Нотатки економістки

Ціни на електрику в Європі

2009-12-22T15:31:00.000+02:00

Вчора Євростат опублікував дані щодо цін на електричну енергію у першому півріччі 2009 року.

Цей невеличкий огляд (7 строрінок) доступний для скачування на офіційному сайті. На що одразу звертаємо увагу: майже всюди (крім маленької Мальти) ціни для домогосподарств вищі, ніж ціни для промисловості. Причому іноді вищі в кілька разів. Пов’язано це з більшими витратами на адміністрування (у випадку невеликої різниці), різною кількістю податків, що входять у кінцеву ціну, та стимулюванням виробників.
Добре чи погано — існування різниці в тарифах не на користь населення — я тут не обговорюю, бо на це питання можуть існувати 2 протилежні точки зору, кожна з яких достатньо логічно обґрунтована. Зараз лише трохи сухої статистики.

Ціни на електричну енергію для домогосподарств та промислових споживачів

(у євро за 100 кВт-ч)

Країна	Код країни	Ціна для домогосп.	Ціна для промисл. споживачів	Різниця, євро (гр.3 - гр.4)	Коефіцієнт різниці цін (гр.3/ гр.4)
1	2	3	4	5	6
Євросоюз	EU-27	16,58	10,51	6,07	1,58
Єврозона	EA	17,52	10,90	6,62	1,61
Бельгія	BE	19,16	11,11	8,05	1,72
Болгарія	BG	8,23	6,49	1,74	1,27
Чехія	CZ	13,23	10,69	2,54	1,24
Данія	DK	26,98	8,59	18,59	3,14
Німеччина	DE	22,82	11,32	11,50	2,02
Естонія	EE	9,22	6,43	2,79	1,43
Ірландія	IE	20,30	12,06	8,24	1,68
Греція	EL	11,54	9,48	2,06	1,22
Іспанія	ES	15,77	11,54	4,23	1,37
Франція	FR	12,73	7,02	5,71	1,81
Італія	IT	20,93	14,35	6,58	1,46
Кіпр	CY	15,58	11,86	3,72	1,31
Латвія	LV	10,52	8,96	1,56	1,17
Литва	LT	9,51	9,24	0,27	1,03
Люксембург	LU	18,82	11,57	7,25	1,63
Угорщина	HU	14,83	12,41	2,42	1,2
Мальта	MT	15,35	15,70	-0,35	0,98
Нідерланди	NL	19,00	11,30	7,7	1,68
Австрія	AT	19,09	н.д.	-	-
Польща	PL	11,31	9,02	2,29	1,25
Португалія	PT	15,08	8,94	6,14	1,69
Румунія	RO	9,76	8,11	1,65	1,2
Словенія	SI	13,65	11,18	2,47	1,22
Словаччина	SK	15,40	14,23	1,17	1,08
Фінляндія	FI	12,96	6,89	6,07	1,88
Швеція	SE	16,02	6,67	9,35	2,4
Велика Британія	UK	14,66	11,17	3,49	1,31
Хорватія	HR	11,51	8,67	2,84	1,33
Туреччина	TR	11,44	7,80	3,64	1,47
Норвегія	NO	15,65	7,90	7,75	1,98

Також слід зауважити, що в ціни для промислових споживачів не влючені податки, що відшкодовуються (ПДВ), а промислові споживачі (згідно використаної методології) — це ті, що використовують більше 500 МВт-ч електроенергії на рік.

Нерівність

2009-11-24T14:50:00.002+02:00

Цікавий допис Миколи Гудковича про те, як депутати прийняли зміни до Господарського кодексу України, які закріплють нерівність громадян. Віднині там є поняття статусу особи (стаття 23).
Навіщо це - якщо і раніше "особливо рівні" подавали в суд на громадян, що писали звернення в державні органи на незаконні дії посадових осіб, то тепер буде ще гірше.

Використання наукових електронних бібліотек

2009-10-15T21:27:00.000+03:00

Дякую Панові бібліотекарю за інформацію. Як відомо (тим, хто користується, мабуть, відомо), Національна бібліотека України ім. Вернадського кожного року передплачує доступ до ряда онлайнових видань, в тому числі кількох потужних наукових. Серед них: ScienceDirect, EBSCOhost, кілька колекцій журналів американських наукових товариств. Передплата діє не тільки для НБУВ, але й для установ Національної академії наук України.

Так от, на сайті опублікований звіт про використання цих інформаційних ресурсів у 2008 році. Згідно нього, протягом року в середньому кожна установа НАН України щоденно працювала з передплаченими ресурсами 1 годину. Також (цитую, виділення - моє):

викликає занепокоєність відсутність у 22 академічних установ виділених телекомунікаційних каналів, що не дозволяє їм використовувати онлайнові ресурси на платформі EBSCOhost для інформаційного забезпечення наукових досліджень. Слід звернути увагу і на пасивність ряду академічних установ, які мають можливості доступу до передплачених мережевих джерел інформації, але в 2008 р. не використовували їх повною мірою. Так, 33 установи у 2008 р. знизили інтенсивність використання ресурсів у порівнянні з 2007 р., а 19 установ — не використовували надані ресурси взагалі.

Ну що, наша наука розвивається, так? Крокує семимильними щоб всіх і всьо перегнати?

Сила друкованого слова

2009-10-14T21:43:00.002+03:00

Коли ще, крім передвиборчого часу, можна глянути вбік швидкості розповсюдження газет і журналів?

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №1202-р "Про забезпечення своєчасної доставки друкованих засобів масової інформації за передплатою".

Велика кількість газет і журналів, що реалізуються вроздріб, мають неясну кількість читачів (а видавництва ще й мають схильність трохи перебільшувати, бо проконтролювати правильність цих даних важко). А підписники - то гарантована аудиторія. Потенційний споживач не тільки інформації, заради якої обирав газету/журнал, але й реклами, в т.ч. політичної.

Що таке звернення і навіщо потрібно (Про звернення громадян. Стаття №1)

2009-10-11T20:49:00.001+03:00

Дещо із запізненням, але, як і обіцяла, починаю цикл статей про те, як писати звернення.

Певно, кожний з нас стикався із ситуацією, коли хочеться поскаржитися на дії працівників державних установ. Особливо активні та патріотичні хотіли аби їх почули. А дехто навіть хотів би захистити когось чи щось. Це все можна зробити за допомогою звичайного листа, але правильно написаного та відправленого.

Одразу скажу, що звернення - не панацея. Це всього лише один з інструментів, який можна використати у взаємодії з різноманітними структурами. Часто цей інструмент не допоможе Вам ніяк. Взагалі ніяк. Ви ж не станете сперечатися, що маючи в руках тільки одну лопату та одну пару рук, майже неможливо пробити кілометровий тунель у горах? Або лопата зламається, або копач помре від старості перш ніж завершити свою справу. Але якщо ґрунт м'який та з пустотами, не пересушений, то за допомогою доброї саперної лопати та маючи трохи вправності, можна вирити навіть не одну яму, в яку впаде необережний чиновник-хам.

Але не будемо одразу про сумне. Бо хіба мета людини, що звертається - когось покарати чи провчити? Нічого подібного. Звертаючись до органів влади, ми вдосконалюємо цей світ, допомогаючи побачити та звернути увагу на деякі організаційні нюанси.

Значить так. Перше, що треба зробити - це дістати Закон України "Про звернення громадян" та прочитати. Я його буду час від часу цитувати, але цих цитат явно недостатньо. Я Вас запевняю, попереднє прочитання цього закону вбереже Вас від багатьох несподіванок. А може і навіть підкаже кілька цікавих ідей.

Знаєте, поки я написала попередній абзац, раптом зрозуміла, що не це потрібно робити першим. Перше - це правильно налаштуватися. Так, настрій, налаштованість - це одна з основ. Бо від заданого тону залежить подальший успіх початок. Треба чітко усвідомити свої права та чужі обов'язки. Для загального розвитку про свої обов'язки теж непогано знати (особливо якщо поширення інформації "чрєвато"). У випадку з державними службовцями треба чітко знати, що це Ви їх найняли для виконання Ваших потреб і оплачуєте їх працю податками теж Ви. І не Ви винні чиновнику, а він Вам.

Це буває складно, дуже складно зробити. Насамперед тому, що якби все було так, то нікому скаржитися не потрібно було б. А ще тому, що є життя, в якому кожного дня людей запевнюють в іншому. В якому на слова, написані мною в попередньому абзаці, можуть хіба що сказати "Золотко, ти життя не бачила". Я не буду тут писати про те, що я бачила чи не бачила... знаєте, якби можна було обрати, то краще б обрала другий варіант.
Так от, те, що є в реальності - на жаль, сумно. Але ніхто і ніколи не має забороняти думати про те, як ще має бути. І робити все треба, по-перше, з думкою як це має бути, а не те, як нав'язують. В результаті вийде, само собою, щось середнє, бо часто краще піти на компроміс, домовитися, а іноді й відступити.

Одразу хочу навести приклад, який оснований на прочитанні різних звернень різних осіб та колективів. Можна об'єднати їх на 2 групи, які пишуть у зверненні текст, що перекладається приблизно:

*Одні пишуть так:*	Інші - так:
"Мене образили, який я бідний та нещасний, допоможіть!"	"Ми класні, працьовиті, толерантні та люблячі. Але ті зарази... не вміють працювати. Вони порушили Закон. "

Звісно, хочеться комусь поскаржитися на несправедливість життя, але нічого крім жалості отримати в такому випадку важко. Вам потрібна жалість?

Якщо ні, то про емоції доведеться забути, хай би як важко це не було (зовсім трохи емоцій не завадить, щоб додати листу живого вигляду, але тут важко переборщити), а керуватися фактами, які і викладаємо у зверненні. Як це краще зробити - у наступних статтях, а на сьогодні - все.

Якщо є питання - задавайте.

----
Photo by papalars

Природний газ для релігійних організацій

2009-09-23T22:38:00.001+03:00

Хочу поділитися з Вами дуже захопливим чтивом. А саме - новими нормативно-правовими актами. На сайті Верховної ради України, у підрозділі "Законодавство", можна підписатися на оновлення, і майже кожного дня на пошту буде приходити лист із списком нормативно-правових актів, які поповнили базу. Іноді я читаю, іноді, особливо коли після поїздок накопичилось багато пошти, пропускаю чи видаляю. Але чим ближче до виборів, тим цікавіше стає читати.

От приклад. Тільки що прийшов лист, і серед списку бачу Постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №989 "Про ціни на природний газ на потреби релігійних організацій".

Цією постановою встановлені такі самі ціни, як і для населення. Що це означає? - само собою, передвиборча плата за послуги. Хто за це заплатить? - само собою те саме населення, у вигляді підвищених цін на товари, бо збиткові ціни для населення та релігійних організацій мають бути перекритими за рахунок цін для підприємств. Тому опосередковано заплатять всі. І віруючі, і невіруючі, представники одних конфесій за інших і т.п.

Або всі ціни будуть збитковими, і це загонить Нафтогаз України (а в тій самій постанові, а точніше в змінах до іншої постанови вказано, що газ буде постачатися з ресурсів Нафтогазу) в боргову яму, а в борги, само собою, буде влазити уряд. За наш рахунок, само собою.

Ще підозрілою виглядає зміна абз. 4 пункту 1 постанови від 27 грудня 2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом":

Реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за роздрібними цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики

Крім доповнення після слова "населення" пропонується слово "роздрібними" виключити. Цікаво, навіщо?

Доречі, про державні запозичення. От Ви знаєте, що послуги на обслуговування запозичень по державному боргу не підпадають під дію Положення "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"? Там жеж мільярди ненаших грошових одиниць, навіть кілька відсотків від них покласти в гаманець - неабияка сума. А ще не підпадають (увага, а назва-то яка):

соціально спрямовані дорадчі послуги, які надаються відповідно до Закону України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність"

Це взагалі відмив грошей. Ура нашому уряду, що піклується про розвиток сільського господарства. Схема, що може бути реалізована згідно цієї постанови, проста і прозора: щоб продати/купити/etc. треба заплатити за міфічні "дорадчі послуги", тобто, офіційно оформлений відкат.

Основні макропоказники на 2010 рік

2009-09-17T00:09:00.004+03:00

На сайті законодавства Верховної Ради України виклали документ: Постанову Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2009 № 973 "Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010 рік". Документ важливий, потрібний, на його основі складається бюджет, різноманітні програми. А ще дані цього документу використовуються при прогнозуванні в різноманітних установах, державних підприємствах і т.п. - коли не можна керуватись власними уявленнями про прогноз економічної ситуації в країні, а потрібний офіційний документ.

Подивилась я його. На що одразу звернула увагу:

Валовий внутрішній продукт. Цитую: "номінальний - 1178,6 млрд. гривень; відсотків до попереднього року - 103,7; індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 109,7 відсотка". Тобто, на 2010 рік заплановано спад реального ВВП, бо інфляція (109,7%) більше, ніж зростання номінального ВВП (103,7%). Це означає, що на офіційному рівні заявлено, що дно кризи буде у 2010 році, і спад триватиме.
Далі на що звернула увагу - це відсутність показника "збиток збиткових підприємств", хоча у постановах минулого і позаминулого року він був. Не спадає на думку ніщо інше, як бажання приховати стан справ у економіці. Занадто вже песимістичний показник, мабуть, виходить. Хоча, якщо мислити логічно, для розробки бюджету був би в нагоді показник зведеного фінансового результату - хоча б для планування податку на прибуток.
У позаминулій подібній постанові планувався також і курс гривні. Зараз, як і у попередньому році, цього нема.
Середньомісячна заробітна плата. Пишуть, що навіть скоригована на індекс споживчих цін, вона зросте на цілих 3%. Але стривайте, так виходить, що реальний ВВП знижується, а з/п росте? Втім, цілком можливо, що після скорочень у тих, хто залишився на роботі, зарплата дещо виросте. А чому скорочень? - а от дивимось макропоказники поточного року. В них (після численних правок) зазначено, що фонд оплати праці складає 313 млрд.грн. На 2010 рік планується 331 млрд. Шляхом нескладних арифметичних розрахунків виходить. зростання 105,75%. Згадуємо про інфляцію - заплановано 109,7%. Тож знову бачимо спад порівняно із 2009 роком. Це і логічно - згідно методики розрахунку ВВП, не може бути його підйому, якщо в людей неме доходів.
Сальдо торговельного балансу проголошується додане. В розмірі аж 1836 млн. дол., причому експорт зросте набагато більше, ніж імпорт. Цікаво, це за рахунок чого? Підйому економіки, якого не буде (це стосовно експорту), чи за рахунок закупівлі енергоносіїв за особливими порівняно із всією Європою цінами (на рахунок імпорту)?

Висновок такий: це документ не економічний, а популістський. Нічого більше. А бюджет буде, як завжди, розроблятися не на основі якихось параметрів розвитку економіки, а за принципом дерибану та передвиборчих обіцянок.

Про исследование предпочтений потребителей

2009-09-16T22:10:00.001+03:00

Данное эссе было написано сегодня для руководителя одной из служб нашей городской администрации. Стиль - соответствующий адресату. Содержание - тоже. Т.е. некоторые вещи, вполне очевидные специалистам, разжеваны, что-то упущено, о чем-то упомянуто весьма поверхностно. Т.к. писала это добровольно и на общественных началах, то без зазрения совести выкладываю сюда, чтобы не пропадать добру.

Что ищут люди в кризисное время

В последнее время для поиска места отдыха, планирования своего путешествия всё больше людей пользуется средствами Интернета. Аудитория Интернета, особенно на постсоветском пространстве, постоянно растёт. Потенциальные туристы используют его для следующих основных целей:

Поиск информации о месте отдыха.
Обсуждение потенциального места отдыха в социальных сетях, чтение отзывов других туристов.
Осуществление заказа туристических услуг (бронирование).

Поэтому любой организации, которая выходит на рынок туристических услуг, необходимо заботиться об адекватном интернет-присутствии, отслеживать позитивные и негативные отзывы, своевременно на них реагировать и распространять нужную информацию.

Кроме того, как и в любом бизнесе, успех дела зависит от правильно выбранного направления, верно определённых тенденций, желаний потребителей. Мы живём в мире, где нужно продавать товар не тот, который мы можем произвести, а тот, в котором нуждается потребитель. Это современные реалии.

Особенно важна такая информация для организаций, которые определяют туристическую политику регионов, разрабатывают стратегии и программы развития. Это государственные администрации, исполнительные органы городских советов. Интернет-маркетинг позволяет принять правильные управленческие решения по выходу из кризиса и даже поднять экономические показатели в непростые времена.

Большинство пользователей интернета для поиска нужной информации используют поисковые системы: Google, Yandex, Yahoo!, Bing, Rambler и другие. В окно поискового запроса они вводят искомое слово или словосочетание, и система подбирает список наиболее подходящих сайтов. Зная, что ищут люди, можно прогнозировать развитие отрасли, планировать развитие наиболее выгодных сегментов, вкладывая деньги в те направления, спрос на которые растёт.

Узнать, что ищут люди можно, используя специальные инструменты для профессионалов интернет-маркетинга. Наиболее популярные ― это Google Insigts for Search и Google Trends. С помощью них можно определить, насколько изменились предпочтения потребителей.

Анализ, проведённый с помощью этого инструмента, показал, что вопросы здоровья в 2009 году стали интересовать жителей Украины больше, чем в 2008 году. Произошел значительный рост запросов по этой тематике. В Приложении 1 приведена динамика интереса к здоровью среди жителей Украины и жителей России, пользующихся интернетом. Первое, на что хочется обратить внимание ― это значительное отличие интереса к здоровью в 2-х странах. Если в России на протяжении 2007-2008 гг. интерес к здоровью сокращался на 10-15% (даже несмотря на общее увеличение интернет-аудитории), а в 2009 г. оставался приблизительно на прежнем уровне, то в Украине с 2005 года наблюдается постоянный рост (в отдельные месяцы до 70%). Особенно большой рост произошел в 2009 году. Крымские тенденции в целом повторяют тенденции Украины - постоянный рост интереса к здоровью происходит с 2005 года.

Это значит, что увеличение рыночной доли туристов, приезжающих на оздоровление, наиболее вероятно за счет жителей Украины. Количество же россиян, желающих оздоровиться, останется приблизительно тем же.

Что касается поисковых слов, касающихся Крыма и Ялты, которые вводят жители Украины, можно сказать следующее. В 2009 году произошел небольшой рост запросов, связанный с Крымом и Ялтой, в то время как в 2006-2008 гг. наблюдалось стойкое снижение (см. Приложение 2). Это может быть связано с разными причинами:

Увеличение общей интернет-аудитории в 2009 году.
Рост интереса к Крыму на фоне иностранных курортов, где цены увеличились в связи с курсом доллара.
Более тщательный подбор и анализ туристами места потенциального отдыха, скрупулёзное изучение всех возможных вариантов.

Приложение 1

Приложение 2

Про листування

2009-09-13T13:58:00.002+03:00

Дуже мені подобається епістолярний жанр в усіх проявах. І особисті листи, і службові, і різноманітні звернення. Завжди спостерігаю за новинками, періодично читаю посібники з листування, із задоволенням читаю та зберігаю ображчики добре написаних листів.

І ще нещодавно з'явилася в мене ідея поділитися тими знаннями, що маю, про техніку написання звернень. Думаю, це буде цикл невеличких статей про:

Що таке і для чого застосовується.
Основні нормативні акти, які треба знати кожному, хто пише звернення.
Стратегія і тактика звернень.
Структура, стилистика, обов’язкові реквізити.
Що робити, коли Вас послали.
Засоби безпеки.

Цикл розпочну з наступного тижня, а зараз просто покажу один з тих листів, що я собі зберегла як ображчик.

Це написаний та відправлений місяць тому лист-відповідь Президента України Віктора Ющенка Дмитру Меведєву, від 13 серпня 2009 року (знайти перший можна на офіційному сайті Президента України та звернення з приводу листа Президента РФ на його офіційному відеоблозі).

Не знаю, хто саме його писав, але особисто я отримала величезне задоволення, прочитавши його. Задоволення людини, яка любить якісно написані листи. А тепер розповідаю, що саме мені сподобалось.

По-перше, на будь-які емоції (а саме це було у зверненні Дмитра Медведєва), не можна відповідати емоціями, особливо одразу. Якщо у ворожому зверненні (або такому, що позиціонується як вороже) забагато емоцій, то ймовірно, що опонент вважає це своїм полем бою та добре підготувався. Тому перше, на що я звернула увагу - спокійний та виважений тон відповіді. Це ще один аргумент за те, щоб не піддаватись емоціям і не діяти одразу, а подумати кілька годин або днів. Тим більш у випадку, що ми розглядаємо, це було логічно: відеолист Д. Медведєва не надходив офіційними джерелами, В. Ющенко в той час перебував у відпустці.

Логічно припустити, що можна відповідати несиметричним тоном і навпаки: на холодно-формальний лист - ємоційною відповіддю. Але це ще потребує аналізу та вивчення існуючої практики.

Але повернемося до самого листа (попереджаю, що коментую не весь лист, але десь відсотків 90).

Слова з листа	Мій коментар
Шановний Дмитре Анатолійовичу,	.
Уважно ознайомився з Вашим листом від 6 серпня 2009 року. Буду відвертим, я дуже розчарований його недружнім характером.	З перших слів підкреслюється, що надалі розмова буде йти на рівні офіційного виконання зобов’язань. Бо всім ясно, що недружній характер скрізь, і в першу чергу це стосується інформаційної політики щодо України. Але інформаційна політика всередині будь-якої держави – її внутрішня справа. Листування між президентами двох держав – це вже геть інший рівень стосунків, тому й можна написати «я розчарований», «здивований» і т.п. І одразу охолодити емоції.
Не можу не погодитися з тим, що в стосунках між нашими країнами є серйозні проблеми, проте дивно, коли Ви повністю виключаєте відповідальність за це з боку Росії.	А цей абзац плавно витікає з попереднього. Плавно і ненав’язливо спочатку наголошується про недружній характер і в наступному реченні – заявляється про відповідальність обох. Це пастка формальної логіки та тон батько-син в одному флаконі: спочатку – здивовано про недружність, а потім – пожурити, що малий не бачить що робить. І щоб пом’якшити, в кінці пишеться про відповідальність «з боку Росії». Не керівників держави, а держави-території!
Наша держава ніколи не відходила від принципів дружби і партнерства, зафіксованих у Великому договорі 1997 року, робила максимум можливого для плідного, взаємовигідного розвитку двосторонніх відносин. Більше того, згідно із зазначеним Договором наші країни мають будувати відносини одна з одною, зокрема, на основі принципів взаємної поваги та суверенної рівності.	Розповідається які ми хороші та прекрасні, виконуємо всі зобов’язання та демонструємо дружність. Причому ця фраза звучить не як звіт старшому/головному, а розповідь рівному партнеру. І кількома словами (щоб краще зрозуміли) підкреслюється рівність: «Наша держава ніколи не відходила від принципів *дружби* і *партнерства, зафіксованих у Великому договорі* 1997 року, робила максимум можливого для плідного, взаємовигідного розвитку двосторонніх відносин. Більше того, згідно із зазначеним Договором наші країни мають будувати відносини одна з одною, зокрема, на основі принципів взаємної поваги та суверенної рівності».
І все ж хотілося б відійти від емоцій та неупереджено проаналізувати стан двосторонніх відносин.	Ще одне збиття емоційного тону листа на інший рівень. Тобто, фактично і перші кілька речень слугували для того, щоб відійти від емоцій, і це було реалізовано. А тут ніби підкреслено, що в сказаному і так було емоцій занадто багато, і треба від них відійти. Для чого це зроблено? Відповідь проста – це стилістичний прийом, зроблений для того, щоб далі мати можливість писати більш жорстко та емоційно. Прикрившись словами «я неупереджено аналізую», «я відійшов від емоцій і т.п.». От спробуйте уявити, якби цієї фрази не було і не було преамбули – та все написане далі виглядало би дуже ворожо та недружньо. Воно, можливо, так і є, але зараз все в обгортці дружності та готовності до співпраці – дуже складно після цього кидатися в бій.
Позиція України щодо минулорічних подій у Грузії - загальновідома та збігається з позиціями практично всіх країн світу. Вона полягає у виключній повазі до суверенітету, територіальної цілісності і непорушності кордонів грузинської або будь-якої іншої суверенної держави.	Пишеться про те, що Росія – не указ Україні в тому, як ставитися до збройних конфліктів. І про те, що «Вы не правы, сударь».
Безпідставними є й закиди щодо постачання зброї до Грузії. Прикро, що незважаючи на неодноразові чіткі і зрозумілі роз'яснення української сторони щодо законності її дій на ринку зброї, російська сторона продовжує послідовну кампанію, спрямовану на формування сприйняття України як держави, що не дотримується міжнародних правил та режимів у галузі військово-технічного співробітництва. У зв'язку з цим варто нагадати, що Грузія не була і зараз не є об'єктом жодних міжнародних санкцій чи ембарго Ради Безпеки ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій на поставки озброєнь, військової техніки чи товарів подвійного використання. Крім того, російські пропозиції запровадити такі обмеження в рамках ОБСЄ, внесені після російсько-грузинського конфлікту, підтримані не були.	Говориться про те, що не треба нам вказувати, кому постачати зброю, а кому – ні, особливо якщо це не заборонено. Прозорий натяк на те, що і далі будемо, якщо захочемо. І нагадування про поразку опонента – в даному випадку про те, що російські пропозиції не були підтримані.
Не може бути предметом політичних нарікань з боку Росії і курс України на інтеграцію в НАТО. Це змушує нас знову повторювати прописні істини про те, що право на вибір міжнародних засобів забезпечення національної безпеки, зокрема участі у військово-політичних союзах, є невід'ємним елементом державного суверенітету будь-якої країни, і Росія має його поважати. Нагадую Вам, що Закон України «Про основи національної безпеки України», який був ухвалений Верховною Радою України у 2003 році, у тому числі й керівництвом нинішньої опозиції, передбачає пряму інтеграцію України до НАТО, аж до прямого членства. Цим керується Президент України.	«Не суйте свого довгого носа в наші справи». Натяк на тісну співпрацю в 2003 році із нинішньою опозицією і що саме вона підтримала нинішній курс. А Президент… а Президент, типу, взагалі тут ні до чого. Тільки виконує законодавство України. Є гарантом бла-бла-бла.
Хочу особливо відзначити, що стаття 17 Конституції України не допускає розташування на території України військових баз іноземних держав. У той же час наша держава залишається вірною своїм міжнародним договірним зобов'язанням щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України до 28 травня 2017 року та у повному обсязі виконує положення відповідних базових угод 1997 року. Натомість мушу констатувати наявність серйозних проблем в імплементації базових угод з боку російської сторони в питаннях землі, нерухомого майна, радіочастот, засобів навігації тощо. Протягом всього періоду базування Чорноморського флоту Росії на території України його командуванням систематично допускалися грубі порушення двосторонніх домовленостей та законодавства України, про що українська сторона постійно інформувала російську сторону.	Ще раз розповідається, що в «рівних», «дружніх» та «партнерських» стосунках всі зобов’язання виконуємо саме ми, а не протилежна сторона. Коли пишеться про порушення, тут вже не говориться абстрактно про «Росію», а «його командуванням систематично допускалися грубі порушення двосторонніх домовленостей та законодавства України». В данному випадку під «командуванням» можна розуміти різне: від офіцерів ЧФ РФ, до керівництва держави.
Україна послідовно виступає за розвиток прагматичних стосунків з Росією в економічній сфері, передусім в енергетиці. Україна розпочала програму модернізації української газотранспортної системи для доведення її рівня до високих міжнародних стандартів і готова залучати до цього процесу потенціал європейських країн та інших учасників. Наша країна неодноразово на практиці підтверджувала свою надійність як партнера у транспортуванні енергоресурсів: газу, нафти та матеріалів для ядерної енергетики. Україна - одна з небагатьох країн світу, яка у червні цього року привітала ініціативу Російської Федерації щодо її готовності розпочати багатосторонній діалог з удосконалення міжнародно-правової бази у сфері енергетичної безпеки, яка, на наше переконання, має базуватися на Енергетичній Хартії та документах, напрацьованих в її рамках.	Дуже важко заперечити про хороші наміри. Будь-яка логічна аргументація розбивається, бо її в іншої сторони, як такової, немає. Втім, опис стосунків саме в цій сфері дуже поверховий, бо тут справді багато нюансів і можливості для хороших ходів для будь-якої сторони. Слабких місць теж достатньо. Особливо це стосується роботи деяких вищих посадових осіб нашої держави, спрямованої проти державних інтересів в енергетичній (в т.ч. газ, нафта, etc.) сфері. Але це не той випадок, коли виносять брудне сміття назагал, обговорюючи внутрішні бійки на міжнародному рівні (як це роблять багато недосвідчених політиків). Тому краще обмежитись загальними фразами. Саме тому цей абзац був поміщений в середину листа, а не на початок або в кінець. Те, що на початку та в кінці – запам’ятовується краще. Опустити це питання теж не можна, бо було наголошено про неупереджений і послідовний аналіз. І в рамках листа мають бути відповіді на всі закиди протилежної сторони.
У Вашому листі також міститься чергове повторення відомих закидів, мета яких - спробувати позбавити Україну свого погляду на власну історію, власні національні інтереси, пріоритети зовнішньої політики. Переконаний, що питання історії поряд із рідною мовою, культурою, родинною етикою є фундаментальними засадами для формування держави та ідентифікації української нації.	Про те, що ми й надалі будемо розбудовувати свою державу. Фраза дуже патріотична. Тим, хто займається політикою, обов’язково треба мати на озброєнні кілька таких.
Порушуючи на міжнародній арені питання про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років, український народ віддає також данину пам'яті мільйонам росіян, білорусів, казахів та представників інших національностей, що померли від голоду у Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього СРСР. Відомо, що під час проведення Акції пам'яті «Незгасима свічка», присвяченої 75-м роковинам Голодомору в Україні, у вікнах сотень міст в усьому світі, у тому числі й у Росії, горіли свічки, що є свідченням багатонаціональної солідарності з Україною у визнанні цього факту.	А тепер згадаймо з чого починався лист. Пам’ятаєте? – зі збиття емоційного тону та пропозиції неупереджено проаналізувати стан двосторонніх відносин. А уявляєте, яким був би лист, якби починалося з цього абзацу чи, наприклад, попереднього? Це було би сприйнято як відверта ворожість. А зараз як сприймається? – от ніби й ворожість, ніби й дружність, і чітко незрозуміло що. Дипломатія, мабуть (пам’ятаєте, є такий вираз: «Дипломатія – це мистецтво так послати співбесідника, щоб він сам з радістю туди пішов».
Жодним чином не можу погодитися з нібито витісненням російської мови з громадського життя в Україні. Елементарні неупереджені оцінки мовної ситуації в Україні і Росії свідчать зовсім про зворотні факти. Саме в Російській Федерації українська меншина практично позбавлена можливості реалізовувати право на задоволення своїх національно-культурних потреб. Підтвердженням цього є відомі висновки міжнародних організацій.	«Елементарні неупереджені оцінки мовної ситуації в Україні і Росії» - це табличка, що була підготовлена Секретаріатом після отримання відеозвернення Д. Медведєва та запущена в Інтернет та друковані ЗМІ про рівень фінансування російської мови в Україні та української в Росії. Тут більше й додати нема чого.
Відповідаючи на зауваження про начебто втручання влади України у справи православної церкви, зазначу таке. Українське керівництво поважає канони і традиції церков та релігійних організацій. Церква в Україні відокремлена від держави, кожний громадянин має право сповідувати будь-яку релігію. Водночас ніхто не може заборонити громадянам вільно висловлювати свою позицію щодо будь-яких питань, у тому числі і релігійних.	У зверненні світської людини, Президента Росії, звучить закид щодо втручання у справи православної церкви. І одразу у відповіді підкреслено, що «Церква в Україні відокремлена від держави». Тобто, ненав’язливо вказується на те, що в опонента все по-іншому.
Стосовно візиту Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Україну слід наголосити, що ним були висловлені слова вдячності на адресу керівництва нашої держави за високий рівень організації його перебування в Україні. При цьому жодних негативних або критичних оцінок, які наводяться у Вашому листі і дискредитують сам дух цього візиту, Предстоятель Руської православної церкви, звичайно ж, не робив. Загалом ми вважаємо надуманим та недоречним пов'язування питань візиту в Україну Патріарха Кирила з двосторонніми політичними відносинами.	Дуже виважений та тонкий абзац. З релігією можна тільки так: Нам невідомо те, що розповів Кирило вам у приватних розмовах, нам відомі тільки подяки, що він оголосив. Ви що, хочете сказати, що патріарх, людина надзвичайної порядності та високої моральності, яких потребує його посада, буде спочатку висловлювати слова вдячності, а потім давати негативні та критичні оцінки? Ні в якому разі, це з великий гріх, і так думати про вашого патріарха – не можна, та й майже злочин
Підсумовуючи наведене, хотів би висловити переконання, що вирішення наявних проблем українсько-російських двосторонніх відносин потребує інтенсивної роботи. Тому рішення відкласти приїзд нового російського посла в Україну, безумовно, не сприятиме конструктивному розвитку наших відносин.	Про те, що ми відкриті для співпраці і посол – перша людина, яка цим має займатися.
Україна продовжує залишатися прихильником широкої співпраці з Російською Федерацією на основі взаємної поваги, рівноправ'я, шляхом підтримання конструктивного діалогу, в тому числі і на найвищому рівні. Готовність вести діалог за столом переговорів я підтверджував протягом останнього року щонайменше тричі у своїх листах на Вашу адресу. Цей заклик залишається актуальним і сьогодні. На жаль, раніше у відповідь я отримував лише запрошення на участь у скачках на приз Президента Росії та інших багатосторонніх заходах. Сподіваюся, що цього разу Ваша реакція на нього буде конструктивною.	«Готовність вести діалог за столом переговорів я підтверджував протягом останнього року щонайменше тричі» - дуже хороший привід це згадати. І неважливо, що інша сторона не хоче або не вміє. Пропозиція була зроблена. Ми за вами бігаємо, але ви не хочете та тікаєте – справжнє звинувачення у недружності. З цього лист був початий, цим (тільки іншими словами, та наведенням фактів) був і закінчений. Щодо «запрошення на участь у скачках» - це взагалі шедевр. Типу, ми тут працюємо, а не розважаємося. А що там розуміється під скачками – нам невідомо (мабуть, через культурні відмінності). Ліричний відступ: навіть Яндекс не може вирішити, керівництво Росії проводили робочу зустріч чи це був просто бадмінтон.
Я впевнений у гарному майбутньому українсько-російських відносин, які базуються на глибоких традиціях дружби та добросусідства між народами наших двох країн і які очевидно є міцнішими, ніж інтереси окремих політичних кіл, та не залежать від ситуативної кон'юнктури політичного моменту.	Завершення. Одна з тих загальних фраз, що нічого не означають, але призначені для прикраси закінчення листа.
З повагою Віктор ЮЩЕНКО	.

Готуймося до нової газової війни

2009-08-10T16:12:00.013+03:00

Буквально кілька днів тому з’явилася перша ознака, що взимку будуть проблеми з газом. Може це конфлікт із Москвою (вже навіть не знаю через які причини - вибори, "найкращий в світі" договір на постачання), може неспроможність Газпрому поставити заявлену кількість газу.
Але ті, хто найбільше постраждають, вже оголошені. Принаймні це стосується Криму. Рада міністрів Автономної Республіки Крим розродилася новою постановою від 28 липня 2009 р. №401:

О дополнительных мерах по обеспечению стабильной работы объектов и служб жизнеобеспечения Автономной Республики Крым в осенне-зимний период 2009-2010 годов

В чому його суть:

По-перше, рекомендують ДАО "Чорноморнафтогаз" більше добувати газу, ремонтувати й вводити нові скважини (додаток №1).
А по-друге, "рекомендувати" підприємства переходити на резервні види палива під час похолодань та при "різкому падінні тиску в газових мережах". І одразу в додатку №3 наведено список підприємств, які відключать від газу при падінні тиску.
Без жодного обгрунтування, не керуючись жодним принципом, просто бюрократичним розчерком вирішили, що ось ті і ті - будуть на газі, а ось тих - відключаємо. І, само собою, будуть потім розсилати листи-вимоги з текстом: "Якщо ви не перекриєте самі в себе газ, то ми вас оштрафуємо" (минулого опалювального сезону були такі листи, ймовірно, що і в цьому практику подовжать).

Само собою, зараз керівники поїдуть "чєлом біть", зв’язки шукати, хабарі давати, аби їх підприємства виключили з того списку. І їх виключать. А інших залишать, і чиновнику чхати, що там працюють люди, що йде безперервний процес виробництва або надання послуг, що неможливо на 100% перейти на інший вид палива, бо це вимагає величезних витрат. А вони пропонують майже всім перейти саме на 100%. Не розділити між іншими підприємствами, а "опустити" обраних.

Про пільговиків

2009-08-09T00:24:00.012+03:00

Про них не писав тільки лінивий. Справді, яка несправедливість, коли при вступі бюджетні місця займають не ті, хто має знання, а ті, хто придбав (або отримав по знайомству, завдяки статусу) потрібну довідку. Само собою, всі закликають із цим боротися, в першу чергу через обмеження пільгових категорій, пільгових місць, підняттям прохідного балу. А тепер давайте спробуємо докладно розібратися із ситуацією, що склалася.

Що маємо
Розділимо на такі категорії тих, хто вступає до вишів:
1. Абітурієнт, що немає ніяких пільг, несе свідоцтво із чесно заробленими балами на тестуванні. При цьому вчився він у звичайній школі.
2. Абітурієнт, що немає ніяких пільг, несе свідоцтво із чесно заробленими балами на тестуванні. При цьому вчився він у спеціалізованому ліцеї.
3. Абітурієнт, що має право на пільгу (справді сирота, інвалід і т.п.). При цьому вчився він в інтернаті або у звичайній школі, а у випадку з інвалідністю - або в школі "для людей з особливими потребами", або на дому.
4. Абітурієнт, що купив довідку про інвалідність/сирітство і т.п. При цьому він навчався як мінімум у звичайній школі або навіть і у ліцеї.

Хто з цих чотирьох має найвищі шанси на вступ? Само собою, №4. І переваги при вступі, і необхідна (іноді висока) кількість балів. Наступний в черзі - №2, бо в нього були кращі умови аби успішно скласти тести. Це матеріальна база, висококваліфіковані вчителі, за потреби - репетитори. Потім проходить №1, а в №3 практично не залишається шансів. Особливо, якщо це дитина-інвалід, що вчилась у школі, яку в народі не інакше як "школа для дурнів" не називають. Навіть якщо в неї/нього була не психічна, а фізична вада. Ні про яку якість навчання в такій школі у більшості випадків говорити не можна. Те саме стосується і вчителів на дому. Або інтернат. Ми багато знаємо інтернатів, де справді дуже високий рівень навчання?

Яка політика
Для виправлення цієї ситуації зараз використовують система пільг при вступі. Справді, з найкращими намірами, в основі своїй - покликана зрівняти шанси всіх, ця система мала б допомогти нужденним. Але на практиці відкривається величезне поле для корупції, купляються або робляться "по знайомству" будь-які довідки, доходить до того, що старшокласники відмовляються від своїх батьків аби мати переваги при вступі.

А найголовніше, по своїй суті, система пільг лікує симптоми, а не хворобу. Вони надаються в першу чергу тому, що держава визнає, що не змогла забезпечити можливість рівно з іншими навчатися вже до етапу вступу до внз. Саме так - нерівність була створена та сильно поглиблена вже до наміру молодого чоловіка чи дівчини отримати вищу освіту. Людина, що виросла у нормальній родини, навіть не уявляє, що прості буденні дії для інших недоступні. Дитина-інвалід не має можливості однаково з іншими навчатися в школі, та й просто навчатися. Вона навіть не може без допомоги інших вийти на вулицю. А навіть і вийшовши то зайти в будь-яку будівлю, в державні установи, установи культури й т.п. велика проблема. Так, проблема зайти навіть у звичайну бібліотеку. Пройтись (проїхатись у візку) по парку, перейти через вулицю, спуститися в перехід, зайти в маршрутку - непосильне завдання. Майже ніде нема пандусів, а навіть де й є, то на них можна елементарно вбитися, якщо спробувати проїхати по них самому.
Як наслідок - великі проблеми соціалізації. Справді дуже великі, бо майже весь час вони спілкуються тільки з 2-3 чоловіками - своєю сім'єю. Або не спілкуються, бо різні випадки бувають.

Є така легенда, що ніби ці діти майже нічого не роблять і в них більше часу на навчання, на те щоб читати, як результат - вони начитані і айкью в них аж зашкалює. Це повна нісенітниця. Я протягом кількох місяців працювала у громадській молодіжній організації, яка займалася підтримкою молодих людей з особливими потребами. Проводила тренування з "Брейн-Рингу", "Що?Де?Коли". Якщо раніше, коли проводила подібні тренування в школах, основна мета була підвищення результатів виступу на змаганнях, націленість на спортивну складову, то під час коли проводила тренування в тій громадській організації, основною метою стало допомогти цим молодим людям "вийти в світ". Напрямок був - соціалізація, а не кількість та швидкість відповіді. Бо якість знань, що вони отримували в спецшколах та від надомних вчителів, не радувала.

Що робити
На жаль, системи пільг найближчим часом ми не позбавимося. Та й вона в тій чи іншій мірі буде існувати завжди. Але є шанс вдосконалити систему надання пільг, посилити контроль за їх наданням, перевірки кількості абітурієнтів з пільгами із загальним списком пільговиків і т.п.
Але найголовнішим кроком має стати те, щоб надати тим, хто опинився у несприятливих обставинах через різні події або просто по факту народження вчитися і інтегруватися у суспільство вже з перших років життя. Щоб людина, незважаючи на фізичні недоліки, або соціальні проблеми, змогла вступити в повноліття повноцінним членом суспільства, а не жебраком, що звідусіль жде подачки. Це не одного року справа, але це треба робити.

Цитата

2009-08-05T18:06:00.006+03:00

Понравилось высказывание Михаила Дубова в блоге Ruconomics:

Я очень люблю экономику. И мне очень нравится, когда люди начинают ее учить, вместо того чтобы высказываться по экономическим темам, не имея знаний в этой области. Но, к сожалению, экономика очень сложный предмет, а значит в начале обучения нам приходится сильно упрощать реальный мир, чтобы объяснить некоторые аспекты экономического образа мышления. Иногда эти упрощения работают очень хорошо, и помогают людям понимать мир вокруг лучше, но часто в модели теряется богатство реального мира. Поэтому, хороший учитель всегда рассказывает, где у модели слабые стороны, где она не достаточно для реального мира и так далее.

Очень часто сталкиваюсь с тем, что человек, нахватавшись терминов и парочки моделей из нескольких учебников, начинает судить об экономике с видом большого знатока.

Особенно это касается тех, кто получает поверхностное второе высшее образование. Именно поверхностное, т.к. случаи бывают разные. И вот человек начинает судить об экономических процессах, используя филологическое мышление, юридическое, техническое (почему-то самые агрессивные - это технари). И даже не подозревает, что есть своё, отдельное, экономическое.

Конечно, мне могут возразить, что взаимопроникновение наук - это благо, это расширяет возможности, позволяет приходить к неожиданным результатам, добавляет креатива. Это верно. Но лишь в том случае, если человек владеет инструментом. Если же нет, - то, извините, это не творчество, а мазня сумасшедшего с попыткой выдать результат за очередной шедевр. Пусть даже и в золотой раме.

Отменить закон стоимости

2009-07-14T11:55:00.012+03:00

Закон стоимости - это всеобщий экономический закон, пронизывает все товарно-денежные отношения в обществе. Думаете невозможно его отменить? - Ничего подобного, наши чиновники всё могут. Вот так взять и выдать очередное постановление/приказ/закон и т.п., а потом всех заставляют в это поверить.

Вот Совмин Крыма выдал очередное постановление, которое должно, если вспомнить бессмертных Стругацких, дать "Счастья всем, каждому, и пусть никто не уйдет обиженным". Постановление называется "О мерах по упорядочению посещения мест массового отдыха, пляжей, территорий и объектов природно-заповедного и лесного фонда в Автономной Республике Крым", от 10 июля 2009 р. №348. Цитирую (Полный текст - на сайте Рескомлеса):

3. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды в срок до 15 июля 2009 года подготовить обращение в Министерство охраны окружающей природной среды Украины по вопросу отмены платы за посещение парков-памятников садово-паркового искусства и других объектов природно-заповедного фонда.

4. Исполнительным комитетам сельских, поселковых, городских советов, районным государственным администрациям в Автономной Республике Крым обеспечить бесплатный и беспрепятственный доступ отдыхающих и жителей Автономной Республики Крым на коммунальные пляжи. При заключении договоров аренды пляжных территорий предусмотреть взимание платы только за дополнительные услуги по прокату пляжного оборудования.

Т.е. в очередной раз захотели, чтобы всем было всё бесплатно и никому ничего за это не было. Чтобы во все парки, заповедники, заказники, пляжи можно было пройти бесплатно, чтобы за доступ к достопримечательностям (водопадам, пещерам и другим всяческим провалам) тоже не нужно было платить.

Сама по себе идея, конечно, хорошая. Просто прекрасная. Я и сама рада была бы, если бы поуменьшилось количество поборов с меня, и не отдавать свои честно заработанные всяким бендерам на ремонты провалов, либо свободно идти на любой пляж.
Однако наши государственные мужи почему-то забывают, что ничего бесплатного не бывает. Т.е., оно бывает, конечно, когда у услуги нет цены, но это ещё не означает, что у услуги нет стоимости. Если услуга предоставлена (например, услуга пользования пляжем, посещения парка-памятника), то кто-то понёс затраты, чтобы эту услугу предоставить: подмести территорию, вывезти мусор, полить растения, обрезать, посадить новые, убрать туалет на территории - на всё это нужны деньги. И кто-то их должен внести, если не потребитель услуги, то какое-то другое лицо.
А получается, что разрешают бесплатно пользоваться услугой на государственном уровне (напр., Верховная Рада, Кабмин, да даже и руководство Крыма), а несут затраты на содержание пляжей совершенно другие субъекты - органы местного самоуправления, предприятия и организации. Можно даже провести такую аналогию:

работаешь себе, и вдруг приходит большой дядя и говорит: "А давайте вы будете бесплатно работать. Причем без выходных и премий. И учтите, я вам за это даже спасибо не скажу, но приду и проверю, хорошо ли вы работаете без денег. Если плохо - держитесь - я вас всех накажу!"

Естественно, в такой ситуации все будут сопротивляться, что мы и наблюдаем - кому охота работать, не получая за это вознаграждение? Правильное решение проблемы - это когда орган, предоставивший льготу (т.е. разрешивший бесплатное посещение), предоставляет дополнительное благо субъекту, который несет затраты. Это может быть и компенсация в суммовом выражении, а может быть взаимозачет, может быть и что-то совершенно другое. Кстати, в Законе Украины "О местном самоуправлении" оговорена возможность заключения договоров с субъектами хозяйствования. Это одна из двух легальных возможностей взаимодействия (вторая - это на налоговых началах).
Сейчас государственные органы никак не компенсируют стоимость, и этому, на мой взгляд, 2 причины:
1. Нет денег. Это традиционная отмазка, причем отдельные чиновники достигли прямо-таки виртуозности в её применении. На самом деле денег в государстве полно, но не всем хватает. И почему-то чаще всего не хватает на потребности простых людей, потому что разворовываются гораздо раньше.
2. Госорган, предоставивший льготы, не имеет ни полномочий, ни средств, ни способов влияния. Вообще ни на что. Но ведь надо же показать себя важным и значимым! Поэтому и пытается нагнуть всех и вся, пока кто-нибудь чуть помощнее крепко не пошлет его.

Традиционно в конце хочется сделать вывод. Но какой его здесь сделаешь? - только тоже традиционный: все будут за всё платить по-прежнему. Просто процесс усложнится, надо будет кому-то за что-то взятку дать. Например, за включение в "Список тех, кого это не касается", "Список тех, кто особо важный для государства" и т.п.

Індекс миру

2009-06-03T12:10:00.004+03:00

Організація Vision of Humanity groups розрахувала та опублікувала на своєму сайті порівняння 144 країн по показниках конфліктності, стосунків із сусідами, воєнізації, політизованості, культури та інших, який назвала Індексом миру.

На першому місці опинилась Нова Зеландія, на останньому - Ірак.

За значенням індексу всі країни розбиті по 5 групах із дуже високим, високим, середнім, низьким та дуже низьким рівнем миру. Україна опинилася у третій групі - 82 місце в загальному переліку, обігнавши при цьому на одну позицію Сполучені Штати Америки.
Серед країн, що раніше входили до Радянського союзу, найвищі місця займають Естонія, Литва і Латвія (відповідно 38, 43 і 54 місця) та Молдова (75 місце)? найнижчі - Грузія та Росія (134 і 136 відповідно).

Результати опубліковані на сайті дуже зручно, можна, наприклад вибрати кілька країн та порівняти "показник-до-показника". Наприклад, ось так для Білорусі, Польщі, Росії, України та США: http://www.visionofhumanity.org/gpi/results/comparison/2009/by-pl-ru-ua-us/

Наш улюблений Держкомстат

2009-05-27T13:49:00.006+03:00

Ті, хто придумав статистичну форму 1-споживання - уроди. Мало того, що місцевий відділ статистики "згадав" про те, що наше підприємство включено в список подавачів цієї форми в день її подання, я змушена витрачати купу часу, щоб заповнити звіт, розроблений куріца лапой.
Поясню його сенс: усі витрати підприємства групуються на 2 великих розділа: "Матеріальні витрати" і "послуги сторонніх організацій" та по кожному з розділів розкладається, якими галузями був вироблений той чи інший продукт, спожитий підприємством-подавачем. І таких рідків - 42 штуки.

Загвоздка в тому, що кожне підприємство має свою систему обліку витрат, яка грунтується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Це зручно. Але от у звіті 1-споживання пропонують зробити іншу класифікацію і розкласти всі витрати підприємства згідно іншої методики. Кількахвилинне вивчення мною бланку звіту показало, що рядки та їх номери співпадають з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97. Про один з прикладів, який доводить, з якого бодуна він складений, я вже писала. Тепер навожу інший приклад.

Кожне підприємство закупає канцелярські товари. Зручно це робити в однієї фірми, щоб заради такої дрєбєдєні не мучитися та не витрачати зайвий час. Потім це всією сумою під назвою "канцелярські витрати" відноситься на якісь адмін чи загальновиробничі витрати.
Так от, згідно із вимогами [ідіотської] форми 1-споживання не маю права вписати ці канцелярські витрати в один з 42 рідків. Ні. Вартість придбання скріпок, кнопок, скоб для степлеру - в рядок, присвячений продукції металургії, вартість придбання шарикових ручок - у рядок, присвячений різній промисловій продукції, пластмасові лінійки - у рядок "хімічна промисловість", вартість паперу - у рядок, що відповідає за целюлозно-паперову промисловіть.
Така сама ситуація і з будівельними матеріалами (там і хімія, і деревина, і корисні копалини, і металургія). Про класифікацію послуг я взагалі мовчу.

Але це ще не все.
Як написала вище, у тому звіті є два підрозділи - "Матеріальні витрати" і "Послуги". Сума по кожному з розділів має відповідати іншим вже поданим звітам - "Про фінансові результати", "1-Підприємництво". Здавалося б, нема нічого простіше й зрозуміліше - аби матеріальні витрати співпадали в різних звітах. Ан нєт. В звіті про фінансові результати матеріальні витрати згідно ПСБУ 16 (там визначення тільки прямих матеріальних витрат, але суть залишається) - це

вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів.

А от у звіті 1-споживання ми дізнаємося, що поточний ремонт, що завжди був послугою, став теж матеріальними витратами. Книжки для бібліотеки, підписка на газети - теж беззаперечно матеріальні витрати :-)
І хтось найвний ще хоче мати мати достовірну статистику :-)

Всесоюзная жратница

2009-05-27T13:06:00.004+03:00

Не люблю Киев.
Да, я лично знакома (и счастлива что знакома) со многими прекрасными людьми-киевлянами.
Да, там есть прекрасные памятники архитектуры.
Да, у него великая история.
Да, это столица и её надо как бы уважать.

Но ненавижу Киев как систему, как институт, как сборище государственных [не]деятелей.
Как жратницу, что высасывает все ресурсы из регионов. Львиная часть заработанного (неважно как - хорошо, плохо, нашими полусовковыми-полукриминальными-полунеграмотными способами ведения бизнеса) идет в стольный град, на кормежку нелюдям, которые считают, что если занимают какую-то должность, то им должны поклоняться и ножки лизать.

Мне гадко смотреть как такое отношение проникает и ниже - когда приезжаешь в другой город, и наблюдаешь как человек/пара/группа начинают качать права и требовать особого к себе отношения только потому, что киевлянин. Так и заявляют - мы мол, киевляне и поэтому подавайте-мол то-то и то-то. И такие случаи не единичны.

Рівень підготовки студентів

2009-05-14T22:32:00.004+03:00

Тепер я твердо вирішила: я більше не підпишу щоденник практики жодному студентові, який вивчає менеджмент, поки він не розкаже що таке SWOT-аналіз!

Бо в мене тут був один випадок. Студентка четвертого(!) курсу, яка навіть там щось претендує на червоний диплом не має про цей аналіз жодного уявлення!!!! Я в шоці, головне дізналася про це мало не в останній день. Ця дівчина прийшла до мене зі списком інформації, яка їй потрібна для того, щоб написати звіт про практику на підприємстві, і там серед інших був SWOT-аналіз. Само собою, цей список склали в її інституті і видали на руки. Але, блін, якщо ти просиш, ну, мабуть, треба розуміти що це таке. Вона що думала - я цей SWOT-аналіз їй на блюдечці подам? Якщо вже не знаєш нічого, то мовчи.
Коротше, я їй висказала все що думаю про її підготовку. (Само собою висказано було ввічливо, спокійно, без мату, але досить твердо, що колега, який випадково побачив це, сказав, що я була схожа на ректора :-)))

Але щоденник практики я підписала, відзив зробила (всеж таки пообіцяла раніше, та й дивчина зробила всі ті завдання, що я давала). А для себе вирішила - буду всіх студентів, що вчаться на "менеджмент" з першого дня попереджати, що нічого не підпишу, поки вони не розкажуть про SWOT-аналіз. Або навіть буду давати завдання, щоб вони під час практики цей аналіз робили. Звичайно, по всьому підприємству то буде складно (хоча одна студентка-дипломниця в мене це робила, і непогано), але можна буде давати якийсь невеличкий напрямок або окрему послугу.

Economics Roundtable

2009-05-13T18:44:00.005+03:00

На додаток до попереднього запису хочу написати про ще один корисний ресурс -

Economics Roundtable

Права колонка - це перелік всіх більш-менш достойних уваги економічних блогів (136 штук), а посередині - постійно оновлювана стрічка анонсів-записів з усіх цих блогів. Заглядаю іноді туди щоб підібрати щось нове, або просто пройтись очами стрічкою у пошуках цікавинок.

Економічні блоги

2009-05-13T18:33:00.009+03:00

Дещо з того, що в мене в рідері. Але це, само собою, ще не означає, що я постійно всі їх читаю, бо часу катастрофічно не вистачає, тому читаю вибірково і під настрій :-)

З моїх найулюбленіших - блог австріяків Mises Institute Daily Articles. На їх сайті є кілька блогів, ось список: http://mises.org/about/3322 - там РСС не тільки нових статей, але й просто повідомлень загального блогу, подкасту, оновлень в бібліотеці.
Вартий уваги і сам сайт - mises.org - дуже багата бібліотека, найповніше в неті зібрання класиків австрійської школи. Більше ніж там я ніде не бачила. Крім того там всі - і старі, і нові.

Блог Грегорі Менкью, автора відомого підручника "Макроекономіка" та кількох інших. Дуже популярний блог (10 мільйонів відвідувачів за час існування), його часто цитують і він часто посилається на інші варті уваги ресурси. Оновлюється часто.

Блог Пола Кругмана на Нью-Йорк Таймс, це останній лауреат Нобелівської премії з економіки. Раніше досить популярним був, а зараз взагалі всі на ньому схибнулись і як папуги цитують кругман то, кругман сьо... В нього цікаві роботи якраз з регіоналістики та розміщення підприємств, що були зроблені на зарі кар’єри, і це його вигідно вирізняє на фоні багатьох інших нобелівських лауреатів, які отримували нагороду за чисту математику. Але в блозі в нього переважно публіцистика. І політики багато. Тому я відписалася, мені нецікаво таке читати.

Marginal Revolution - дуже класний блог. Ведеться переважно двома авторами. Можна прочитати цікаві замітки, автори іноді дають "Assorted links" - кілька вартих прочитання статей на інших ресурсах, анонсують нові цікаві блоги. Крім того, там хороша аудиторія і бувають цікаві коментарі до записів.

Freakonomics - ще один вартий уваги блог на Нью-Йорк Таймс. Мені подобається з перемінним успіхом, але деякі люди від нього в захваті. Кажуть, там якась книжка була Фрікономіка з незвичним поглядом на економічні процеси. Книжку в руках не тримала, тому, маботь, не взмозі оцінити повністю цей блог :-)

Ще кучамала:

The Money Illusion - про всякі монетаристські штучки
The Baseline Scenario
Сatallaxyfiles - бувають цікаві речі, але не завди про економіку
The economist. Certain Ideas of Europe (На сайті відомого англійського видання "Економіст" ще кілька блогів є)
Econtalk - непоганий подкаст
Еconlog
Сafe Hayek - ще один непоганий живий блог австріяків

Нещодавно знайшла про економіку міста й довкілля. Спостерігаю. З першого погляду наче непоганий:
Environmental and Urban Economics

Якщо говорити про довкілля та енергоефективність, то є навіть кілька наших блогів:
Блог про енергетичну ефективність
Сонячна енергетика. Але пишуть і про інші альтернативні джерела енергії
Час зважати - еколого-економічний блог, іноді пише про альтернативну енергетику
Экологический блог. Теж є про альтернативну енергетику
Мабуть, і в рунеті щось таке має бути, але спеціально поки що не шукала.

Ще таке мені подобається Блог про управління в сфері охорони здоров’я

Ще є кілька російськомовних та україномовних блогів, але то вже іншим разом :-)

Студенты-практиканты

2009-04-13T18:18:00.007+03:00

Ура-ура, у меня сегодня новый практикант. Вернее практикантка.
Люблю, когда ко мне приходят студенты, либо студентов приводят ко мне.

Наверное, с точки зрения учебных заведений я являюсь идеальным руководителем практики от предприятия :-) Как только студент появляется пред мои ясны очи, то сразу же сообщаю его, что если он просто так хочет получить отзывы, мою подпись и печать - то пусть разворачивается и ищет кого-то другого, благо, выбор велик. И что всем без исключения практикантам я даю какое-то задание, выполнение которого жестко контролирую. Дальше, "обрадовав" студента всем этим, начинаю задавать вопросы - что за практика, где работает, какая информация нужна и т.п.

На придумывание заданий для студентов-практикантов фантазия у меня неистощима. Да, я использую их как бесплатную рабочую силу. Но я никогда не заставляю высиживать их восьмичасовой рабочий день. И я им даю знания, которым ини мало где могут научиться. Потому что те задания - не с потолка и не рутинная работа, а они действительно интересны, подчас творческие. И они всегда по силам тем, кому даются, потому что индивидуальны.
И мне нравится, когда студент интересуется, когда задает вопросы, причем такие вопросы, которые подчас ставят в тупик меня. Люблю, когда студенты думают, когда находят несоответствия и неточности, когда предлагают новые идеи. И может быть это совпадение, но мне попадаются именно такие практиканты, поэтому в 95% случаев я очень довольна результатами. И с удовольствием в дневнике практиканта, там где пишется отзыв руководителя практики от предприятия, расхваливаю своего подопечного.

Кролики крильцями машуть

2009-03-31T12:08:00.009+03:00

Займаємося тендерами. Є такий документ - Державний класифікатор продукції та послуг, - згідно нього зараз визначається предмет закупівлі при закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти. Там ніби є все, що тільки може вироблятися, але знайти можна тільки маючи велике бажання. А знаходити треба, бо в документах на тендер треба вказувати назву точно як у класифікаторі по 5-му знаку.
Свої предмети закупівлі ми визначили вже давно, але час від часу відкриваємо цей талмуд (більше 1000 сторінок комп’ютерного тексту) щоб уточнити назви товарів. Читання іноді може бути дуже захопливим. А сьогодні я остаточно зрозуміла, що робився він з великого бодуна.

Як вам таке:

15.12.1 М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці
Ця підкатегорія включає також:
- м’ясо та харчові субпродукти охолоджені, температура яких знижена майже до 0 градусів Цельсія без заморожування, які класифікуються в тих же позиціях, що й м’ясо та харчові субпродукти свіжі (парні або пересипані сіллю для тимчасової консервації під час транспортування)
- м’ясо та харчові субпродукти швидкозаморожені, які класифікуються в тих же позиціях, що й заморожені
- м’ясо кролів та дичини

Нормально так, кролики вважаються птицею згідно Держстандартів :-)
На цьому не зупиняємось, та йдемо дивитися що таке кролики та дичина:

15.12.13.000 М’ясо кроликів та дичини
15.12.13.001 - кролів та зайців
15.12.13.002 - ведмедів
15.12.13.003 - олені
15.12.13.004 - верблюдів
15.12.13.005 - лосів
15.12.13.006 - дичини степової, борової та гірської
15.12.13.007 - дичини пернатої
15.12.13.008 - ссавців морських
15.12.13.009 - тварин інших

Усім зрозуміло? Верблюди - це дичина!
І все це, в тому числі ведмеді, олені, верблюди, лосі, ссавці морські знаходяться в підкатегоріі 15.12.1, яка називається "М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці".

Про розвиток культури

2009-02-26T19:52:00.005+02:00

Спочатку опубліковала на іншому своєму блозі, там і коментарі цікаві... вирішила продублювати.

Через те, що живу не в столиці (і не збираюся), досі сприймала Льоню Космоса більше як такого собі клоуна. А скиглення киян щодо підвищення цін метрополітену - не інакше як "кияне зажралися" (щоправда, стосовно саме цього і досі так вважаю, бо мені доводиться платити як мінімум 4 грн, щоб проїхати нещасні 15 км до Ялти).
Так от, до чого я. В цьому році в Киеві не буде проведений конкурс піаністів им. Горовіца - найпрестижніша подія такого роду в Україні, крім того, міжнародно визнаний конкурс. Київська держадміністрація не змогла знайти кошти на його проведення.

Впервые за 14 лет в Украине не будет проводиться самый престижный - конкурс памяти Владимира Горовица. В столичном бюджете, из которого всегда финансировалось мероприятие - в этом году денег не хватает. В главном управлении культуры их найти тоже не могут.
(...)
Более ста пианистов из 21-ой страны мира желали приехать в Киев на престижный конкурс. Нанимали репетиторов, уже заказали билеты. Но вместо приглашений получили - извинения: "...в связи с финансовым кризисом - ждём через год, если не передумаете".

2009-02-06T22:59:00.004+02:00

Кому криза, а кому - плацдарм для підвищення.
Бо в теплі часи все розпорошується і не видно чого вартий чоловік. Та й, чесно кажучи, якісь особливі якості не дуже потрібні. А от в екстремальних умовах вижити може далеко не кожен.
Бо мобілізуються приховані ресурси, здібності.
І іншим їх стає видно.

Про компліменти

2009-02-04T11:47:00.004+02:00

Щоб там не казали, але я люблю, коли мене хвалять :-)

Дізналася, що в усій розгалуженій та складній системі підприємств по всій Україні, що підпорядковуються одній поважній державній структурі, на нашому - найкращі аналітичні записки: лаконічно, по суті, із наглядним матеріалом, достовірні і т.п. І порекомендували нас як приклад.
Дрібничка, але щаслива до небес, бо саме я їх пишу :-)

Нотатки економістки

Ціни на електрику в Європі

Нерівність

Популярность поисковых запросов

Використання наукових електронних бібліотек

Сила друкованого слова

Що таке звернення і навіщо потрібно (Про звернення громадян. Стаття №1)

Природний газ для релігійних організацій

Основні макропоказники на 2010 рік

Про исследование предпочтений потребителей

Про листування

Готуймося до нової газової війни

Про пільговиків

Цитата

Отменить закон стоимости

Індекс миру

Наш улюблений Держкомстат

Всесоюзная жратница

Рівень підготовки студентів

Economics Roundtable

Економічні блоги

Студенты-практиканты

Кролики крильцями машуть

Про розвиток культури

Про компліменти