<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<?xml-stylesheet type="text/xsl" media="screen" href="/~d/styles/rss2full.xsl"?><?xml-stylesheet type="text/css" media="screen" href="http://feeds.feedburner.com/~d/styles/itemcontent.css"?><rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" version="2.0">

<channel>
	<title>Aweb-Blog</title>
	
	<link>http://aweb.ua/seo-blog</link>
	<description>Очередной блог на WordPress</description>
	<lastBuildDate>Fri, 25 May 2012 16:41:01 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=</generator>
		<atom10:link xmlns:atom10="http://www.w3.org/2005/Atom" rel="self" type="application/rss+xml" href="http://feeds.feedburner.com/blog-aweb" /><feedburner:info xmlns:feedburner="http://rssnamespace.org/feedburner/ext/1.0" uri="blog-aweb" /><atom10:link xmlns:atom10="http://www.w3.org/2005/Atom" rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/" /><feedburner:emailServiceId xmlns:feedburner="http://rssnamespace.org/feedburner/ext/1.0">blog-aweb</feedburner:emailServiceId><feedburner:feedburnerHostname xmlns:feedburner="http://rssnamespace.org/feedburner/ext/1.0">http://feedburner.google.com</feedburner:feedburnerHostname><item>
		<title>Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-elementy-opyta-vzaimodejstviya/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-elementy-opyta-vzaimodejstviya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 May 2012 10:41:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Леонид Коломийцев</dc:creator>
				<category><![CDATA[Книги]]></category>
		<category><![CDATA[проектирование]]></category>
		<category><![CDATA[юзабилити]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10601</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-elementy-opyta-vzaimodejstviya/">Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/James_Garrett_WEB-230x300.jpg" alt="" title="" width="230" height="300" class="alignnone size-medium wp-image-10602" />Визуальный дизайн. Юзабилити. Информационная архитектура. Бизнес-цели. Функциональные спецификации. Информационный дизайн. Проектирование взаимодействия. Навигационный дизайн.</p>
<p>Голова начинает кружиться, когда пытаешься разобраться в огромном количестве конкурирующих (и часто противоречивых) идей о лучшем подходе к процессу веб-дизайна. Становишься разочарованным в авторах, выдающих широкий и общий список рецептов, не всегда относящихся к вашей уникальной ситуации, с которой вы постоянно имеете дело.</p>
<p>Вы же понимаете, что название книги <a href="http://aweb.ua/seo-blog/konspekt-po-knige-stiva-kruga-veb-dizajn-ne-zastavlyajte-menya-dumat/">Стива Круга «Не заставляйте меня думать»</a> не относится к веб-дизайнерам?</p>
<p>Если вы согласны с вышеперечисленным, то по достоинству оцените книгу Джесси Джеймса Гаррета «Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия» (Издательство: Символ-Плюс, 2008). Эта книга, несомненно, — ценный вклад в литературу по веб-дизайну.</p>
<p><span id="more-10601"></span></p>
<h3>Об авторе</h3>
<p>Джесси Джеймс Гаррет является одним из основателей компании Adaptive Path (UX-консультации), которая находится в Сан-Франциско.</p>
<p>Он работал в интернет-индустрии с 1995 года и признан одним из ведущих специалистов по информационной архитектуре. Особо следует отметить его визуальный словарь (открытую систему обозначений для документации по ИА).</p>
<h3>Диаграмма Гаррета</h3>
<p>Идея книги основывается на диаграмме, впервые опубликованной Гарретом на своем <a href="http://blog.jjg.net/" target="_blank">сайте</a> весной 2000 года. Однако в книге Гаррет продолжил развитие диаграммы, исходя из накопленного опыта.</p>
<p><img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/diagram.jpg" alt="" title="" width="404" height="443" class="alignnone size-full wp-image-10607" /></p>
<p>Диаграмма визуально изображает отношения между различными подходами к веб-дизайну, показывая, как они соединяются в единое целое, связанное нитью пользовательского опыта.</p>
<p>В конечном продукте Гаррет преподносит последовательную и всеобъемлющую основу для понимания и решения проблем, связанных с user-centered design.</p>
<h3>Философия книги и содержание</h3>
<p>User experience (пользовательский опыт) определяется использованием и поведением продукта в реальном мире. UX имеет решающее значение для успеха сайта. Если ваши пользователи не имеют положительного опыта взаимодействия с вашим сайтом, вероятность того, что они вернутся, значительно снижается.</p>
<p>Признавая это важный факт, автор пишет: «Весь опыт взаимодействия должен быть результатом сознательного решения с вашей стороны». Это означает, что: «Нужно принимать во внимание все возможности, каждое действие, которое может совершить пользователь и понимать ожидания пользователей на каждом шагу, на протяжении всего процесса.»</p>
<p>На первый взгляд это кажется непростой задачей. Но Гаррет помогает нам думать о широком круге вопросов, которые влияют на опыт взаимодействия, при этом разбивая процесс на пять основных «уровней»:</p>
<ul>
<li>Стратегия (цели и потребности пользователя)</li>
<li>Набор возможностей (функциональные спецификации, требования к содержанию)</li>
<li>Структура (дизайн взаимодействия, информационная архитектура)</li>
<li>Компоновка (дизайн интерфейса, дизайн взаимодействия и информационный дизайн)</li>
<li>Поверхность (визуальный дизайн)</li>
</ul>
<p><img style="margin-right: 10px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: right;"<img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/etapi.jpg" alt="" title="" width="352" height="288" class="alignnone size-full wp-image-10603" /><br />
Эти уровни являются взаимосвязанными и взаимозависимыми. Каждый следующий выбор ограничивает наш следующий уровень. Начиная с более абстрактных понятий (стратегия и планирование) мы постепенно приходим к более конкретным понятиям (визуальное оформление). Гаррет определяет проблемы, влияющие на опыт взаимодействия на каждом этапе.</p>
<p>Каждому этапу в книге отведено по главе. Много практических рекомендаций, основанных на опыте автора. </p>
<p>Особое внимание уделено команде и самому процессу. Высоко оценивая уникальные ситуации, которые встречаются в каждом проекте, Гаррет помогает нам научиться задавать правильные вопросы, а не пытается предложить &laquo;правильные ответы&raquo;. </p>
<p>Он поддерживает этот психологический принцип на протяжении всей книги, не углубляясь в технические подробности (не зная о сути проекта, трудно дать рекомендации по распределению ролей или организации работы). Для тех, кому все-таки нужны мануалы, Гаррет дает много полезных ссылок.</p>
<p>Проектирование успешных сайтов это попытка угодить бизнес-целям заказчика и пользовательским потребностям, при этом сайт часто разрабатывается с ограниченными доступными ресурсами. Чтобы добиться успеха, все участники проекта должны видеть «общую картину», и где они в ней находятся. </p>
<p>Прочитав эту книгу, вы как раз научитесь видеть эту общую картину &#8211; неважно, работаете ли вы в команде или как фрилансер, а также научитесь объяснять это видение заказчикам и другим исполнителям.</p>
<h3>В заключение</h3>
<p>Эту книгу было очень приятно читать. Гаррет имеет непринужденный, легкий стиль письма, который дополнен полезными аналогиями и иллюстрациями, в тех местах, где они нужны. </p>
<p>При объеме в 192 страницы книга легко читается за один день/вечер. И пока материал будет «перевариваться», вы о многом задумаетесь. Лично мне книга помогла составить более согласованное представление о том, как все различные элементы веб-дизайна сочетаются друг с другом — от стратегии до визуального дизайна.</p>
<p>В книге не представлено много новых идей. Самая большая ее ценность — в организации и четком представлении всех понятий. «Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия» будет хорошим чтением как для новичков, так и для опытных практиков. Настоятельно рекомендую эту книгу всем, кто связан с созданием веб-сайтов.</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-elementy-opyta-vzaimodejstviya/">Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-elementy-opyta-vzaimodejstviya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Скрытая власть» Эрика Райса</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/skrytaya-vlast-erika-rajsa/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/skrytaya-vlast-erika-rajsa/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 May 2012 13:23:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[обзор]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10571</guid>
		<description><![CDATA[Книги и статьи по геополитике и мировой экономике могут показаться неинтересными и не приносящими особой пользы в контексте жизни отдельного человека. Как говорил Шерлок Холмс: «Я не знал, что Луна круглая, потому что это не имеет никакого значения в моей повседневной практике». Точно так же можно отнестись к информации о том, сколько миллиардов долларов Китай [...]<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/skrytaya-vlast-erika-rajsa/">&laquo;Скрытая власть&raquo; Эрика Райса</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10579" style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" title="Скрытая власть" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Скрытая-власть-198x300.jpg" alt="" width="198" height="300" />Книги и статьи по геополитике и мировой экономике могут показаться неинтересными и не приносящими особой пользы в контексте жизни отдельного человека. Как говорил Шерлок Холмс: «Я не знал, что Луна круглая, потому что это не имеет никакого значения в моей повседневной практике».</p>
<p>Точно так же можно отнестись к информации о том, сколько миллиардов долларов Китай инвестирует в США или что на территории Европы обнаружены перспективные месторождения природного газа, что может помочь ей выбраться из кризиса, который уже затронул слабые греческую и итальянскую экономики. Среднестатическому человеку это все, если говорить прямо, «до лампочки». Мы не можем влиять на происходящие на рынках капитала события, которые все равно остаются вне нашего понимания и проявляются только в виде свершившегося факта (дефолт, инфляция, т.д.), напоминающего видимую верхушку айсберга.</p>
<p>Однако можно постараться быть в курсе некоторых главных трендов, т.к. информация о том, куда ветер дует все равно более или менее просачивается в общее информационное поле. Это может повлиять как на жизнь отдельной личности (где выгодно учиться и работать — в США, Европе, Азии?) так и на благосостояние бизнеса. Один из таких трендов — похоже, в ближайшие пару десятилетий специалистам и бизнесменам лучше бы выучить, кроме английского, еще китайский, хинди и португальский или испанский языки. Пригодится.</p>
<p><span id="more-10571"></span></p>
<h3>Деньги текут на Восток?</h3>
<p>Книга Эрика Вайнера «Скрытая власть: как разбогатевшие государства и влиятельные инвесторы контролируют весь мир» (<em>THE SHADOW MARKET: How a Group of Wealthy Nations and Powerful Investors Secretly Dominate the World</em>) подает, как метко замечено в рецензии NY, не такие уж секретные факты.</p>
<div class="nb">
<div class="rem">
<p><img class="alignnone size-thumbnail wp-image-10576" title="Сириана" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Syriana-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" /></p>
<p>Интересный пример геополитической игры с участием США, арабов и китайцев показан в фильме <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D0%B0_(%D1%84%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BC)" target="_blank">&laquo;Сириана&raquo;</a> (реж.: Джордж Клуни, 2005 год). Сюжет разворачивается в Персидском заливе. ЦРУ пытается ликвидировать арабского принца, который не хочет отдавать Штатам выгодный нефтяной тендер и посадить на место эмира его безвольного брата. «Сириана» — геополитический термин, которым ЦРУ обозначает враждебные США ближневосточные регионы.</p>
</div>
</div>
<p>Огромный внешний долг США (два триллиона долларовых активов у Китая и еще несколько — на счетах других стран) не является особым секретом, как и периодические сообщения о том, что Китай готов заменить доллар золотым юанем в качестве резервной валюты или Россия — золотым рублем. Просто информация в книге подана структурировано, с большим количеством разных цифр и фактов.</p>
<p>Как пишет Эрик, открытые военные столкновения за ресурсы или политическое влияние остались в прошлом — теперь войны ведутся на рынке теневого капитала (богатые страны и инвестиционные фонды). И благодаря толстому кошельку можно заставить кого угодно плясать под вашу дудку. Примеры такого отношения приводятся в главе «Китайская несговорчивость».</p>
<p>Если Китаю, который является крупнейшим банкиром США, что-то не нравится, он просто выкидывает на американский рынок некоторое количество валюты, из-за чего последний резко лихорадит или отдает выгодные контракты не американским корпорациям. В результате правительство США вынуждено становиться на задние лапки. Впрочем, как и другие правительства, которые ищут финансовые вливания.</p>
<p>При этом, отмечает Эрик, азиаты не стараются насаждать свое видение «правильной жизни» странам, в которые вкладывают свой капитал. Восточный гигант просто хочет получить свой кусок пирога.</p>
<blockquote><p>Прим.: Китай не только активно инвестирует и скупает сырьевые ресурсы, но и старается обеспечить себе приток мозгов &#8211; отработанную Штатами технологию развития. К примеру, не так давно в IT-прессе мелькнуло сообщение о том, что китайский поисковик Baidu открывает бесплатную стипендиальную программу для обучения и трудоустройства специалистов по поисковым технологиям. Чтобы получить эту стипендию, не обязательно быть китайцем.</p></blockquote>
<p>Однако вмешательство в свою внутреннюю политику китайцы воспринимают с яростью, как и любые возможные замечания о нарушении прав человека, захвате Тибета, кибер- или промышленном шпионаже (неоднократные преценденты: взломы корпоративных серверов разных стран с территории Китая, в частности, кража паролей от почтовых ящиков Google) или искусственном удержании юаня на низком уровне.</p>
<h3>Чужие в своей стране</h3>
<p>Эрик также пишет о возрастающем влиянии стран Персидского залива и приводит примеры выкупленных долей и слияний разных компаний (особенно — из энергетического сектора) которые обращались к своим правительствам за поддержкой в трудные времена, но не нашли денег и тогда взяли эти деньги у азиатов или арабов.</p>
<p>Таким образом, Америка и Европа понемногу перестают принадлежать сами себе. Некоторые страны понимают опасность такой «помощи» — например, Германия, где с подачи Ангелы Меркель попытались ввести правило «25%» — если иностранцы пытаются выкупить более четверти общей доли германской компании, то правительство может заблокировать такую сделку из-за угрозы национальной безопасности. Внешние инвесторы отнеслись к этому правилу очень неодобрительно, прокомментировав: «Это свободный рынок и, если Германия не хочет наших денег, мы найдем им другое применение».</p>
<h3>Чего ожидать?</h3>
<p>По разным прогнозам, приведенным в книге, к 2020-2050 году первой экономикой мира станет Китай, за ним — Индия и Бразилия. Экономически мощная Япония отойдет на второй план (как и Европа в целом), а Штаты, возможно, уступят свои позиции даже таким странам-аутсайдерам, как Индонезия и Мексика.</p>
<p>Впрочем, Эрик допускает, что любые прогнозы несовершенны и ситуация еще может измениться.</p>
<p>Существуют и альтернативные точки зрения. Американский политолог Джордж Фридман предсказал в своей книге <strong>&laquo;Следующие 100 лет: прогноз событий XXI века&raquo;</strong> такое развитие событий: Россия к 2020 году станет вторым СССР, но затем развалится снова; китайский рост — мыльный пузырь; Штаты переживут волну кризисов, а потом восстанут, как феникс из пепла. Несмотря на откровенный субъективизм, книга Фридмана тоже заслуживает внимания. Я бы советовал прочитать обе при наличии интереса.</p>
<p><strong>UPD:</strong> Магазин Kniga.biz.ua, где я купил эту книжку, любезно согласился дать <span style="text-decoration: underline; color: #339966;">5% скидки</span>, если вы скажете, что тоже пришли ее <a href="http://kniga.biz.ua/book/economics/-1/3274/" target="_blank">купить</a> после этой рецензии. В электронном варианте книги нет. Я даже русскоязычную обложку для поста не нашел.</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/skrytaya-vlast-erika-rajsa/">&laquo;Скрытая власть&raquo; Эрика Райса</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/skrytaya-vlast-erika-rajsa/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>С миру по нитке. Выпуск# 10</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/s-miru-po-nitke-vypusk-10/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/s-miru-po-nitke-vypusk-10/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 19 May 2012 14:00:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10435</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/s-miru-po-nitke-vypusk-10/">С миру по нитке. Выпуск# 10</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/images.jpg" alt="" title="" width="261" height="193" class="alignnone size-full wp-image-10553" />Чем так интересен онлайн-блокнот Evernot и какие планы у его создателей — читайте в интервью Дмитрия Ставиского.</p>
<p>Вконтакте, в отличие от Facebook, давно имеет внутренний поиск. Еще сеть неплохо индексируется роботом Google и в некоторых случаях оптимизированная группа может даже заменить сайт, получая посетителей из выдачи. О трафике для ВКонтакте — в статье на cossa.ru. А про правильную перелинковку на WordPress — в блоге max1net.com.</p>
<p>тИЦ и PR уже не дают правильного понимания о авторитетности сайта. Поэтому на форуме seobuilding.ru написали свою версию оценщика авторитетности сайтов. Также можно посоветовать новый бесплатный dashboard, в котором можно соединить интересные сообщения из разных соц. медиа.</p>
<p><span id="more-10435"></span></p>
<h3>Дмитрий Ставиский, Evernote: «Мы создаем внешний мозг»</h3>
<p><a href="http://cossa.ru/articles/211/16904/?utm_source=feedburner&amp;utm_medium=feed&amp;utm_campaign=Feed%3A+cossa+%28Cossa.ru%29" target="_blank">Интересное интервью</a> с топ-менеджером &laquo;зеленого слоника&raquo;.</p>
<p>Если вы еще не знакомы с этим удобнейшим сервисом, дадим краткое описание. Evernote — это онлайн-блокнот (доступен в виде декстопного приложения или веб-версии, а также на мобильных ОС), в котором можно складировать все интересное, что вам попадается в сети.</p>
<p>То есть, не нужно больше путаться в браузерных закладках. В Evernote можно копировать текст и даже целые страницы, добавлять заметкам описания, назначать рубрики и теги и многое другое. Сервис действительно упрощает жизнь в качестве информационного органайзера.</p>
<p>Если вам хочется узнать подробнее, можете скачать бесплатную книжку <a href="http://synderesis.ru/2012/04/publikaciya-mini-knigi-moriarty-lecter-kak-nakormit-slona-ili-pervye-shagi-k-samoorganizacii-s-evernote/" target="_blank">&laquo;Как накормить слона?&raquo;</a>. Автор (Moriarty Lecter) описал функции блокнота и несколько систем упорядочивания информации и оптимизации времени (GTD).</p>
<h3>Органический трафик для групп ВКонтакте</h3>
<p><a href="http://www.cmsmagazine.ru/library/items/internet-marketing/researc-search-vkontakte/" target="_blank">Любопытная статья</a> Сергей Шивалина (Creara Media) на cossa.ru про индексацию контента в группах ВК. Сергей дает перечень влияющих на «трастовость» факторов и пишет, что правильная работа с группой очень напоминает внутреннюю оптимизацию сайта. При равных условиях группа тоже может иметь хорошие позиции в выдаче и получать оттуда посетителей.</p>
<h3>TrustRank: новая пузомерка</h3>
<p>Оценщик с форума seobuilding (нашел в <a href="http://shakin.ru/interview/igor-ivanov.html" target="_blank">интервью</a> основателя форума Игоря Иванова Михаилу Шакину). Цитата:</p>
<blockquote><p>ТИЦ давно уже ни о чем не говорит (думаю, сделано специально). ПР тоже уже потерял ценность как оценщик относительной полезности и авторитета сайта. Поэтому и был разработан алгоритм определения траста, по которому еще не было серьезных нареканий.</p></blockquote>
<p><a href="http://www.seobuilding.ru/trust-rank-checker.php">Адрес оценщика</a>.</p>
<h3>Правильная перелинковка для WordPress</h3>
<p>Автор блога max1net.com написал свои мысли о <a href="http://max1net.com/kak-upravlyat-vesom-stranic-sajta-peretekanie-google-pr-i-pravilnaya-organizaciya-perelinkovki-v-bloge-wordpress/" target="_blank">внутренней перелинковке</a> (и о надобности ее оптимизации после Пингвина), где, кроме прочего, упомянул:</p>
<ul>
<li>ссылки с nofollow теряют вес (поэтому мы и не закрываем внешние ссылки)</li>
<li>если страница закрыта от индексации, но на нее ссылаются, вес передается</li>
<li>как автоматом добавить rel=’nofollow’ на страницы категорий</li>
<li>что делать с дублированным контентом в категориях</li>
</ul>
<p>А также дал ссылки на два видео, где Наиль Байков и Александр Люстик беседуют о перелинковке для поднятия НЧ-запросов.</p>
<h3>Bottlenose: Твиттер и Фейсбук в одном флаконе</h3>
<p>Если вам так и не приглянулись разные декстопные или браузерные надстройки наподобие TweetDeck для общения и мониторинга в социальных сетях, возможно, стоит попробовать <a href="http://bottlenose.com/" target="_blank">этот сервис</a>. За наводку спасибо <strong>Дмитрию Золотухину (Razvedka.in.ua)</strong>.</p>
<p>Небольшой список возможностей:</p>
<ul>
<li>Можно писать сообщения</li>
<li>Можно анализировать свое информационное пространство и делать инфографику</li>
<li>Система советует вам новых друзей и сообщения, исходя из ваших интересов</li>
<li>Показывает социальный граф (взаимосвязь между пользователями) и тренды</li>
<li>Можно фильтровать сообщения по виду (текст, картинки, видео) или темам (маркетинг, путешествия, т.д.)</li>
</ul>
<p>Даже не верится, что за это не просят денег.</p>
<h3>В Сhrome можно будет смотреть открытые вкладки на других устройствах</h3>
<p>Старая синхронизация давала возможность сохранять закладки и историю посещений. В новой версии добавилась возможность <a href="http://chrome.blogspot.com/2012/05/keeping-tabs-on-your-tabs.html" target="_blank">переключаться между вкладками</a>, открытыми на всех устройствах, где установлен браузер, а пользователь зашел под своим Google-аккаунтом.</p>
<p>То есть, можно открыть вкладки на ноутбуке, выйти на балкон попить кофе и залезть на смартфоне на те сайты, которые открыты у вас на ноутбуке. Как-то так. В любом случае, интересна поэтапная облачная эволюция веб-сервисов. Сюда же можно отнести новость о <a href="http://roem.ru/2012/05/16/gappssearch48011/" target="_blank">полнотекстовом поиске</a> в Google Apps (корпоративный офис).</p>
<p>В прошлом году я попытался немного спрогнозировать развитие облаков в статье <a href="http://aweb.ua/seo-blog/pk-umer-da-zdravstvuet-ok/" target="_blank">&laquo;ПК умер, да здравствует ОК&raquo;</a>. Прогноз, конечно, был немножко детский, но кое-что я бы повторил и сейчас:</p>
<blockquote><p><img class="alignnone size-thumbnail wp-image-10510" style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Особое-мнение-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" />К примеру, в офисе работают два пользователя на двух компьютерах. Один из них что-то отрисовывает в Photoshop (приличная загрузка процессора и памяти), но второй при этом печатает список в Блокноте (почти никакой загрузки). У второго простаивает 90 процентов аппаратной мощности; более того, он мог бы использовать для Блокнота ресуры первого компьютера.</p>
<p>А арендуя мощность, можно заранее указать, с каким приложением человек собирается работать; соответственно, ему выделится необходимое разумное количество аппаратных ресурсов. В рамках организации это позволяет оперировать ресурсами для вычислений, перекидывая их туда, где они нужнее всего и избегая простоя.</p></blockquote>
<h3>Яндекс обещает понизить сайты с popup-окнами</h3>
<p><a href="http://webmaster.ya.ru/replies.xml?item_no=13533" target="_blank">Текст обещания</a> размещен в официальном блоге Яндекса. Как выяснилось, вредными popup’ами считаются обманные сообщения «антивирусов» о том, что ваш сайт якобы заражен, предложения обновить ПО и фальшивые чаты социальных сетей (в которых пользователю как будто пишет сообщение симпатичная девушка или парень).</p>
<p>Главное, чтобы при борьбе со всплывающими окнами не перегнули палку. Еще неизвестно, по каким конкретным признакам алгоритм будет присваивать окну статус «вредного», а ведь достаточно многие сайты используют такие окна для привлечения пользователей на свои социальные странички, предложений о подписке и других задач.</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/s-miru-po-nitke-vypusk-10/">С миру по нитке. Выпуск# 10</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/s-miru-po-nitke-vypusk-10/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Простые способы проверить вашу бизнес-идею</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/prostye-sposoby-proverit-vashu-biznes-ideyu/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/prostye-sposoby-proverit-vashu-biznes-ideyu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 May 2012 12:01:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Леонид Коломийцев</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[проектирование]]></category>
		<category><![CDATA[юзабилити]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10403</guid>
		<description><![CDATA[Буду честен, я немного опоздал на вечеринку. Недавно я закончил читать книгу Эрика Райса The Lean Startup (она вышла в прошлом году). Дело шло туго. Сначала я отложил чтение, полагая, что это — еще одна пустая книга на тему &#171;Как открыть свое дело&#187;. У меня есть целая полка с такими книжками, большинство из которых не [...]<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/prostye-sposoby-proverit-vashu-biznes-ideyu/">Простые способы проверить вашу бизнес-идею</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10439" style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" title="testing" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/ux-discussion-300x186.jpg" alt="" width="300" height="186" />Буду честен, я немного опоздал на вечеринку.</p>
<p>Недавно я закончил читать книгу Эрика Райса <a href="http://theleanstartup.com/">The Lean Startup</a> (она вышла в прошлом году). Дело шло туго. Сначала я отложил чтение, полагая, что это — еще одна пустая книга на тему &laquo;Как открыть свое дело&raquo;. У меня есть целая полка с такими книжками, большинство из которых не прочитаны дальше первой главы.</p>
<p>Но теперь я ее прочитал и думаю, что эта книга из разряда &laquo;mustread!&raquo; для любого человека из сферы UX. В этой книге мне нравится то, что она ставит UX в самое сердце нового продукта — и делает это на общедоступном языке. Вот моя краткая версия прочтенного материала.</p>
<p><span id="more-10403"></span></p>
<h3>User Center Design</h3>
<ul>
<li>Разработка новых продуктов или услуг — рискованное дело (много неопределенности)</li>
<li>Команда дизайнеров имеет множество гипотез — о пользователях, их целях, за что они будут платить и так далее. Для снижения неопределенности эти гипотезы должны быть проверены (ставим эксперименты)</li>
<li>Мы проводим тесты на версиях продукта с минимальным функционалом, т. к. их можно быстро легко создать</li>
<li>Проектирование происходит интерактивно, в повторяющемся цикле (создание-измерение-изучение) — так мы проверяем идеи &laquo;на пользователях&raquo; как можно раньше</li>
</ul>
<p>Ничего не напоминает?</p>
<p>В книге сделано больше акцентов, но этого достаточно, чтобы объяснить, насколько такой подход соответствует User Center Design (дизайну, сориентированному на пользователя).</p>
<p>Особенно я хочу подчеркнуть интерактивное проектирование и тестирование. В UX разработано множество методов для получения быстрой обратной связи с пользователем — давайте рассмотрим некоторые из них.</p>
<p>Райс упоминает несколько таких методов в своей книге, но я хочу вспомнить еще некоторые.</p>
<p>Эти методы имеют такие общие черты:</p>
<p>1. Они практически ничего не стоят и их можно сделать за несколько дней. Так что они поддерживают понятие Райса «максимально быстрая итерация».</p>
<p>2. Они сосредоточены на поведении пользователей, а не на их мнениях. Как говорит Райс: «клиенты зачастую сами не знают, чего хотят».</p>
<p>Они позволяют нам тестировать наши бизнес-идеи еще на стадии разработки — и разработчики еще не написали ни единой строчки кода.</p>
<p>Вот эти три способа, которые я хочу обсудить:</p>
<ul>
<li>Проверка гипотез через раскадровки</li>
<li>Проверка гипотез через бумажные прототипы</li>
<li>Проверка гипотез с помощью &laquo;Волшебника из страны Оз&raquo;</li>
</ul>
<h3>Проверка гипотез через раскадровку</h3>
<p>При таком подходе нужно создать сюжет раскадровки (короткий мультфильм), а затем попросить потенциальных пользователей его посмотреть. Раскадровка должна состоять только из нескольких панелей, но в тоже время она должна передать:</p>
<ul>
<li>Проблему пользователя, которую вы пытаетесь решить</li>
<li>Как пользователь сталкивается с вашим решением</li>
<li>Как ваше решение будет работать (с точки зрения пользователя)</li>
<li>Как пользователь получит выгоду</li>
</ul>
<p>Так как раскадровки по своей природе визуальны, давайте посмотрим на раскадровку для новой идеи в процессе разработки продукта.</p>
<p>Пример: мы хотим разработать новый способ оплаты, с помощью которого люди смогут купить билеты на поезд на железнодорожной станции с помощью электронных платежных услуг, таких как PayPal или &laquo;мобильный кошелек&raquo; в телефоне.</p>
<p>Наша первоначальная идея: люди начнут решать эту задачу, воспользовавшись киоском на железнодорожных станциях, в котором они смогут выбрать и купить нужный билет.</p>
<p>На этапе оплаты они будут сканировать QR-код, который генерируется на экране киоска. Сканированный QR-код направляет пользователя на страницу, где он может оплатить билет и получить его в электронном виде на телефон.</p>
<p>Представим это в эскизе:</p>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10449" title="storyboard" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/storyboard-300x219.gif" alt="" width="300" height="219" /></p>
<p><em>Эскиз, показывающий, как люди могут взаимодействовать с системой</em></p>
<p>Как видите, я не очень хорошо рисовал в школе. Но сейчас дело не в этом, главное — передать смысл. Конечно, прежде чем показать раскадровку клиентам, нужно сделать ее симпатичнее:</p>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10451" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/pictureboard_small-300x212.jpg" alt="" width="300" height="212" /></p>
<p><em>Вот как здесь: я создал образы, а затем объединил эскизы с фотографиями, сделанными на вокзале</em></p>
<p>Понятно, что есть несколько рисков, с которыми мы можем столкнуться. Нам необходимо изучить наших клиентов.</p>
<p>Мы уже знаем, что люди используют киоски на железнодорожных станциях (прим. переводчика: Европа, ага :) и можем быть уверены, что первые два шага правильные.</p>
<p>Но есть еще несколько серьезных вопросов:</p>
<ul>
<li>1. Будут ли люди использовать свой мобильный телефон для оплаты в киоске? Может, они предпочитают пользоваться кредитными картами?</li>
<li>2. Есть ли в телефонах большинства людей программное обеспечение для сканирования QR-кодов? Знают ли они, что такое QR-код?</li>
<li>3. Что люди думают о электронной доставке билета? Есть ли у людей опасения по поводу того, что у них не будет “материального” билета?</li>
</ul>
<p>Теперь у нас есть что показать железнодорожным путешественникам: просмотр раскадровки займет у них меньше минуты, а мы сможем проверить две гипотезы:</p>
<p>1. Проблема (нет возможности оплатить через мобильный) достаточно серьезна, чтобы оправдать решение? Если мы приедем на железнодорожный вокзал и опросим пятьдесят человек, и только трое из них скажут, что это неудобно — мы должны взять паузу и выяснить, что является проблемой на самом деле.</p>
<p>2. Если проблема существует, проверяем вторую гипотезу — наше решение подходит?</p>
<p>Чтобы проверить это, мы сначала даем людям некое объяснение их деятельности, а затем просим их пройти с нами через несколько последовательных шагов.</p>
<p>После каждого кадра мы задаем простой вопрос: «Нужен ли шаг, который вы видите?». Здесь мы тоже можем подсчитать количество людей, которые говорят &laquo;да&raquo; или &laquo;нет&raquo; на каждом шаге.</p>
<p>Например, в результате тестирования данного решения с клиентами мы можем обнаружить, что большинство людей не видят большой выгоды от оплаты по телефону, потому что это просто добавляет в процесс дополнительные этапы.</p>
<p>Вместо этого мы можем остановиться и придумать новую идею: возможно, мы должны повесить возле киоска плакат с QR-кодами самых популярных направлений поездов.</p>
<p>Люди смогут сканировать QR-код со своими направлением и так покупать билеты, а не пользоваться каждый раз киоском. Делаем раскадровку этой идеи и проверяем ее, как и предыдущую.</p>
<h3>Проверка гипотез через бумажный прототип</h3>
<p>Второй простой способ оценить вашу бизнес-идею — создание бумажного прототипа. Прототип подробно отображает шаги, которые пользователь (по вашему мнению) проходит для достижения своих целей.</p>
<p>Бумажные прототипы можно объединить с рисованными кнопками, метками, бумажными заметками и другими элементами пользовательского интерфейса, которые помогут вам создать интерактивное взаимодействие.</p>
<p>Идея состоит в том, что вы садите пользователей перед прототипом, даете им сценарий («Купить билет из Лондона в Манчестер») и говорите им, чтобы они использовали палец в качестве мыши. Как только человек делает какой-то выбор, вы обновляете &laquo;экран&raquo; липкой заметкой с описанием — как он двигается по интерфейсу.</p>
<p>В прошлом, когда я писал о бумажных прототипах, люди говорили — &laquo;это старомодно&raquo; и &laquo;электронные средства прототипирования более эффективны&raquo;.</p>
<p>Лично я не вижу это как &laquo;или-или&raquo;. В процессе проектирования есть место обоим видам. Тем не менее, лучше не садиться сразу за компьютер на начальной стадии идеи.</p>
<p>Как замечает Райс, необходимо свести к минимуму время итерации цикла. Таким образом, мы сможем учиться максимально быстро. Прототипирование является самым быстрым способом связи между вами и вашими клиентами.</p>
<h3>Проверка гипотез через Волшебника из страны Оз</h3>
<p>Это очень интересный тест. Пользователь взаимодействует с системой, которая (как ему сказано) полностью автоматизирована. На самом деле, все действия и ответы системы находятся под контролем человека-оператора.</p>
<p>Один из моих любимых примеров этого теста — <a href="http://en.wikipedia.org/wiki/The_Turk">Механический турок</a>.</p>
<p>Механический турок — большая игровая шахматная машина. Построена приблизительно в 1770. Считалось, что это настоящий робот. Вы садились за шахматный столик напротив манекена в турецком костюме (отсюда и название), который перемещал шахматные фигуры в ответ на ваши действия. Турок победил многих шахматистов, в том числе (возможно) Наполеона и Бенджамина Франклина.</p>
<div class="nb">
<div class="rem">
<p>Интересно, что это очень похоже на тест Тьюринга, предложенный английским математиком. Целью теста было эмпирическое определение — может ли машина мыслить. Человек должен разговаривать с двумя собеседниками (второй человек и машина). Если при разговоре с машиной он считает, что беседует с другим человеком — тест пройден.</p>
</div>
</div>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10452" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Turk-engraving-300x256.gif" alt="" width="300" height="256" /></p>
<p><em>Гравюра &laquo;Механический турок&raquo; (из Википедии)</em></p>
<p>Машина, однако, была поддельной. Внутри был скрыт шахматист, который перемещал фигуры с помощью магнитов. Хотя некоторые люди подозревали, что это обман, иллюзия была настолько хороша, что прошло много лет, прежде чем его раскрыли.</p>
<p>Для наших целей важно, чтобы люди подумали, будто они играют против компьютера и понятия не имели о человеке-операторе.</p>
<p>Давайте посмотрим на современный пример такой иллюзии.</p>
<p>Некоторое время назад я работал над дизайном системы интерактивного голосового взаимодействия для системы бронирования кино. Идея заключалась в том, что люди могут обратиться к системе с вопросами по телефону (немного похоже Siri, хотя хорошее распознавание речи стало доступным задолго до этой популярной программы).</p>
<p>Мы заранее записали небольшое количество ответов, которые в любом случае пришлось бы использовать (например, «Повторите, пожалуйста, еще раз?»). Но поскольку мы не знали конкретных вопросов, мы не могли предварительно записать и ответы.</p>
<p>Вместо этого мы использовали технологию преобразования текста в речь, чтобы создать иллюзию работающей системы. Допустим, пользователь мог задать вопрос: «Какие семейные фильмы показывают во второй половине дня?».</p>
<p>Потом я бы быстро набирал: «У нас есть хороших семейных фильма». Система будет читать этот текст пользователю по телефону, а пока фраза произносится, я уже ввожу и сами названия фильмов.</p>
<p>Это было весьма сложно (и я уже молчу про то, насколько быстро приходилось печатать). Однако наши пользователи искренне верили, что взаимодействовали с интерактивной системой, которая отлично распознавала речь.</p>
<p>Мы смогли бы это использовать, чтобы проверить бизнес-идею и определить наиболее распространенные вопросы, прежде чем привлечем инвестиции в сложные и дорогие технологии для поддержки такого функционала.</p>
<h3>Что это означает для вашего процесса проектирования</h3>
<p>Есть три основных принципа дизайна, ориентированного на пользователя. К ним относятся:</p>
<ul>
<li>Ранний и постоянный акцент на пользователях и их задачах</li>
<li>Итерационное проектирование</li>
<li>Эмпирические измерения поведения пользователей</li>
</ul>
<p>С вашей помощью мы можем убедиться (прим. переводчика — а в наших условиях пока просто надеяться), что тестирование бизнес-идей по разработке прототипов — десятки опытных образцов, а не просто пара итераций, — становится обычным делом.</p>
<p>Перевод статьи: <a href="http://www.userfocus.co.uk/articles/lean_ways_to_test_your_new_business_idea.html">Lean ways to test your new business idea</a>.</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/prostye-sposoby-proverit-vashu-biznes-ideyu/">Простые способы проверить вашу бизнес-идею</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/prostye-sposoby-proverit-vashu-biznes-ideyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>C миру по нитке. Выпуск #9</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-9/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-9/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 13 May 2012 12:31:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[обзор]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10369</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-9/">C миру по нитке. Выпуск #9</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Эдемское-яблоко-212x300.jpg" alt="" title="Эдемское яблоко" width="140" height="180" class="alignnone size-medium wp-image-10388" />В мае Киев посетят два очень интересных для IT-среды человека: это Джиллиан Мьюсиг (президент SEOmoz) и Джимми Уэйлс, основатель Википедии. Лекция последнего будет транслироваться онлайн. </p>
<p>Социальные факторы завоевывают поисковики: Microsoft включил в выдачу Bing результаты из Facebook и других сетей, а 9 мая компания опубликовала патент «Метрики ранжирования авторов в социальных сетях». Google тоже не отстает в поисках идеального ответа пользователю: были замечены результаты новой семантической выдачи.</p>
<p>Также известный блогер Dimok выложил свою книгу про увеличение конверсии на сайте, а Эльдорадо написали небольшой обзор iPad3.</p>
<p><span id="more-10369"></span></p>
<h3>Выступления известных людей в Киеве</h3>
<p><strong>Джиллиан Мьюсиг (SEOmoz)</strong></p>
<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Gillian.jpeg" alt="" title="Gillian" width="48" height="48" class="alignnone size-full wp-image-10383" />Президент SEOmoz (и, по совместительству, мама Рэнда Фишкина) <a href="http://www.searchengines.ru/articles/dzhillian_myusi.html" target="_blank">дала интервью</a> Searchengines перед своим приездом в Киев. К слову, мы видели, слышали и даже немного пообщались с Джиллиан на Optimization 2011 — это действительно очень классный, умный и открытый человек. Она c удовольствием отвечала на огромное количество вопросов, спрашивала оптимизаторов, каким софтом SEOmoz они пользуются и какие функции предпочитают.</p>
<p>В интервью Джиллиан высказала свои мысли по поводу Пингвина и растущего влияния социальных факторов, а также дала советы — как оптимизаторам договариваться с Яндексом.</p>
<p><strong>Джимми Уэйлс (Wikipedia)</strong></p>
<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/JW.jpg" alt="" title="JW" width="50" height="50" class="alignnone size-full wp-image-10385" />Основатель всемирно известной онлайн-энциклопедии тоже посетит Киев, в рамках своего выступления на 5-ом Молодежном форуме стипендиальной программы Фонда Виктора Пинчука (программа для одаренных студентов). 14 мая он выступит там с речью, а 15 мая <a href="http://korrespondent.net/ukraine/events/1348677-osnovatel-wikipedia-vpervye-posetit-ukrainu-i-prochtet-lekciyu-v-kieve" target="_blank">проведет лекцию</a> на тему «Как интернет меняет будущее». Онлайн-просмотр будет доступен <span style="text-decoration: underline;">15 мая с 15.30</span> на сайте Корреспондента.</p>
<h3>Социальные факторы</h3>
<p>Воспользуемся советом Джиллиан внедрять социальные факторы в свои маркетинговые кампании и посмотрим новости по теме.</p>
<p>1. Microsoft <a href="http://watcher.com.ua/2012/05/11/microsoft-dodala-v-bing-kolonku-z-sotsialnymy-rezultatamy-poshuku/" target="_blank">включил социальные результаты в выдачу Bing</a>. Что интересно, приоритет не отдается <a href="http://aweb.ua/seo-blog/socl-socialnaya-studencheskaya-set-ot-microsoft/" target="_blank">Socl</a> (социальная студенческая сеть Microsoft), как Google делает с Google Plus. В выдаче присутствуют Facebook, Twitter, Foursquare, Quora и несколько других сетей. Обещают, что новый дизайн будет доступен со следующего месяца для пользователей США, а потом и остальному миру.</p>
<p>2. <strong>Сергей Кокшаров (Devaka)</strong> опубликовал переведенную выдержку из поста Билла Славски (западный специалист, который публикует информацию о IT-патентах). В посте идет речь о <a href="http://devaka.ru/articles/microsoft-on-ranking-authors" target="_blank">метриках Microsoft для ранжирования авторов в социальных сетях</a>. Известно, что социальную популярность легко накрутить, поэтому специалисты Microsoft разработали более сложный механизм для определения популярных авторов.</p>
<p>3. Кстати, о накрутках. Появилась информация о том, что Facebook <a href="http://cossa.ru/news/244/16898/" target="_blank">тестирует платные посты</a>. Доступ к ним пока есть только у ограниченного количества стран (Новая Зеландия). </p>
<p>(Прим.: представьте на минуту, какой рекламный ад воцарится в новостных лентах, если функция будет одобрена и у малого бизнеса дойдут до нее руки&#8230;)</p>
<p>4. В завершение: видео, где <strong>Павел Ершов (Parallels Research)</strong> рассказывает свои мысли о противостоянии «социальные сети vs обычные сайты». По его словам, угроза хостингам существует, однако если они внедрят для своих клиентов некоторые функции, например, чтобы новый сайт сразу становился виден в социальных сетях, то «интернета в интернете» можно избежать.</p>
<p><embed name="playerblog" src="http://www.russia.ru/player/main.swf?103" flashvars="name=diskurs_13095&#038;from=blog&#038;blog=true" width="448" height="252" bgcolor="#000000" allowScriptAccess="always" allowFullScreen="true"></embed></p>
<h3>Новый SERP Google</h3>
<p>Google тестирует <a href="http://www.searchengines.ru/news/archives/google_testirue_semantic_search.html" target="_blank">новую семантическую выдачу</a>, которая отображает не просто результаты по заданным ключевым словам, а связанные по смыслу запросы других пользователей.</p>
<h3>Книга Дмитрия Голополосова</h3>
<p>Бесплатная книга <a href="http://myconversion.ru/" target="_blank">«Как увеличить в 3 раза конверсию вашего сайта»</a> от известного блогера.</p>
<h3>Обзор Ipad3</h3>
<p>На сайте Эльдорадо выложили <a href="http://www.eldorado.com.ua/articles/68/3/108.html" target="_blank">обзор</a> самого ожидаемого планшета 2012 года. Обзор достаточно куцый, но характеристики дисплея, камеры, процессора, LTE-модуля и аккумулятора, возможно, станут для некоторых &laquo;яблочников&raquo; глотком свежего воздуха.</p>
<p>На этом все, хороших выходных!</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-9/">C миру по нитке. Выпуск #9</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-9/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>D-Camp Весна 2012, Запорожье. Впечатления от кэмпа по юзабилити</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/d-camp-vesna-2012-zaporozhe-vpechatleniya-ot-kempa-po-yuzabiliti/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/d-camp-vesna-2012-zaporozhe-vpechatleniya-ot-kempa-po-yuzabiliti/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 12 May 2012 13:06:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Леонид Коломийцев</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[юзабилити]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10189</guid>
		<description><![CDATA[Еще в Киеве на вокзале мною были замечены Павел Грознян (MacPaw), Владимир Сахаров (Usabilitylab), Сергей Кудряшов (MacPaw), Юрий Грановский (Usabilitylab), значит мероприятие обещается быть интересным, а уже ранним утром я приехал в Запорожье. Заранее купив билеты домой, я плавно переместился под указанную люстру на вокзале (место встречи, оговоренное организаторами), где уже находились Александр Бублиенко (Бублиенко) [...]<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/d-camp-vesna-2012-zaporozhe-vpechatleniya-ot-kempa-po-yuzabiliti/">D-Camp Весна 2012, Запорожье. Впечатления от кэмпа по юзабилити</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10207" style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" title="webcamp03" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp03-300x200.jpg" alt="" width="300" height="200" />Еще в Киеве на вокзале мною были замечены Павел Грознян (MacPaw), Владимир Сахаров (Usabilitylab), Сергей Кудряшов (MacPaw), Юрий Грановский (Usabilitylab), значит мероприятие обещается быть интересным, а уже ранним утром я приехал в Запорожье.</p>
<p>Заранее купив билеты домой, я плавно переместился под указанную люстру на вокзале (место встречи, оговоренное организаторами), где уже находились Александр Бублиенко (Бублиенко) и еще несколько участников.</p>
<p>Когда все приезжие собрались, нас оперативно доставили в отель «Театральный» — место проведения конференции. Там уже были остальные участники, чай-кофе-печеньки и, конечно же, бесплатный WiFi, благоря которому сразу посыпались твиты и записи. И не зря. Во время вступительного слова Ярослав Бирзул (UXDepot) объявил о двух конкурсах: — на лучший твит с хештегом dcamp и лучшую трансляцию всего ивента в сети.</p>
<p><span id="more-10189"></span></p>
<p>Призами были две отличные книги, на одну из которых я писал обзор: <a href="http://aweb.ua/seo-blog/veb-dizajn-dlya-roi-proektirovanie-pribylnyx-veb-sajtov/">Лэнс Лавдэй и Сандра Нихаус «Веб дизайн для ROI: Проектирование прибыльных веб-сайтов»</a><strong id="internal-source-marker_0.1944647985510528"> </strong></p>
<p><strong id="internal-source-marker_0.1944647985510528"> </strong></p>
<p><strong id="internal-source-marker_0.1944647985510528"> </strong></p>
<h3 dir="ltr">Metro. Дизайн под Windows 8. Никита Лукьянец (Microsoft)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp041.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10246" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp04" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp041.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
Первым докладчиком был Никита Лукьянец (Microsoft). Он рассказывал о Metro.</p>
<blockquote><p>Metro Design Language – внутреннее кодовое название дизайнерского языка компании Microsoft, ориентированного на типографское оформление. Язык разработан Майкрософт для создания пользовательского интерфейса в Zune и Windows Media Center в мобильной операционной системе Windows Phone 7. В качестве основного шрифта используется шрифт из семейства Segoe – Segoe WP. Интерфейс Metro присутствует также и в Windows 8. Для его корректного отображения нужен экран с разрешением не ниже 1024*768. В целом, он похож на Windows Phone 7. Основную часть экрана занимают плитки. Подробности в последней сборке Windows Consumer Preview.</p>
<p>Википедия.</p></blockquote>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10353" title="Metro" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Metro-300x250.jpg" alt="" width="300" height="250" /></p>
<p>Было интересно. Cам стиль выглядит&#8230; необычно. Надеюсь, им будет удобно пользоваться. Еще мы узнали о конкурсе, победителям которого будет подарена первая таблетка на Windows 8.</p>
<h3 dir="ltr">Как заставить говорить корову? Павел Грознян (MacPaw)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp081.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10248" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp08" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp081.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
После Metro наше внимание привлек Павел Грознян, интригующим названием «Как заставить говорить корову?». Этот же доклад, только более полную версию (час, а не полчаса) мы с удовольствием послушали на <a href="https://www.facebook.com/clubim/app_190322544333196" target="_blank">4 встрече КИМ</a>, посвященной юзабилити.</p>
<p>Павел рассказывал о своем опыте создания мобильных приложений и, по его словам, не все так просто, как кажется в радужных мечтах начинающим дизайнерам.</p>
<p>Павел считает, что во-первых, идеи сами по себе ничего не стоят. Кроме того, если идеей никто не пользуется, и кажется, что это свободная ниша &#8211; скорее всего, эта ниша никому не нужна, потому что все стоящее уже реализовали (сто пятьдесят тысяч «тудушек»&#8230;).</p>
<p>Если у вас есть идея, говорит Павел &#8211; сначала проверьте ее. Выйдите на улицы, найдите людей с тем устройством, под которое будете разрабатывать приложение, спросите — стали бы они таким пользоваться. Еще хорошо делать вещи, которые нужны вам самим — такие как Basecamp у 37 signals.</p>
<p>Если идей совсем нет — крадите их.</p>
<p>(Прим: здесь очень хочется вспомнить замечательные <a href="http://theoryandpractice.ru/posts/2512-10-pravil-effektivnogo-tvorchestva-ostina-kleona" target="_blank">правила творчества Остина Клеона</a>:</p>
<blockquote><p><strong>Кради как художник</strong></p>
<p>Каждому художнику приходится отвечать на вопрос, откуда он берет свои идеи. Честный художник ответит: «Я ворую их». Вот и все, что можно об этом сказать. Это понимает каждый художник. Есть 3 слова, которые вселяют в меня надежду всякий раз, когда я их читаю:</p>
<p>«Нет ничего оригинального».</p>
<p>Об этом было сказано еще в Библии: «Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем» (Экк 1:9). В любом новом проекте смешаны элементы старых идей или просто изменяется одна из них.</p></blockquote>
<p>Что касается самого проектирования, то Павел сторонник того, чтобы даже не подходить к компьютеру без нарисованного на бумаге прототипа. И как раз на этом этапе нужно привлекать маркетологов, а не тогда, когда проект уже запускается.</p>
<p>Хотя Павел выступает всего второй раз, участники активно слушали и в конце доклада задавали вопросы. Брат Павла успевал активно транслировать события в онлайн и помогал листать слайды.</p>
<h3 dir="ltr">Куда смотрит общественность? Семён Лобач (DaVinci)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp091.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10249" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp09" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp091.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
Следом выступил Семён Лобач (DaVinci) с мыслями о том, «Куда смотрит общественность?». Семён рассказывал о поведенческих факторах посетителей, о наиболее востребованных паттернах, о том, насколько важны акции и скидки.</p>
<p>Основные идеи: необходимо давать ответы на самые важные вопросы, акцентируя на них внимание, но в то же время посетители должны отдыхать, чтобы не было информационной перегрузки. Традиционные зацепки: акции, скидки, подарки, секс и насилие.</p>
<p>Финальные тезисы:</p>
<ul>
<li>Раздражители хороши, но в меру</li>
<li>Мотивировать, но не командовать</li>
<li>Интриговать, но не отталкивать.</li>
</ul>
<p>Еще из доклада мы узнали, как часто Семён ходит в Сильпо и каким надувательством он считает сбор балов по их накопительной системе.</p>
<h3 dir="ltr">Юзабилити в пространстве. Ольга Горенко (Usabilitylab)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp121.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10250" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp12" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp121.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
Семён передал слово Ольге Горенко (Usabilitylab), которая устроила настоящее представление, сначала позвонив в звоночек, а потом отправив в зал несколько стаканов с виски. Так заводил знакомства один ее коллега, чей эксперимент Ольга решила повторить.</p>
<p>На этом приятные сюрпризы не закончились, Оля раздала желающим фирменные ленточки. Последние ушли, как бабушкины пирожки, хотя дарились избирательно (наверное, более вероятной целевой аудитории, которая может как-нибудь разрекламировать UL).</p>
<p>После начался сам доклад. Больше всего внимания уделялось, конечно же, персонализации продуктов / проектов. Один из слайдов обладал ключевыми словами:</p>
<ul>
<li>Слушайте</li>
<li>Понимайте</li>
<li>Запоминайте</li>
<li>Думайте</li>
<li>Делайте подарки</li>
</ul>
<p>Персонализация и адаптивный интерфейс — вот к чему следует стремиться.</p>
<p>По поводу персонализации. Ольга выступает за то, чтобы магазины запоминали cookies пользователей и, исходя из их просмотров, формировали товарную выдачу. Кроме того, та информация, которую пользователь уже видел или читал, должна скрываться.</p>
<p>На вопрос о технических характеристиках (это мы спросили опять-таки на встрече КИМ, которая проходила 10 мая) Ольга ответила, что куски кода она дать не готова, но такие разработки у них есть. У нас под рукой был программист, который в ответ на этот же вопрос печально качал головой :), его мнение — реализовывать это сложно и долго.</p>
<p>После доклада всех пригласили на обед (большое спасибо организаторам и принимающему отелю). Люди начали понемногу расходиться за тарелками, но в аудитории еще остались Сергей Воронов (PrimaDevGroup), Дмитрий Киселев (Киселёв) и Ярослав Бирзул (UXDepot), которые говорили о состоянии рынка дизайна, проектирования и создания проектов в целом. Их разговор был настолько интересен, что под конец в зале находилась уже треть всех участников.</p>
<h3 dir="ltr">Работа в UX-команде. Сергей Кудряшов (MacPaw)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp131.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10251" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp13" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp131.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
Сразу после перерыва выступил Сергей Кудряшов (MacPaw), который любезно разрешил немного осоловевшей публике поспать, но без храпа.</p>
<p>Доклад Сергея «Работа в UX-команде», для некоторых участников оказался довольно сумбурным, но лично я вынес из него много полезных материалов, которые планирую внедрять в свою работу.</p>
<p>Так, фраза «мы не делаем _____, мы делаем продукт» задает тон работы в команде. Сергей объяснил свою точку зрения (многие компании предоставляют сервис, продают сервис, но увы, не продают продукт) и предложил поспорить, но желающих не нашлось.</p>
<p>Тогда Сергей перешел к обсуждению работы команды разработчиков, он привел и объяснил такие тезисы:</p>
<ul>
<li>Лучше меньше, да лучше</li>
<li>Команда — семья</li>
<li>Набирайте «своих» людей</li>
<li>Начальник не глава, а наблюдатель и арбитр</li>
<li>Или все вместе или все отдельно</li>
<li>Меньше команда — больше риск, больше возможностей</li>
<li>Экспериментируйте</li>
</ul>
<h3 dir="ltr">Негативное проектирование. Ярослав Бирзул (UXDepot)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp141.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10252" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp14" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp141.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
После Сергея выступил организатор прошедшего мероприятия Ярослав Бирзул (UXDepot). Ярослав выступал с темой «Негативное проектирование», из которой можно было вынести информацию о том, на чем стоит акцентировать внимание, в процессе разработки и до какого этапа стоит вносить изменения в проект. Еще мы узнали, как принимают решение мужчины, женщины и пожилые люди.</p>
<p>Ярослав дал три комментария каждому типу поведения, после чего женская часть аудитории пригрозила запустить в него туфлей («Женщины действуют хаотиочно и алогично») и поинтересовалась, что об этом думает его жена. Ярослав ответил, что жены, к счастью, нет в зале (как оказалось позже, она там была).</p>
<p>(Прим.: если вы когда-нибудь обращали внимание, один из наших эпиграфов на сайте звучит так: «Когда женщина пошла купить зеленое пальто, а купила красную сумку, то веб-аналитика тут бессильна». Ждем свою порцию туфлей :).</p>
<h3 dir="ltr">Рецепты деликатного дизайна. Дмитрий Кисилёв (Киселёв)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp161.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10253" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp16" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp161.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
Следующим был доклад Дмитрия Кисилёва (Киселёв) «Рецепты деликатного дизайна». В начале Дмитрий поделился своими небольшими хитростями, которые помогают ему более продуктивно работать:</p>
<ul>
<li>Отказ от часов или перевести часы в аналоговый режим — это позволит меньше отвлекаться.</li>
<li>Сделать что-то неординарное, к примеру поиграть в настольный тенис левой рукой — вы взгляните на мир под новым углом, так как будете задействовать новые участки своего мозга (многие рекомендуют писать и чистить зубы левой рукой, для лучшего развития).</li>
</ul>
<p>Дмитрий говорил о трендах, о работе компании, о дизайне в целом. Вот некоторые его мысли:</p>
<ul>
<li>Для интернет магазина важны: информация о доставке и цене, надежность, доверие.</li>
<li>В продажах хорошо работают связки товаров, которые вы можете видеть на Амазоне и Розетке.</li>
<li>Используйте сетки, золотое и серебряное сечение.</li>
<li>Не отбрасывайте идеи заранее, удивляйте.</li>
<li>Будущее за адаптивным дизайном.</li>
</ul>
<p>Доклад был настолько хорошо принят, что аудитория решила слушать дальше, хотя отведенное время уже закончилось. Выступление было очень вдохновляющим, и в кулуарах Дмитрия активно мучали разными вопросами :).</p>
<h3 dir="ltr">О чём не знал Брокман. Адаптируемся. Павел Колодяжный (Make)</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp20.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10219" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp20" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp20.jpg" alt="" width="550" height="368" /></a><br />
После небольшого перерыва к микрофону подошел следующий докладчик, Павел Колодяжный (Make) с темой «О чём не знал Брокман. Адаптируемся».</p>
<p>Павел провел сравнительный экскурс по истории развития промышленного и веб-дизайна. Он считает, что мы находимся в замечательном времени, когда веб-дизайн cравнялся с промышленным и нам предстоит самим задавать направление его развития.</p>
<p>Он наглядно продемонстрировал статистику использования PC vs Mobile и Tablet, разбитую по годам. Динамика весьма наглядно показывает рост мобильных технологий. Еще Павел рассказал, как быстро сделать мобильную версию сайта, упомянул о необходимости использовать сетку и адаптивный дизайн.</p>
<h3 dir="ltr">Мастер-класс</h3>
<p>К сожалению, Евгений Мусиенко (Турум-Бурум) не сумел приехать со своим докладом «Счастливый банковский UX», поэтому его эфирное время решили отдать импровизированному мастер-классу Ольги Горенко и Павла Колодяжного (спикеры мастер-класса выбирались голосованием.)</p>
<p>В начале мастер-класса аудитория решила, что мы будем продавать услуги юзабилити, т.к. посетитель нашел нас по запросу «повышение конверсии». Далее Сергей Воронов детально описал нашего персонажа (в подробности вдаваться не буду, но звали его Миша).</p>
<p>После началось долгое и сумбурное обсуждение сценария взаимодействия с данными, которые будут необходимы нашему персонажу для принятия решения. После того, как Ярослав Бирзул тонко намекнул «время заканчивается» Ольга довольно быстро подытожила всю импровизацию.</p>
<p>Результаты были интересными. К сожалению, пока на рынке нет проектов с детальной персонализацией выдачи для посетителей.</p>
<h3>Круглый стол</h3>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp211.jpg" rel="lightbox[10189]"><img class="alignright size-full wp-image-10254" style="vertical-align: middle; margin: 10px;" title="webcamp21" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/webcamp211.jpg" alt="" width="550" height="369" /></a><br />
В круглом столе приняли участие Никита Лукьянец, Семён Лобач, Ярослав Бирзул, Павел Грознян и Сергей Кудряшов. Жаль, но толковых вопросов почти не было. Наверное, участник устали от такого насыщенного интеллектуального марафона. Никита Лукьянец заскучал, а Павел Грознян начал переписываться с Сергеем Кудряшовым)). Круглый стол довольно быстро закончился, после чего Ярослав вручил подарки победителям и объявил весенний DCamp закрытым, пригласив всех желающих на афтепати.</p>
<p>У меня от мероприятия остались очень положительные эмоции. Спасибо организаторам и всем, кому не безразлично развитие юзабилити в Украине.</p>
<p>Фотографии взяты с <a href="http://77.zp.ua/blog/33_d-camp-2012" target="_blank">77.zp.ua/blog/33_d-camp-2012</a>.</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/d-camp-vesna-2012-zaporozhe-vpechatleniya-ot-kempa-po-yuzabiliti/">D-Camp Весна 2012, Запорожье. Впечатления от кэмпа по юзабилити</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/d-camp-vesna-2012-zaporozhe-vpechatleniya-ot-kempa-po-yuzabiliti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Lviv eCommerce Forum 2012. Львів, 19 травня</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-2012-lviv-19-travnya/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-2012-lviv-19-travnya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 May 2012 12:29:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[конференции]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10261</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-2012-lviv-19-travnya/">Lviv eCommerce Forum 2012. Львів, 19 травня</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Lviv-Ecommerce-300x200.jpg" alt="" title="Lviv Ecommerce" width="260" height="180" class="alignnone size-medium wp-image-10277" /><strong>19 травня</strong>, в суботу, вдруге відбудеться <strong>Lviv eCommerce Forum</strong> — конференція для власників інтернет-магазинів та зацікавлених в електронній торгівлі. Цього разу подія збере близько 300 учасників з усієї України. </p>
<p>Головне гасло цьогорічної конференції — «Перевірені знання і досвід — для розвитку вашого бізнесу!»</p>
<p>Будуть вісвітлені питання: створення інтернет-магазину на різних платформах (Magento, PrestaShop, інші) та його просування, вибір постачальника та рекламних каналів, як привести клієнтів при невеликому стартовому капіталі, а також обговорення сплати єлектронними грошами, бо це питання з кожним роком набуває все більшої актуальності.</p>
<p><span id="more-10261"></span></p>
<div class="nb">
<div class="rem">
<p><img class="alignnone size-thumbnail wp-image-10285" title="Католический университет" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Католический-университет-150x150.jpg" alt="" width="150" height="150" /><br />
Читайте наші враження з минулорічної конференції: <a href="http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-reportazh-i-fotoobzor/">Lviv Ecommerce Forum 2011: репортаж и фотообзор</a></p>
</div>
</div>
<h3>Декілька цікавих фактів:</h3>
<ul>
<li>Оборот електронних грошей в 2011р в Україні склав 2.5 млрд. грн.</li>
<li>В Україні близько 20 млн. інтернет-користувачів.</li>
<li>За 2011 рік темпи приросту інтернет-аудиторії: 34% в рік.</li>
<li>Онлайн-покупки в Україні здійснює 66% інтернет-користувачів.</li>
<li>Оборот електронної комерції в Україні — близько 5 млрд. грн.</li>
<li>На ринку діє близько 5000 інтернет-магазинів.</li>
</ul>
<h3>Для кого конференція:</h3>
<ul>
<li>Підприємці, що хочуть продавати он-лайн</li>
<li>Бажаючі перевести свої фінансові потоки в електронні гроші</li>
<li>Стартапщики з ідеями або власники продуктів та сервісів для електронної торгівлі</li>
<li>Інтернет-маркетологи</li>
<li>Власники інтернет-магазинів</li>
</ul>
<p><a href="http://icomm.lviv.ua/register/">Зареєструватись на конференцію!</a></p>
<p><span style="color: #339966;"><strong>Увага! Спеціальна знижка для читачів Авеб. Отримайте знижку у 75 грн з промокодом AWB555.</strong></span> Вартість квитків та програму дивіться нижче.</p>
<h3>Питання для висвітлення:</h3>
<ul>
<li>Як зарабляти $3 000 в своєму інтернет-магазині, сидячи вдома.</li>
<li>Просування інтернет-магазину.</li>
<li>Розвиток нового напрямку діяльності для рітейлу.</li>
<li>Потенціал електронної торгівлі в Україні.</li>
<li>Що можна і що не варто аутсорсити у себе в інтернет-магазині.</li>
<li>Історії успіху вузьконішевих, монобрендових, сімейних і локальних інтернет-магазинів.</li>
<li>Як правильно організувати доставку?</li>
<li>Швидке і просте створення інтернет-магазину.</li>
</ul>
<h3>Доповідачі конференції:</h3>
<ul>
<li><strong>Вікторія Бондар</strong>: інтернет-маркетолог KPMedia (bigmir.net, korespondent.net, ..)</li>
<li><strong>Дмитро Лаппо</strong>: співвласник інтернет-магазину ділової літератури kniga.biz.ua — лідера українського книжкового ринку.</li>
<li><strong>Ярослав Максимович</strong>: в минулому власник auction.ua. Зараз власник та інвестор близько 10 інтернет-проектів.</li>
<li>Усього близько 40 перевірених практиків електронної торгівлі в Україні, котрі будуть ділитись своїм досвідом з учасниками конференції.</li>
<li><strong>Авеб:</strong></li>
</ul>
<p><img class="alignnone size-full wp-image-10296" title="Дмитро Костюк" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/kostiuk.jpg" alt="" width="50" height="50" /><img class="alignnone size-full wp-image-10308" title="gavryliuk" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/gavryliuk.jpg" alt="" width="50" height="50" /><br />
Від нашої компанії на конференції будуть доповідати керівник SEO-відділу <strong>Дмитро Костюк</strong> та веб-аналітик, спеціаліст з контекстної реклами <strong>Олег Гаврилюк</strong>. Дмитро готує дуже цікаву та корисну доповідь: він збирається людяним язиком розповіcти, як підприємцю просувати свій магазин. Також він залюбки відповість на усі питання. А Олег, у свою чергу, дасть поради по веб-аналітиці, які типові завдання вона виконує та які надає рішення для збільшення продажів.</p>
<h3>Програма</h3>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10302" title="Поток «Реклама интернет-магазина»" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Поток-«Реклама-интернет-магазина»-300x199.jpg" alt="" width="300" height="199" /></p>
<p><a href="http://icomm.lviv.ua/agenda2012/" target="_blank">Подивитися перелік та розклад усіх доповідей</a></p>
<p><strong>Потік Інтернет-магазини:</strong></p>
<ul>
<li>Секція «Вибір ніші»</li>
<li>Секція «Інтернет-маркетинг пасивний» — робота з клієнтами</li>
<li>Секція «Інтернет-маркетинг активний»</li>
<li>Секція «Організаційні моменти»</li>
</ul>
<p><strong>Потік для підприємців:</strong></p>
<ul>
<li>Вибір ніші для інтернет-магазину</li>
<li>Вибір як торгувати — магазин, аукціон, соц. мережа</li>
<li>Платформа для інтернет-магазину</li>
<li>Як привести клієнтів — малобюджетний спосіб маркетингу</li>
<li>Платний маркетинг — співпраця з агенствами</li>
<li>Історія успіху малого інтернет-магазину</li>
<li>Вибір постачальника і взаємовідносини</li>
<li>Робота з клієнтами</li>
<li>Доставка</li>
</ul>
<p><strong>Секція «Електронні гроші»:</strong></p>
<ul>
<li>Ввід і вивід</li>
<li>Агрегатори</li>
<li>Як підключити прийом грошей на сайті</li>
</ul>
<p><strong>Секція «Розробка інтернет-магазинів»:</strong></p>
<ul>
<li>Magento — переваги платформи</li>
<li>Як зробити щоб SEO було хорошим</li>
<li>переваги PrestaShop</li>
</ul>
<p><strong>Секція «Стартапи для електронної торгівлі»:</strong></p>
<ul>
<li>Історії успіху</li>
<li>Презентації стартапів</li>
</ul>
<h3>Вартість квитка:</h3>
<ul>
<li>Перші 50 — 300 грн</li>
<li>До 15 травня — 500 грн</li>
<li>Після 15 травня — 800 грн</li>
</ul>
<p><span style="color: #339966;"><strong>Нагадуємо про знижку: 75 грн з промокодом AWB555.</strong></span></p>
<p>Для власників <a href="http://startup.lviv.ua/clubcard">клубних карток Lviv Startup Club</a> та <a href="http://startup.lviv.ua/support-program">засновників стартапів</a> — безкоштовно.</p>
<p><a href="http://icomm.lviv.ua/register/">Зареєструватись на конференцію!</a></p>
<h3>Відгуки учасників попередньої конференції:</h3>
<p><strong>Вікторія Бондар</strong>, KP Media:</p>
<blockquote><p>Мені все дуже сподобалось. Особливо те, що було організовано велику кількість потоків і запрошено багато доповідачів. Кожен міг вибирати щось собі до смаку і не сидіти на доповіді тому, що «немає куди більше піти». І взагалі, я в захваті від Львова, від місця проведення конференції та можу сказати, що тут, було більше доповідачів, ніж на «Інтернет-маркетингу» в Києві напередодні, хоча Lviv Ecommerce Forum мав досить вузьку спрямованність.</p>
<p>Правда, є і зауваження. Були компанії, представники яких приїхали на конференцію лише з метою «продати» свій продукт. На мою думку, це не правильно, оскільки такі заходи не є місцем для продажів, але для обміну ідеями і власним досвідом. Головне, на мою думку, що мають виносити учасники — це натхнення продовжувати далі свою справу з новими знаннями.</p></blockquote>
<p><strong>Мурад Рогожніков</strong>:</p>
<blockquote><p>Зацікавлена аудиторія, нові обличчя, цікаві ідеї. Саме так пройшла львівська конференція. Ніякої провінціальщини, організація на високому рівні.</p>
<p>З мінусів: іноді складно було знайти приміщення, тому що там багато інших. Так, і, чотири потоки — це занадто. Можна без шкоди зручності скоротити до 2-3 потоків, що дасть можливість краще відбирати доповідачів і менше приводів для метушні з однієї аудиторії в іншу.</p>
<p>Загалом молодці, на наступний рік приїду обов’язково.</p></blockquote>
<p>П.С. Конференція з електронної торгівлі проводить лише раз на рік.<strong></strong></p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-2012-lviv-19-travnya/">Lviv eCommerce Forum 2012. Львів, 19 травня</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/lviv-ecommerce-forum-2012-lviv-19-travnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тетяна Височанська, MagneticOne: «Адекватна цілісна особистість може нормально сприймати і дружні стосунки, і робочі моменти, без образ, без нарікань»</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/tetyana-visochanska-magneticone-adekvatna-cilisna-osobistist-mozhe-normalno-sprijmati-i-druzhni-stosunki-i-robochi-momenti-bez-obraz-bez-narikan/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/tetyana-visochanska-magneticone-adekvatna-cilisna-osobistist-mozhe-normalno-sprijmati-i-druzhni-stosunki-i-robochi-momenti-bez-obraz-bez-narikan/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 May 2012 10:28:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[интервью]]></category>
		<category><![CDATA[интернет-маркетинг]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10127</guid>
		<description><![CDATA[Сьогодні до нас в гості завітала дуже розумна, привітна та гармонічна людина. Тетяна керує відділом маркетингу у компанії, яка займається розробкою комерційного ПО та стартапів і має більше 25 000 тисяч клієнтів по всьому світу. Вона одна з тих космополітичних українців, які люблять свою країну та водночас абсолютно спокійно працюють і заводять дружні стосунки із [...]<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/tetyana-visochanska-magneticone-adekvatna-cilisna-osobistist-mozhe-normalno-sprijmati-i-druzhni-stosunki-i-robochi-momenti-bez-obraz-bez-narikan/">Тетяна Височанська, MagneticOne: «Адекватна цілісна особистість може нормально сприймати і дружні стосунки, і робочі моменти, без образ, без нарікань»</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img class="alignnone size-medium wp-image-10195" style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" title="Тетяна Височанська (1)" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Тетяна-Височанська-1-200x300.jpg" alt="" width="130" height="180" />Сьогодні до нас в гості завітала дуже розумна, привітна та гармонічна людина.</p>
<p>Тетяна керує відділом маркетингу у компанії, яка займається розробкою комерційного ПО та стартапів і має більше 25 000 тисяч клієнтів по всьому світу. Вона одна з тих космополітичних українців, які люблять свою країну та водночас абсолютно спокійно працюють і заводять дружні стосунки із західними спеціалістами та власниками бізнесу. Саме такі люди допомагають вийти з &laquo;совкової&raquo; раковини, озирнутися і побачити перед собою новий світ, де існує безліч можливостей.</p>
<p>Якщо вас хвилює питання — чому у багатьох країнах Европи ми відчуваємо себе, як на іншій планеті, та як зробити у себе вдома так само — читайте далі.</p>
<p><span id="more-10127"></span></p>
<p><strong>Розкажи, будь-ласка, про себе. Чим ти займалася, де працювала раніше?</strong></p>
<blockquote><p>Привіт!</p>
<p>Я працюю в супер-іноваційній ІТ-компанії <a href="http://magneticone.com.ua/" target="_blank">МagneticOne</a>. Займаю посаду керівника відділу маркетингу. Зараз у відділі 8 спеціалістів разом зі мною. Загалом у маркетингу (класичний + цифровий) більше 10 років. Я дуже щаслива людина — вдалося з першого разу обрати спеціальність своєї мрії і я ще ніколи про це не пошкодувала :-)</p>
<p>З попереднього досвіду роботи особливо хочеться згадати компанію Robert Bosch, у якій я працювала бренд-менеджером. Ця компанія — просто взірець порядності, турботи про працівників, корпоративної культури та високих моральних цінностей. За роки роботи в Bosch я сильно «виросла»: навчилася правильного використання ресурсів, відповідальності, проактивності, увібрала досвід професіоналів та мала змогу спостерігати, як працюють мої колеги в інших країнах світу.</p>
<p>А MagneticOne — це взагалі найкраща робота у моєму житті. Саме тут я зустріла близьких мені по духу професіоналів. Усі ми працюємо на одну мету, з цікавими унікальними проектами (я не перебільшую, саме «унікальними», адже є проекти єдині у своєму роді у цілому світі) і це неймовірно надихає.</p></blockquote>
<p><strong>Як взагалі особистість керівника впливає на колектив?</strong></p>
<blockquote><p>Вплив керівника неможливо переоцінити. Як на мене, від топ-менеджера залежить і корпоративна культура, і стиль роботи, і якість персоналу. Керівник завжди підбирає у свою команду людей не лише по професійним якостям, але й по особистістим характеристикам.</p>
<p>Так важливо, щоб з людиною було комфортно працювати, щоб не виникало конфліктів на особистому плані, бо це може сильно заважати робочому процесу. Інша ситуація, коли керівнику відділу або підрозділу доводиться працювати вже у сформованій команді, але і у такій ситуації є шанси змінити ситуацію.</p>
<p>Я щаслива з того, що мені довелося самій формувати відділ. Зараз ми справжня команда, де кожен знає і якісно виконує свою роботу і готовий підтримати та підстрахувати колегу. Кожен з моїх колег — справжня особистість з яскравим букетом особистих якостей. Я багато чому вчуся у них.</p></blockquote>
<p><strong>А чи потрібно йому стояти трохи осторонь, щоб не занадто «корешитися» з підлеглими?</strong></p>
<blockquote><p>Немає одного універсального рецепту. Визначальна тут особистість керівника та історичні фактори формування команди. Важливо, щоб система цінностей була в одній площині.</p>
<p>Напевне, навіть дещо несвідомо я обирала людей, які розділяли би зі мною ставлення до роботи та колег, внутрішню порядність, бо робота це не лише приємні моменти, це і критика, і зауваження, і розбір помилок.</p>
<p><span style="text-decoration: underline;">Адекватна цілісна особистість може нормально сприймати і дружні стосунки, і робочі моменти, без образ, без нарікань.</span></p>
<p>Робочі стосунки підтримують субординацію у відділі, строгу звітність, чітке виконання задач та відповідальність за результати, а дружні стосунки забезпечують відчуття щастя від роботи в одній команді, зворотній зв’язок, лояльність до компанії, взаємопідтримку та навчання на досвіді колег, дружні поради, які дозволяють кожному з нас вдосконалюватися (мені, як керівнику, у тому ж числі).</p></blockquote>
<p><strong>Які життеві інтереси маєш, окрім праці?</strong></p>
<blockquote><p>Робота — моє головне (але не єдине) хоббі. Вдячна своєму чоловіку за його терпіння, адже завдяки йому я можу дозволити собі працювати стільки, скільки мені цікаво (хоча інколи пізно ввечері мене просять покинути офіс :-)</p>
<p>Два роки займаюсь верховою їздою — все життя мріяла про коней але не наважувалася, аж поки моя донька мене не повела на іподром і з тих пір ми разом тренуємося.</p>
<div class="nb">
<div class="rem">
<p><img class="alignnone size-full wp-image-10157" title="Тернопільский лелека" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Лелека.jpg" alt="" width="300" height="225" /></p>
<p>Не дивно, що Тані сподобалася книга Даррела. Коли я шукав про неї додаткову інформацію, то знайшов в декількох тернопільских інтернет-газетах повідомлення про те, що Таня підібрала на вулиці хворого лелеку та забрала його додому, лікувати.</p>
</div>
</div>
<p>Багато читаю, не уявляю свого дня без книги (колеги жартома сваряться, бо помічали, як я читаю, йдучи пішки, кажуть, що можу вдаритися об стовб і тоді доведеться мене в лікарні провідувати). Читаю дуже багато професійної літератури та на теми розвитку особистості. Художню літературу беру до рук тепер дуже рідко, з останнього, що запам’яталося — Даррел «Моя сім&#8217;я та звірі» — книга читається на одному диханні, багатство мови та неймовірна краса описів просто вражає, такі книги дуже збагачують внутрішній світ та дарують чудовий настрій.</p>
<p>До слова, у нас не просто відділ маркетингу, а й «Клуб буквоїдів», адже кожен з нас читає багато книг і ми щотижня ділимося враженням від прочитаного, обговорюємо нові ідеї, висловлюємо власні бачення про те, як можна впровадити рекомендації з книг у нашій компанії та житті. Це нас дуже зближує і кожен з нас, прочитавши 1-2 книги на тиждень, отримує знання та враження про багато інших корисних книг, які читали його колеги.</p></blockquote>
<p><strong>Допоможи дати маркетингу точне визначення, як досвідчений спеціаліст. Хто такий маркетолог та чим він займається?</strong></p>
<blockquote><p>Щодо визначення маркетингу, то воно і справді різне в залежності від ринку, конкуренції, етапу зрілості компанії / продукту, навіть від особистості топ-менеджера&#8230;</p>
<p>Якщо говорити про маркетинг для комерційних структур, а не для громадських чи державних організацій, то влучними та універсальними є слова Ф. Котлера про те, що «основне завдання маркетингу — зробити зусилля з продажу непотрібними». Це дуже допомагає «тверезо» глянути на маркетингову стратегію, на доцільність певних витрат, на те, що саме криється під такими модними словами, як «брендинг» та «комунікації».</p>
<p>Я люблю практичний маркетинг, тобто діяльність відділу має бути позитивно відчутна у довго- та короткостроковій перспективі.</p></blockquote>
<p><strong>О, Котлер&#8230; я тут згадав запис Макса Пастухова:</p>
<p></strong><strong>«По ходу горячего спора с одним из теоретиков возник интересный вопрос: а бизнес — это наука или психология? &#8230;. И если изучать что-то „перед“ бизнесом, то лучше основы социальной психологии, нежели бизнес-мусор в виде толстых учебников по бизнесу и маркетингу. Даже что-то из „поп-психологии“, вроде Чалдини, будет на порядок полезнее, чем Котлер.»</p>
<p>Як думаешь?</strong></p>
<blockquote><p>Цікава думка. Вважаю, що не варто всіх під одну гребінку. На мою думку, бізнес — це «чуйка» (літературне слово «відчуття» чи «інтуіція»), зв&#8217;язки, вміння ризикувати і самоосвіта (не обов&#8217;язково класичні талмуди по бізнесу та економіці, це і досвід, і проби чогось нового, і поради бувалих).</p>
<p>А щодо книг&#8230; Чалдіні та Котлер — це книги з різних паралелей. Комусь треба прочитати і Чалдіні, і Котлера, а хтось і сам це все відчуває, адже нічого надзвичайно нового немає ні там, ні там, але подача та структурованість інформації дають змогу ефективніше зрозуміти та використати знання. Список необхідної літератури буде залежати від розміру бізнесу, від галузі та від особистісних якостей генерального директора. І взагалі, я згідна зі словами «при правильном подборе литературы и в туалете можно получить приличное образование» :-)</p></blockquote>
<p><strong>Які відмінності має класичний маркетинг на відміну від інтернет-маркетингу?</strong></p>
<blockquote><p>Я фанат інтернет-маркетингу. Можу говорити про це довго (тому ти мене стримуй). От за що особливо люблю інтернет-маркетинг:</p>
<p>1. Можливо дуже швидко втілити нову ідею — час від народження ідеї до її впровадження інколи займає лише кілька годин чи днів.<br />
2. Дуже швидко видно результат (значно швидше, ніж у оф-лайн маркетингу).<br />
3. Вимірюваність. Це один із «козирів» цифрового маркетингу. Можна виміряти все, якщо грамотно підійти до цього питання. А якщо щось виміряти не можна, то чи варто було взагалі «це» робити?</p></blockquote>
<p><strong>А ти згодишся з тим, що є речі, які важко виміряти? Той же PR, людські взаємовідносини&#8230; є відкладений єфект.</strong></p>
<blockquote><p>Щодо людських взаємовідносин, то це не тільки маркетинг, а більше психологія, але у психології також існують методи аналізу людських відносин «до» і «після».</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Колектив-Магнетику-2.jpg" rel="lightbox[10127]"><img class="alignnone size-full wp-image-10185" title="Колектив Магнетику (2)" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Колектив-Магнетику-2.jpg" alt="" width="700" height="470" /></a></p>
<p>Згідна, що важко (але можливо) виміряти результат і від PR активностей. Навіть для «відкладеного ефекту» можна визначити певні часові рамки, чи кілька інтервалів, протягом яких буде здійснюватись оцінка ефективності. Для цього існують спеціалізовані сервіси. Той самий PR робиться з якоюсь ціллю.</p>
<p>Варто відслідковувати, наскільки такі активності приблизили компанію до цілі. В інтернеті це зробити легше, ніж в оф-лайні, можна скористатися готовими сервісами та інструментами. Вимірюваність, відслідковуваність та обліковуваність (нехай навіть з похибкою) дають чітке розуміння, що було ефективним, а що ні, що варто масштабувати, а що виявилося невдалим експериментом. На це також йде багато ресурсів (досвідчений спеціаліст, оплата спеціалізованого сервісу), але при великих бюджетах та амбітних цілях — гра варта свічок.</p>
<p>Рекомендую почати з малого і легкого — просто фіксуйте маркетингові та PR активності деталізовано у окремому документі, а потім через певний період часу (в залежності від специфіки) перевіряйте ефективність: якщо це PR, то, до прикладу, це може бути кількість, полярність та динаміка згадувань в Інтернеті, кількість запитів на інтервью тощо; якщо це будь-який вид реклами, то кліки, переходи на сайт, конверсія; стандартне SEO — зміни позицій (SERP) та трафіку, конверсія по кожному з видів джерел трафіку, їх порівняння, ROI; і так по кожному типу активностей.</p>
<p>Можна створити файл з усіма аспектами підготовки та проведеннями певного заходу (у вигляді деталізованої інструкції та секретів успіху), де будуть відзначатися проблемні місця, які виникали і наступного разу буде легше провести захід з урахуванням попереднього досвіду, а також досягнути результати та побажання на наступні заходи такого роду.</p>
<p>І що важливо для великої структури, коли відбуваються кадрові зміни, то досвід попередніх маркетингових активностей передаються новому спеціалісту у готовому вигляді. У нас така система економить час на процесі вливання нового працівника відділу у роботу, економить час ментора на навчанні нового спеціаліста — він просто дає цей документ та відповідає на запитання по суті, а не починає все з азів, значно полегшує підміну того, хто у відпустці.</p></blockquote>
<p><strong>У чому відмінність просування продуктів на західному ринку?</strong></p>
<blockquote><p>Перш за все для них Інтернет — звичайний спосіб ведення бізнесу, вони більш освідчені, мають досконалі закони, а в результаті — є довіра до Інтернету, як до площадки з боку власників інтернет-бізнесів та з боку клієнтів.</p>
<p>Історично склалося, що клієнти англомовного ринку більш вибагливі, вони звикли до високого рівня якості (продукту, післяпродажної підтримки тощо) та не готові йти на компроміс і поступатися своїми інтересами. Загалом вони добре розуміють суть інтернет-бізнесу і чітко прораховують доцільність інвестицій. Також вони охоче діляться зі інтернет-спільнотою своїм досвідом співпраці з іншими компаніями (як позитивним, так і негативним).</p>
<p>Алгоритм просування Гугла відрізняється від Яндекса. Ми переважно працюємо з Гуглом, але маємо успішний проект і для СНД, який ми просуваємо також у Яндексі — це автоматична система обліку робочого часу працівників <a href="http://www.yaware.com.ua/" target="_blank">Yaware</a> — мега-корисна штука для менеджменту будь-якої компанії, працівники якої повністю, або частково працюють за комп’ютерами. Сама активно використовую, як керівнику відділу система економить десь 20% часу щомісяця і колеги впевнені у 100% об&#8217;єктивності оцінювання їхньої роботи.</p></blockquote>
<p><strong>Які інструменти для просування ПО можеш виділити? Поштові розсилки, безкоштовні тестові версії, тощо? Що з твого прикладу найбільш єфективне, коли запускається продукт?</strong></p>
<blockquote><p>Можна надати просто перелік методів просування, але це буде схоже на список ліків для дітей, а що і коли приймати та при яких симптомах — не описано. Та ж сама ситуація і при переліку методів просування. У нас багато різноманітних проектів (як програмне забезпечення, так і веб-сервіси) і для кожного з них в залежності від специфіки ніші, клієнтів, відповідних площадок, конкурентів буде залежати кінцевий перелік «ліків», які допоможуть проекту вийти на плановий комерційний рівень.</p>
<p>Щодо найбільш ефективного — це сайт з доцільним дизайном, унікальним продаючим контентом (який ми регулярно оновлюємо), якісний сам продукт, адже реклама може продати будь-який продукт лише один раз :-) Тому якість самого продукту і взагалі ЯКІСТЬ, як стандарт будь-якої нашої роботи чи процесів — основна вимога.</p></blockquote>
<p><strong>Якщо не помиляюсь, ти останнім часом цікавишся питаннями автоматизації. Коли компанія стрімко зростає, що маркетинговому відділу треба автоматизувати, а що ні?</strong></p>
<blockquote><p>От як ти підмітив! :-) Автоматизація — лише одна зі складових процесу оптимізації, який супроводжує роботу відділу маркетингу постійно. Для нас звично аналізувати маркетингову діяльність та шукати можливості до оптимізації витрат наших ресурсів та максимізації результатів.</p>
<p>Щодо того, що нам вдалося успішно автоматизувати, то це значна частина управлінських функцій та роботи над проектами, співпрацю між відділами, SEO, моніторинг роботи сайтів, збір аналітики, частково розсилки клієнтам і навіть щоденне замовлення обідів в офіс. Ми використовуємо як сторонні сервіси, так і власні продукти: Yaware, Shopping Cart Diagnostics та інші.</p></blockquote>
<p><strong>Як ти думаєш, чому на Заході більш зріле відношення до бізнесу, до сервісу?</strong></p>
<blockquote><p>Вони просто до цього уже встигли звикнути :-) Ми теж звикнемо через років 5.</p></blockquote>
<p><strong>Я маю на увазі, вони дуже привітні люди. Навіть коли дивишся коментарі у якомусь блозі, то перше, що пише читач: «Привіт! Дякую за хороший матеріал, а скажіть будь-ласка», а автор відповідає: «Привіт! Дякую, що спитав, залюбки поясню»&#8230;</p>
<p>Мене також завжди вражає листування з <a href="http://aweb.ua/seo-blog/intervyu-s-mixajlom-shakinym-shakin-ru/" target="_blank">Михайлом Шакіним</a> (Shakin.ru). Пам’ятаю, колись замовляв у нього рекламу на блозі за невеликі гроші, так він спочатку вибачився, що не відповів швидко із-за великої кількості листів, потім мені щось порадив, коли я запитав, потім подякував за те, що я звернувся. Я не витерпів і спитав, як він так робить и навіщо :). Михайло написав, що навчився такого поводження, коли працював офіціантом у Флориді.</p>
<p>Тобто, суть питання — звідки там взявся такий менталітет, що до цього призводить?</strong></p>
<blockquote><p>Вікторе, яка ж мені близька ця тема&#8230; Працюючи у компанії, клієнти якої — громадяни розвинутих благополучних країн, культура взаємовідносин (у тому числі і стиль спілкування) яких відрізняється від наших, я досить болісно це сприймаю. Ми навіть взялися за перевиховання постійно незадовлених продавщиць з місцевого магазинчику біля нашого офісу — є прогрес :-)</p>
<p>Радісно, що Михайло Шакін подає такий хороший приклад. Я частенько почитую його блог.</p>
<p>Думаю, що основна проблема — нас цього ніколи не вчили. У розвинених країнах культура спілкування — це важливий шкільний предмет, а у нас якийсь далекий прототип. «Українське ділове мовлення» викладають лише у деяких ВУЗах. Також комунікації, як частина корпоративної культури сильно залежать від топ-менеджменту.</p>
<p>В MagneticOne є великий відділ підтримки клієнтів — саме вони кожного дня відповідають на сотні запитів клієнтів зі всього світу. Кожен з працівників відділу — професіонал у сфері спілкування, адже це справжнє мистецтво спілкуватися з конфліктним клієнтом так, щоб він в результаті подякував, написав позитивний відгук на сайт та ще й надіслав в наш тернопільський офіс шикарний букет квітів. Це наш стиль роботи. І ми дуже добре знаємо, що правильні комунікації — це основа успіху.</p>
<p>Мені дуже приємно спілкуватися з колегами. Навіть коли у нас напружена нарада чи професійна суперечка, то ти ніколи не почуєш нецензурної лексики, приниження, зверхнього ставлення. Ведеться ввічлива та конструктивна бесіда. І це результати роботи насамперед топ-менеджменту, адже вони показують приклад, присікають чорну риторику, підбирають у колектив людей з відповідним рівнем культури та дають можливість розвиватися (чого тільки варті тренінги та сучасна бібліотека).</p>
<p>А ще, кожного дня ми обіймаємося :-) Так, саме обійми та компліменти стали нашим ранковим вітанням. Це ще більше здружило наш колектив і завжди додає хорошого настрою.</p></blockquote>
<p>(Примітка: підтверджую. Магнетиківці люблять обійматися :)</p>
<p><strong>Що ми можемо робити, щоб наздогнати Захід?</strong></p>
<blockquote><p>Ми дуже динамічно їх наздоганяємо. Але нас стримує дуже слабка законодавча база та відсутність нормальних способів оплати, таких як PayPal та Google Checkout, які визнані майже у всьому світі.</p>
<p>А також в Україні не вистачає спеціалістів у цій галузі. Я, як керівник відділу, дуже добре відчуваю це, адже дефіцит кваліфікованих кадрів — основний стримуючий фактор для нас зараз. Ми вирішуємо це питання за допомогою системи внутрішніх навчань, обміну досвідом, тренінгами та семінарами.</p></blockquote>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/tetyana-visochanska-magneticone-adekvatna-cilisna-osobistist-mozhe-normalno-sprijmati-i-druzhni-stosunki-i-robochi-momenti-bez-obraz-bez-narikan/">Тетяна Височанська, MagneticOne: «Адекватна цілісна особистість може нормально сприймати і дружні стосунки, і робочі моменти, без образ, без нарікань»</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/tetyana-visochanska-magneticone-adekvatna-cilisna-osobistist-mozhe-normalno-sprijmati-i-druzhni-stosunki-i-robochi-momenti-bez-obraz-bez-narikan/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Мысли про интервью</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/mysli-pro-intervyu/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/mysli-pro-intervyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 08 May 2012 15:29:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[обзор]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=10083</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/mysli-pro-intervyu/">Мысли про интервью</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Facepalm.jpg" alt="" title="Facepalm" width="100" height="90" class="alignnone size-full wp-image-10096" />Посвящается невероятно терпеливым людям, которые годами отвечают на вопросы интервью. Или просто отвечают. И журналистам, которые пытаются быть интересными.</p>
<p>Пост родился при подготовке, собственно, таких вопросов. Несколько мыслей под общей темой — про смысл, письменный формат, и сколько можно спрашивать про одни и те же вещи. </p>
<p><span id="more-10083"></span></p>
<h3>Эпиграф</h3>
<blockquote><p>— Но это ужасные люди! — воскликнула девушка.<br />
— Верно.<br />
— Как ты мог жениться на журналистке и позволить ей этим заниматься?<br />
— Я же говорил, что у меня в жизни бывали ошибки, — сказал полковник.</p>
<p>Э. Хэмингуэй, «За рекой, в тени деревьев»</p></blockquote>
<div class="nb">
<div class="rem">
<p><img class="alignnone size-full wp-image-10090" title="Лягушки" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Лягушки.jpg" alt="" width="75" height="52" /></p>
<p>На заметку — практические статьи Елены Костенко:<br />
1. <a href="http://www.pisaka.in.ua/archives/1597" target="_blank">Какие вопросы задавать в интервью</a><br />
2. <a href="http://www.pisaka.in.ua/archives/1612" target="_blank">Как закончить интервью</a></p>
</div>
</div>
<h3>Насколько полезно?</h3>
<p>У книг издательства МИФ на последних страницах есть формула КПЧ (коэффициент полезности чтения), придуманная Игорем Манном. Чтобы найти ее, нужно разделить число полезных для вас идей книги на общее число ее страниц. Как пишут издатели, книги с 15% и большим результатом достойны домашней библиотеки.</p>
<p>А в Ководстве А. Лебедева есть интересная глава <a href="http://www.artlebedev.ru/kovodstvo/sections/148/" target="_blank">Единицы смысла</a>.</p>
<blockquote><p>Хорошая идея, интересная мысль, новый прием — единицы смысла. Стостраничный брендбук тоже считается единицей смысла, но не по единице за страницу, а весь целиком.</p></blockquote>
<p>Интервью тоже должно иметь свою оценку. Иногда читаешь килобайты текста, а полезного там ноль на массу, и только популярное имя для завлечения. Можно считать КПЧ материала по тому, сколько раз мысленно к нему возвращаешься или перечитываешь. Не зря же придуманы закладки.</p>
<h3>Танцы вокруг шеста</h3>
<p>Новых инсайдов не так много, но журналистам нужны сюжеты. Информационная лягушка должна болтать лапками в банке со сметаной. Поднимаем вечные темы и стараемся подать под новым соусом. Их можно называть разными именами, опровергать и «открывать» заново (хотя они от этого ничуть не меняются).</p>
<p>У кого-то из интервьюемых получается не кривиться, услышав очередной «вечный» вопрос («Как быть счастливым?», «Как заработать много денег?»), а кому-то надоедает. Честные люди понимают, что личный опыт сложно трансформировать в полезное всем лекарство.</p>
<p>В Фейсбуке по этому поводу ходил хороший анекдот: </p>
<blockquote><p>
Журналист спрашивает предпринимателя:</p>
<p>— Я понимаю, что у вас мало времени, но если коротко — как вы достигли успеха?<br />
— Если коротко — правильные решения.<br />
— Как вы научились принимать правильные решения?<br />
— Опыт.<br />
— А как вы приобрели опыт?<br />
— Неправильные решения.
</p></blockquote>
<p>Некоторым людям вообще выражать свои мысли не хочется, чтобы не гнать волну. Как говорил Тютчев: «мысль высказанная — мысль ложная» или снова папа Хэм: «человеку требуется два года, чтобы научиться говорить и пятьдесят — чтобы научиться молчать».</p>
<p>Здесь, правда, есть небольшая хитрость. Нельзя только пользоваться. Каждый человек формирует собственный бэкграунд, черпая из книг, фильмов, выступлений и практического опыта других людей, которые взяли и не поленились что-то сделать. Волей-неволей приходится отдавать, хотя бы понемножку. </p>
<h3>Письменно vs устно</h3>
<p>Часто заметно, когда интервью брали письменно (и за один присест). Видно, что не берутся в обработку интересные ответы, нет интерактива. Но, как ни странно, есть и плюсы.</p>
<p>Люди, которые хорошо пишут, не всегда хорошо разговаривают. Возможно, из-за того, что на бумаге образы из головы превращаются в лингвистические, четко различимые конструкции — там можно отнять, там прибавить, там переставить. Письменное интервью больше напоминает фехтование или шахматную партию по переписке. На бумаге можно выразить мысль гораздо выразительнее, не торопясь.</p>
<p>Есть замечательная история про Михаила Веллера и один его рассказ «Поживем — увидим».</p>
<blockquote><p>Бледнея, Георгий Михайлович рванул трофейный вальтер, взвешенной рукой направил в коричневый перхотный пиджак. Коротко продрожав, пистолет выхлестнул всю обойму, восемь дыр дымились на залосненном брюхе.</p></blockquote>
<p>Говорят, что Веллер долго мучался с этой рукой, исписал два листа в поисках нужного слова. Твердой? Недрогнувшей? Какой, чёрт-бы-ее-взял, рукой? Пока не нашел — «взвешенной». Человек, достающий пистолет, уже взвесил в уме последствия своего поступка.</p>
<h3>Пресса достала (?)</h3>
<p>Бывает и так, конечно. Бесподобное интервью С. Михалока.</p>
<p><iframe width="420" height="315" src="http://www.youtube.com/embed/MzXQUMXgBbc" frameborder="0" allowfullscreen></iframe></p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/mysli-pro-intervyu/">Мысли про интервью</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/mysli-pro-intervyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>4</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>C миру по нитке. Выпуск #8: Google Drive и панорамы в Google Earth</title>
		<link>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-8-google-drive-i-panoramy-v-google-earth/</link>
		<comments>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-8-google-drive-i-panoramy-v-google-earth/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 May 2012 12:57:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Виктор Фомин</dc:creator>
				<category><![CDATA[Новости]]></category>
		<category><![CDATA[google]]></category>
		<category><![CDATA[обзор]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://aweb.ua/seo-blog/?p=9973</guid>
		<description><![CDATA[<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-8-google-drive-i-panoramy-v-google-earth/">C миру по нитке. Выпуск #8: Google Drive и панорамы в Google Earth</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><img style="margin-right: 15px; margin-bottom: 0px; margin-left: 0px; float: left;" <img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Google-Drive-for-Windows-300x223.png" alt="" title="Google Drive for Windows" width="200" height="150" class="alignnone size-medium wp-image-10038" />Google продолжает наступление по всем фронтам, на этот раз дело коснулось облачных файловых хранилищ. Теперь Google Docs в вашем аккаунте стали частью облачного сервиса Google Drive размером в 5 ГБ (можно добавить 25, 100 или 200 GB, но уже за деньги), куда теперь кроме текстовых файлов и презентаций который можно загружать и все остальные, привычные для ПК виды контента.</p>
<p>Ну а в Картах обновилась функция Street Wiev (панорамы с обзором на 360 градусов) и появились 3D-фототуры.</p>
<p><span id="more-9973"></span></p>
<p>(Прим.: хочу поздравить всех с майскими праздниками и заверить, что рубрика, хотя и не вышла в прошлую пятницу, жива-здорова &#8211; просто я был в отпуске :).</p>
<h3>Google Drive</h3>
<p>В прошлом году я написал небольшой обзор на <a href="http://aweb.ua/seo-blog/oblachnoe-fajlovoe-xranilishhe-windows-skydrive/" target="_blank">файловое хранилище SkyDrive</a> от Microsof с такой фразой:</p>
<blockquote><p>Google Apps тоже дают 25 Gb, но под почту.</p></blockquote>
<p>Ну вот, теперь в аккаунте Гугла можно хранить не только почту :). А ярлык &laquo;Документы&raquo; сменился на &laquo;Диск&raquo;.</p>
<p><img class="alignnone size-full wp-image-9994" title="Google Диск" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Google-Диск.png" alt="" width="702" height="29" /></p>
<p>Также появилось отображение сеткой для более удобной сортировки:</p>
<p><img class="alignnone size-medium wp-image-9998" title="Google Docs" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Google-Docs-300x77.png" alt="" width="300" height="77" /></p>
<p>В принципе, Диск &#8211; давно ожидаемый сервис, особенно в связи с продвижением на рынки <strong>Сhrome OS</strong>. Напомню, это облачная операционка, в которой весь функционал построен на веб-приложениях (если точнее &#8211; это большой браузер. Если вам чего-то не хватает для работы, нужно идти за приложениями в Web Store и делать под себя комбайн, как в случае с Firefox). Комментарий:</p>
<blockquote><p>«Компания эффективно интегрирует Drive в родную файловую систему Chrome OS. &#8230; Вся основная функциональность ОС будет использовать Drive в качестве хранилища данных, если вы этого пожелаете».</p>
<p><strong>Scott Johnson, Wired</strong></p></blockquote>
<p>Пройдемся немного по функциям. Что обещают:</p>
<ul>
<li>загрузка и хранение файлов</li>
<li>не нужно пересылать файлы в почте, можно сбросить ссылку на файл и расшарить к нему доступ</li>
<li>можно комментировать файлы</li>
<li>поиск файлов по ключевым словам и другим фильтрам</li>
<li>просмотр 30 типов файлов, в том числе .psd и .ai без предустановки Фотошопа и Иллюстратора</li>
</ul>
<p>Мне было интересно &#8211; будут ли без проблем загружаться исполняемые файлы, которые Gmail не пропускает, чтобы не заразить получателя вирусом. После того, как я <a href="https://tools.google.com/dlpage/drive?pli=1#eula" target="_blank">скачал Диск</a> и разрешил синхронизацию c вебом, у меня появилась такая папка (и значок в трее):</p>
<p><img class="alignnone size-full wp-image-10002" title="Папка Google Drive на ПК" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Папка-Google-Drive-на-ПК1.png" alt="" width="174" height="142" /></p>
<p>Работает она также, как и в Dropbox. При перетаскивании файла в папку он становится виден и в вебе. Экзешники и любые другие файлы грузятся нормально.</p>
<p><img class="alignnone size-full wp-image-10004" title="Исполняемый файл" src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Исполняемый-файл.png" alt="" width="513" height="32" /></p>
<p>Касательно места:</p>
<ul>
<li>+ 25 GB и Picasa: $2.49 / месяц</li>
<li>+100 GB и Picasa: $4.99 / месяц</li>
<li>+ 200 GB и Picasa + 25 GB под Gmail: $9.99 / месяц</li>
</ul>
<p>Если я правильно понял, аккаунт можно увеличивать до 16 TB.</p>
<p>Конечно же, есть <a href="https://play.google.com/store/apps/details?id=com.google.android.apps.docs" target="_blank">мобильное приложение</a> Drive под Android. Cудя по отзывам, пока довольно сырое.</p>
<p>UPD: большое спасибо <strong>Александру Савичу</strong>, который подсказал внимательнее читать Terms of Servise :).</p>
<blockquote><p>
Загружая или иным образом добавляя материалы в наши Службы, вы предоставляете компании Google и ее партнерам действующую во всем мире лицензию, которая позволяет нам использовать это содержание, размещать его, хранить, воспроизводить, изменять, создавать на его основе производные работы (например, переводы, адаптации и прочие способы оптимизации материалов), обмениваться им, публиковать его, открыто воспроизводить, отображать, а также распространять. Перечисленные права, которые вы предоставляете нам, используются исключительно для обеспечения работы существующих Служб, их продвижения и совершенствования, а также для разработки новых. Указанная лицензия будет действовать и после того, как вы откажетесь от использования Служб (например, мы будем по-прежнему использовать данные о компании, добавленные вами на Карты Google).
</p></blockquote>
<p>Похоже, единственную копию вашего бестселлера или фотографии пятого Айфона загружать на Диск не стоит.</p>
<h3>Новое в Street View</h3>
<p>Карты выкатили классное обновление. Банер с предложением &laquo;Попробовать MapsGL&raquo; сам появится в нижнем левом углу, нужно просто одобрить.</p>
<p><img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Maps-GL.png" alt="" title="Maps GL" width="355" height="55" class="alignnone size-full wp-image-10071" /></p>
<p>После этого вам предложат набрать адрес объекта и нажать кнопку &laquo;Фототур&raquo;, после чего объект (например &#8211; Колизей) будет показываться с разных сторон и в разное время суток. К сожалению, доступны далеко не все объекты.</p>
<p><img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/Фототуры-1024x556.png" alt="" title="Фототуры" width="1024" height="556" class="alignnone size-large wp-image-10074" /></p>
<p>Еще одна классная возможность &#8211; просмотр улиц под углом в 45 градусов. Включается при приближении местности, потом нужно переключить &laquo;Спутник&raquo; на &laquo;Карты&raquo;.</p>
<p><img src="http://aweb.ua/seo-blog/wp-content/uploads/2012/05/45-градусов-1024x421.png" alt="" title="45 градусов" width="1024" height="421" class="alignnone size-large wp-image-10076" /></p>
<p>Все функции доступно описываются в краткой автоматической презентации.</p>
<p>Хороших выходных!</p>
<p><a href="http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-8-google-drive-i-panoramy-v-google-earth/">C миру по нитке. Выпуск #8: Google Drive и панорамы в Google Earth</a> is a post from: <a href="http://aweb.ua/seo-blog">Aweb-Blog</a></p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://aweb.ua/seo-blog/c-miru-po-nitke-vypusk-8-google-drive-i-panoramy-v-google-earth/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>

