоб не заплутатись, розділю усі події у три групи. Про всяк випадок зазначу, що у статті приводиться особиста думка автора, яка не претендує на об’єктивність. Ну що ж, почнемо.

Події 2009 року в Україні та світі

• Світова фінансова криза
• Барак Обама став першим в історії США чорношкірим президентом
• Помер король поп-музики Майкл Джексон
• Донецький Шахтар здобув кубок УЄФА
• Початок(?) передвиборної кампанії (стосовно важливості цього пункту виникають сумніви, оскільки нам, українцям, вже не звикати)
• Пандемія свинячого грипу A/H1N1 та #panika спричинена цим явищем
• УЄФА остаточно затвердила 4 українських міста, що прийматимуть Євро 2012
• Негода в Європі та Україні

Щодо останнього пункту, хотілось би процитувати слова Сергія Петренка в Твіттері, як приклад позитивного ставлення до життя:

gray_ru Ура, снег идет.
golubovsky и это из Одессы, где все завалено снегом?!! ))) Да вы сплошной позитив!
gray_ru ну завалено, но ведь зима.

На цій позитивній ноті перейдемо до наступної групи подій.

Інтернет-підсумки 2009 року за версією Романа Голубовського

• Сайт 2009 року, відкриття 2009 року, спільнота 2009 року – Twitter.com (Follow Me – @golubovsky)
• Український блог року – WebStream (проект відкрився влітку, і, нажаль, закрився у грудні, – зате горів дуже навіть яскраво)
• Інтернет-обличчя 2009 року – Максим Спірідонов (Максим, продовжуйте у тому ж дусі!)
• Подкаст року – Рунетологія
• За вклад у розвиток УАнету хотілось би відзначити таких людей як Ярослав Федорак, Максон Пуговський, Артур Оруджалієв, Ярослав Ажнюк, Тарас Амброз та Ростислав Чайка

2009 рік для мене це

• Маса цікавих проектів по проектуванню та розробці веб-сайтів (PHP, MySQL, HTML, CSS)
• Розширення поля діяльності та новий для мене досвід роботи в SEO, SMO/SMM та інтернет-маркетингу
• Публікація деяких статтей у блозі, що привернули до себе особливу увагу. Це стаття про хамство по email, про зміну правил реєстрації доменів в зоні org.ua, про збір ручок parker, про юзабіліті карток поповнень, про клієнтоорієнтованість для клієнта тощо
• Конференції Lviv StartUp Club Session
• Подорожі до Криму (мис Тарханкут, Євпаторія – “Студреспубліка”) та до Хургади, Єгипет
• Дайвінг, поїздки на велосипеді, біг, заняття бальними танцями
• Масштабні танцювальні івенти: виступи Armin Van Buuren і Tiesto у Києві та Blank & Jones у Львові
• Курси водіїв та отримання водійських прав
• Придбання iPod – час в дорозі проходить не даремно: аудіокниги, подкасти (див. вище Рунетологія)
• Фільми Трансформери 2, 2012, Avatar
• Катя (дякую тобі за надхнення!)

Ось таким я побачив 2009 рік. А чим він запам’ятався вам? Буду вдячний за відповіді в коментарях.

P.S.: Якщо ви блогер, і написали подібну статтю у своєму блозі, – залишайте посилання на неї в коментрях або висилайте мені на пошту (roman_golubovsky ет ukr.net), – опублікую посилання на цій сторінці.

2009 рік очима інших блогерів

• Блог Юрка Червоного
• Життя в місті Рівне
• Andr1y’s Blog
• G3Ds blog
• mr.Petruccio
• Hellveen official blog
• Mixa-Blog
• Blogoreader
• Sidirom’s Blog
• Ribel’s Blog

Дякую, що читаєте мене!

Основна тема зустрічі – “Партнерство у стартапі“. Програму заходу переказувати не буду – її можна переглянути на сайті StartUp Club-у Львова.

Що сподобалось та не сподобалось на Lviv StartUp Club Session 3.0

Сподобалась загальна приємна атмосфера зустрічі та цікаві люди, виступи експертів та живе обговорення виступів.

Фото Ростислава Чайки

Особливо сподобався виступ Ярослава Максимовича – власника auction.ua. Фактично, це був єдиний загальновідомий успішний стартап на зустрічі. Надзвичайно цікаво було почути, що називається з перших рук, про досвід у його створенні, спілкуванні з інвесторами (DST – хто знає, той зрозуміє, який це рівень) а також про методи реклами/розкрутки проекту.

Також цікавими виявились поради Руслана Савчишина (MagneticOne) щодо пошуку синергії з партнером та Андрія Павліва (N-iX) про екстремальні способи перевірки потенційного партнера та згуртування вже існуючого колективу. Ростислав Чайка, організатор зустрічі, особливо сподобався як ведучий заходу – організацією виступів та вмінням грамотно керувати процесом обговорення (запитання та зауваження).

Ну і трошки про недоліки. Стартапери, все-таки, люди технічні, і перед аудиторією виступати не звикли. Тому презентування стартапів (у другій частині зустрічі) було не найкраще – відчувалась недостатня підготовленість та відсутність досвіду публічних виступів. Порада стартаперам – більше часу присвятіть підготовці до виступу: складіть чітку схему виступу, продумайте відповіді на запитання, які можуть виникнути в процесі виступу, потренуйтесь виступати спочатку перед друзями, – словом, готуйтесь ретельніше до виступу, – від цього виграють всі! Набагато цікавіше та живіше було обговорення стартапів та зауваження ради експертів.

Про зауваження ради експертів хотілось би сказати окремо. Рідко мені зустрічались настільки конкретні зауваження та поради. Все було дуже чітко: “Зроби то-то і то-то; тут не вистачає цього і цього”. Тобто, якщо у вас є свій стартап – не полінуйтесь, гарно підготуйтесь (! див. попередній абзац) і обов’язково представляйте його на одній з наступних зустрічей Lviv StartUp Club-у. Гарантую, що ви отримаєте масу чітких порад по покращенню, дізнаєтесь багато нового про свій проект та побачите його з інших сторін.

На майбутнє.
Щодо майбутніх зустрічей, то хотілось би побільше відомих людей та відомих стартапів (хоча це і проблематично, зважаючи на недостатню кількість таких на Українському ринку).

Як резюме, озвучу кілька цікавих ідей, які були озвучені на зустрічі:

• Коли ви вирішили робити свій стартап, перш ніж щось робити (програмувати), потрібно зробити ретельне дослідження того, чи не зроблено це раніше, і чи взагалі це потрібно; подивитись на проект зі сторони його користувача і відповісти собі на питання “чи користувався б я таким проектом?”; зробити SWOT-аналіз. Хоча це, здавалось би, логічно і не потребує додаткових доказів, людям зазвичай притаманно спочатку робити, а вже потім думати.
• Більше планування! Якщо ви все ж вирішили братись за справу, знову ж таки не починайте відразу робити, – спочатку потрібно повністю спланувати проект до дрібниць: як повинна виглядати і працювати кожна деталь у проекті. Це збереже масу часу при розробці.
• Ще до закінчення розробки починайте тестування на реальних клієнтах (у цьому випадку це не клієнти що приносять гроші, а партнери, що допомагають розвивати проект – не беріть з них грошей!) – для того, щоб не пізно було виправити концептуально неправильні речі або добавити необхідну функціональність.

Це щодо стартапів взагалі. А тепер кілька тезисів щодо основної тематики, якій була присвячена зустріч – “партнерство у стартапі“:

• Партнерів варто шукати зі схожими (в ідеалі такими ж) цілями, що і у вас
• У партнери варто брати людей, яких ви бачите не вперше. Наприклад, колишній однокласник, одногрупник чи колега по роботі. В такому разі менша ймовірність неприємних сюрпризів
• Варто перевірити потенційних партнерів в екстремальних умовах (похід у гори, дайвінг тощо)

Ну і на останок хочу подякувати усім вже згадуваним експертам та особисто Ростиславу Чайці за гарну організацію заходу. Наступним зустрічам Lviv StartUp Club бути!

Додаткові матеріали:
Сайт Lviv StartUp Club
Lviv StartUp Club В Твіттері
Фото зустрічі можна переглянути тут.

Проблема, про яку зараз піде мова, швидше за все відома усім, хто хоча б трошки (пів року?) знайомий з Інтернетом. Блогерам – це точно!

Як відомо, нічого зі створеного людиною не є досконалим. Це стосується також і програмного забезпечення, і веб-сайтів у тому числі. Буває, що прочитавши цікаву статтю на якомусь блозі, вам хочеться сказати кілька слів на цю тему, – залишити коментар. І ось ви вписуєте свою думку у форму на сайті просто в браузері, обдумуєте кожне слово, кілька слів перетворюються у кілька абзаців, а часу на це йде – 10 хвилин. Все написано, натискаєм на кнопку “Відправити”. Але раптом виявилось, що цифри з картинки (captcha) введено неправильно, а система коментування не зберігає текст у формі. Або щось трапилось із сайтом (таке час від часу буває, пам’ятаєте що я казав про створене людиною?) на мить. І все – 10 хвилин часу безповоротно втрачено впусту!

Бувають і такі варіанти, коли блогер пише статтю, набираючи текст просто у формі вводу на сайті в адмін-панелі, але щось стається: збій бази даних або пропало підключення до інтернету. І 2 години пішли коту під хвіст (і таке чув) (див. Зауваження 3). А час, як відомо – гроші! Зовсім невеселі випадки! І нікому з вас не раджу опинитись в таких ситуаціях! Саме тому…

Вирішення

Є така чудова програма від Яндекса – Punto Switcher. Головне її призначення – це переключення мови клавіатури при вводі тексту. Але нас цікавить не це. Є у неї така функція, як зберігання усього написаного вами (”Дневник”). Отож, всього-навсього активуєте цю функцію і пишете в своє задоволення: тепер жодна буква, написана вами не пропаде! Коли стається щось подібне до описаного вище, ви заходите в цю програму, відкриваєте відповідне віконечко, в якому знаходиться весь текст, написаний вами. УРА! (Думаю, детального опису як налаштувати цю функцію не потрібно: там все інтуїтивно зрозуміло. Якщо ні – запитуйте в коментарях)

Зауваження 1. Впевнений, що є ще немало програм, які можуть виконувати функцію збереження всього написаного, окрім Punto Switcher. Головне тут не інструмент, а метод вирішення проблеми!

Зауваження 2. Це не реклама Яндекса чи Punto Switcher Хоча, за такий гарний інструмент варто Яндексу сказати дякую!

Зауваження 3. Сучасні версії систем керування блогами (наприклад Wordpress) частково запобігає другому випадку в описанні проблеми. Система час від часу автоматично зберігає написане вами під час створення/редагування статті. До досконалості варто прагнути!

Клієнтоорієнтованість або орієнтація на клієнта – стратегія ведення бізнесу компанії, у відповідності з якою вона (компанія) робить дії (подекуди зовсім нестандартні та індивідуальні), спрямовані на задоволення потреб клієнта, з метою перетворити його в лояльного клієнта.

- це своїми словами. А тепер приведу визначення клієнтоорієнованості (на російській мові) Ігоря Манна, одного з найвідоміших російських маркетологів (чи точніше маркетерів):

Клиентоориентированность (v2.0) – это инициация положительных эмоций и восторга у существующих клиентов, что ведет к повторным покупкам и получению новых клиентов за счет рекомендаций существующих клиентов.

Така стратегія у більшості випадків вигідна у довгостроковій перспективі, хоча деколи досить витратна в ресурсах. Для того, щоб бути клієнтоорієнтованою компанією, потрібно перш за все знати потреби своїх клієнтів. Саме для цього створюються гарячі телефонні лінії (Янукович – “почую кожного”) або цілі call-центри (МТС чи Київстар), а також технічна підтримка (суппорт). Останніми віяннями в цій області є блоги та мікроблоги (Twitter-аккаунти) компанії. Хоча, клієнтоорієнтованість не обмежується лише технологіями зворотнього зв’язку.

І якщо вже зараз стало модним для компанії бути орієнтованою на клієнта, то чому б нам, клієнтам компанії, не дати можливостей цю клієнтоорієнтованість продемонструвати! Клієнтоорієнтованістю треба користуватись – саме для цього і написана дана стаття.

Для прикладу, якщо у вас є певні побажання до певного продукту, то чому б не сказати про це його виробникам. Особливо тепер, – з допомогою Інтернету, – це зробити зовсім не важко. Ваші побажання або поради можуть бути корисні, що приведе до покращення продукту, від чого виграєте і ви, як споживач, і компанія-виробник.

Зразу застерерігаю: я не закликаю зловживати добротою компаній. Говорити про клієнтоорієнтованість можна лише якщо і сам клієнт є певним чином лояльним до компанії – лише у такому випадку від співпраці клієнта і компанії буде користь їм обом!

За прикладом того, як робити не можна, довго ходити не треба. Думаю, всім відомо про те, які люди і з якими питаннями дзвонять у call-центри мобільних операторів (таких як МТС, Київстар etc.) За ще один приклад може слугувати випадок, показаний у популярному відео, в якому російські туристи принижують працівників турецького готелю (відео можна подивитись тут). Ці випадки мають дуже мало спільного з клієнтоорієнованістю.

А щоб показати те, до чого закликаю я, найкраще буде продемонструвати приклад використання клієнтоорієнтованості з реального життя.

Кілька моїх сайтів розміщені на хостінгу UnixHost – поки досить молодий, і можливо саме через це доступний в плані ціни хостінг. Раніше, коли виникали якісь питання по роботі хостінгу, технічна підтримка зазвичай якісно і вчасно відповідала на них. От і у випадку, про який я хочу розповісти не сталось нічого виняткового. А сталось наступне.

Підійшов час оплати послуг хостінга. А в силу певних причин (відсутність доступу до робочого місця у зв’язку з хворобою) я не міг провести платіж. Тому, коли строки оплати пройшли, мої сайти заблокували. Треба було щось робити. Тоді я зв’язався з підтримкою хостінга і пояснивши їм ситуацію (увага!) попросив перенести оплату на кілька днів. І як ви думаєте, що сталось? Вони погодились! Мої сайти зразу ж розблокували, а я, в свою чергу, як і обіцяв, сплатив послуги хостінга зразу, як тільки зміг.

От приклад клієнтоорієнтованості – у виконанні хостінгу UnixHost (реф.).

З даного прикладу видно, що при застосуванні клієнтоорієнтованості виграють дві сторони – компанія (зберегла клієнта та ще й отримала рекламу у вигляді цієї статті) та клієнт (я досяг того, до чого прагнув – мої сайти працювали не зважаючи на те що я не встиг заплатити за хостінг).

Тому, якщо ви представник компанії, робіть свою компанію клієнтоорієнтованою, а якщо клієнт – допомагайте компаніям проявити свою клієнтоорієнтованість. Від цього виграє кожен!

Взагалі, відхиляючись від теми, зауважу, що завдяки вигідному географічному розташуванню України нам, українцям, легко “об’їхати пів світу”: живемо ми в якій-не-якій але Європі, відпочивши в Туреччині можемо похвалитись що були в Азії, а після відпустки в Єгипті до списку можна додати і Африку! Залишилось зовсім небагато:)

Отож, Єгипет – країна пірамід, гробниць, пустель, папірусу, верблюдів… можна звичайно продовжити (позіхаючи), але не за цим варто їхати до Єгипту.

Червоне море – ось основна прикраса Єгипту, і саме через це у мене в планах колись повернутись туди. Незважаючи на те, що Червоне море найменш червоне море, яке мені довелось бачити, воно надзвичайно красиве, тепле, солоне і чисте. А колір його води просто зачаровує (див. малюнок нижче). А що найкраще робити відпочиваючи в Єгипті? (Думаю, зрозуміло, що відповідь пов’язана з Червоним морем) – Правильно, плавати у ньому. А ще краще – занурюватись!

Дайвінг – саме в Єгипті я вперше відкрив для себе цей вид відпочинку, і досі перебуваю у захваті від нього. Це важко описати – потрібно лише спробувати. Якщо в двох словах, то естетична краса підводного світу, яку ти побачив (а дивитись в Червоному морі є на що), підкріплюється почуттям того, що ти зробив щось зовсім небуденне, незвичне та екстремальне. Відчуття при цьому просто неймовірно яскраві.

Я люблю науковий прогрес та 21 століття! В 90-х роках ми всі з захватом дивились по телевізору на занурення під воду Жака Іва Кусто та його команди. Ми тоді навіть не мріяли, що з часом це стане доступно і нам (не професіоналам).

Підводячи висновки, для наглядності наведу діаграмку:

Діаграма означає наступне: працюйте, заробляйте гроші, – і все для того, щоб у відпустку з’їздити до Єгипту на Червоне море, а там замовити дайвінг, – і буде вам щастя!

P.S.: На фото моя дівчина Катя, яка, до-речі, також у захваті від першого досвіду дайвінгу.

Малюнок взято з ain.ua

Хто раптом не знає, домен у зоні org.ua можна зареєструвати абсолютно безкоштовно (володіючи, щоправда, певними технічними навиками та знаннями). Більше того, реєстрація проходить повністю автоматично, тобто заявку на створення та делегування доменного імені у цій доменній зоні ніхто з людей не перевіряє.

Така політика призвела до того, що ця доменна зона здобула недобру славу. А все тому, що реєструвати домени у цій зоні почали не лише в хороших цілях, – під такими я маю на увазі створення повноцінного, корисного для людей веб-сайту, – але і для створення так званих г**носайтів. Це сайти з не завжди унікальним і не дуже якісним контентом, що створюються виключно для заробітку грошей, наприклад методом продажу посилань з цих сайтів.

Для того, щоб створити такий г**носайт ні грошових витрат, ні великої роботи не потрібно: реєструється домен в бекзоштовній зоні org.ua, прив’язується до сайту на безкоштовній системі для свторення та безкоштовного хостінгу сайтів Ucoz (як приклад), після чого наповнюється вже згадуваним неякісним контентом, заганяється в пошукові системи і підключається до якоїсь системи продажу посилань.

Після виконання перечислених дій в Уанеті стає на один непотрібний сайт більше. І все би нічого, якби девіз офіційного адміністратора доменів в зоні UA – Хостмастера – не звучав так утопічно:

.UA – наш дiм. Зробимо його кращим!

Так от, останнім часом дехто, хто намагався зареєструвати домен у зоні org.ua зіштовхнувся з відмовою:

…

** Error: Ця реєстрація заблокована.

——–[ Технічна перевірка ]——–

– Не встановлена технічна правильність заявки

——– [ЗАЯВКА ВІДХИЛЕНА] ——–

– Помилок: 1

…

У чому ж причина відмови?

А причина відмови якраз і полягає у боротьбі з тою-таки реєстрацією доменів у нехороших цілях, про яку ми тут говоримо. Все пояснює лист-відповідь від адміністратора доменної зони org.ua, викладений на одному з інтернет-форумів:

Шановний реєстранте!

Цей текст – наперед підготовлена відповідь на типове запитання.

Ви отримали у відповідь на спробу реєстрації домена повідомлення про помилку “Ця реєстрація заблокована”. Ця помилка означає, що сервери імен використані в заявці на делегування чи зміну даних домену заблоковані. Як правило повністю внесені до чорного списку заборонених серверів або ж обмежені в кількості можливих реєстрацій на добу.

До такого блокування серверів призводить велика кількість реєстрацій на ці сервери імен доменів, що порушують правила реєстрації в публічному домені org.ua (найчастіше: порноресурси та масована реєстрація доменів для “лінкопомийок” та інших технологій спаму та обману пошукових систем) в поєднанні із затятістю порушників, які ігнорували заборони, сподіваючись що повна автоматизованість реєстрацій дозволить їм “перебороти” заборону.

Інколи такі сервери імен знаходяться під контролем недобросовісного реєстранта або ж належать невеликому хостеру і іншими реєстрантами доменів майже не використовуються. Але останнім часом масовані недобросовісні реєстрації стали використовувати популярні сервіси надання безкоштовних серверів імен чи сервери популярних безкоштовних хостерів.

Частим другим запитанням реєстрантів в цій ситуації є прохання повідомити повний список заблокованих серверів імен з тим, щоб можна було обрати хостинг, який не потрапив до цього списку. Але активність порушників правил настільки висока, що навіть існування такого списку на дасть Вам гарантії, що щойно обрані Вами сервери не доведеться обмежити в реєстраціях.

От, виявляється, у чому справа! Хостмастер впровадив нову політику щодо реєстрації org.ua. Фактично, тепер можна прив’язати домен у зоні org.ua лише до name-серверів купленого хостінгу. Тобто, безкоштовна реєстрація домену в зоні org.ua не така вже й безкоштовна – треба оплатити принаймні хостинг. Тепер молодий СЕОшник-початківець без грошей навряд зможе створити вищезгаданий га**осайт для того, щоб заробити на ньому кілька гривень.

Можливо, тепер наш дім .UA таки стане трішечки кращим!