hellveen official blog

Вона хворіє :(

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 30 Oct 2009 11:53:00 +0000

Карантин ввели як мінімум на тиждень, тому в мене буде чудова можливість попрацювати над "застійними" проектами. залишилось ще написати на півставковій роботі заяву за власний рахунок на тиждень, сидіти там я не хочу.
Поїздка до Києва, якої я чекав рік, на жаль, не відбудеться, дякую свиням, людям, та грипу який оволодіває ними. Як би мені не хотілось потрапити на MediaCamp Kyiv 2009, квитки я все-таки здав. Моє здоров"я не настільки сильне, щоб ним ризикувати.
Раз так, то до кінця року спробую вирватись хоча б на вихідні якісь...

Блєск і ніщєта української освіти

noreply@blogger.com (hellveen) — Wed, 16 Sep 2009 19:32:00 +0000

Я просто не міг не стриматись і не написати цей пост про освіту. Дивно, чому цього не сталося раніше. Може, мої претензії лише зараз стали більш чіткими.
отож, я ненавиджу існуючу систему вищої освіти і рівень мого ВУЗу зокрема.
1. Забивання робочого графіку. Це одна з найжахливіших проблем - коли навчальний розклад мало не вполовину забивають такими тупорилими дурницями, що навіть мені плакати хочеться. Ну от на який х*й, перебачте, мені потрібна радіоелектроніка? Для довідки - я навчаюсь на географчному факультеті, спец-сть землевпорядкування, 4 курс. Існують також умовно-дебільні предмети, навчальний матеріал для яких, очевидно склепали за день, а назву для курсу вигадали за годину. Внаслідок цього ми маємо пережовування однієї тези протягом півроку, хоча теоретично це ціла дисципліна.
Моя дилетантська думка каже, що людина повинна отримувати максимум по своїй спеціалізації, а не середньостатистичний мінімум з УСЬОГО на світі, шо лиш можна придумати. Якщо вас цікавитиме щось інше - будь ласка, є книги, бібліотеки, інтернет, курси. Для чого ґвалтувати мізки неокріпших студентів?
І потім не кажіть, чого ніхто не йде на пари. На старших курсах молоді люди у змозі визначити, що для них реально корисно, а на що можна забити і побути на роботі або ж поспати.
2. Примітивні способи навчання. Кататись по землі в істериці - ось що хочеться робити, коли нам починають роздавати примітивні завдання. Це нагадує експерименти в зоопарках - коли мавпам дають дзеркала побавитись. Отак нам дають карту, яку треба... скопіювати і розмалювати різними кольорами. Захоплююче, так? Ось у чому полягають лабораторні і практичні - освоєння кольорових олівців. Або ж ще переписуванні дебільнутих методичок і обрахування найпростіших математичних прикладів.
І не кажіть потім, чому студенти тупіють. Ви їх зводите всіх до одного рівня, вбиваючи потяг дізнатись щось цікаве, своїми рутинними і нікому не потрібними процесами.
За власним досвідом можу сказати, що ситуація на ринку і у ВУЗі (практична складова) відрізняється на 60-80%. Тобто нас учать те, чого насправді не існує або не використовується у таких масштабах, як ми думали. Питання: кому це потрібно?
3. Бюрократія. Совок процвітає, не дивлячись на анонсовані і протрублені по всіх каналах оБолонські процеси. Щоб отримати один папірець і досі доводиться оббігати десять установ і поспілкуватись з кількома тітками, які дотепер думають, що їм довжен весь світ.
Без лібералізації навчального процесу ніякого світового рівня нам не досягти. У деяких викладачів, напевно, у голові не вкладується, як можна провести пару, не займаючись переписуванням книги чи зомбуванні прописними істинами.
Те саме і з якістю освіти. Вища освіта перетворюється на фабрику, де штапмують роботів для нереалістичних умов ринку праці, роботів, які нікому не потрібні, крім самих себе.
Я навмисне опускаю тему хабарництва, бо знаю, шо всюди воно різне і судити про всіх однозначно не можна. Тим не менш, воно існує. Платяться шалені гроші.

За ці 4 курси моя мотивація нестримно котилася вниз, і зараз вона майже на нулю. Я не бачу сенсу в тому, щоб навчатись. Вища школа не виправдала моїх надій як адекватний заклад, де справді чогось вчать, а не просто змушують займатись переписуванням і розмальовками.
Аналогічні настрої у сотень(тисяч) інших студентів.

П.С. без сумніву, позитиву так само багато. Це і тотальна інформатизація ВУЗів, присутність інтернету, досі живий та стійкий викладацький склад (це я про справжніх педагогів, а не світ зна кого). Однак цього позитиву поки замало, щоб змінити саму систему. Поки все це буде і далі у нашій освіті, ніякої користі з того ніхто не винесе. І європейська освітня інтеграція буде хіба на словах.

Всьо будєт харашо

noreply@blogger.com (hellveen) — Mon, 14 Sep 2009 15:46:00 +0000

У зв"язку з цим - Пинзеник: Друга хвиля кризи майже не зачепить Україну - публікую наступний офіційний документ.

9/11 remembering

noreply@blogger.com (hellveen) — Sat, 12 Sep 2009 11:10:00 +0000

#whereiwas
Той день я пам'ятаю чудово, хоч і був ще малий - мені тоді було 11 років. Прийшов зі школи, ремонтував свою іграшкову машинку.
Увімкнув телевізор - а там на Першому російському нічого не кажуть, лиш відео задимлених хмарочосів. Я одразу подумав, що на Нью-Йорк впав астероїд або метеорит, і апокаліптичні прогнози голівудських сценаристів збулися. Але вже трохи пізніше стало зрозуміло, що то атака терористів. Прокинулася мама, і теж стала дивитися разом зі мною, разом зі всім світом у прямому ефірі падіння веж у безодню. Прибігла сусідка з дочкою. Телеканали перейшли у режим безперервних новин...
#whatithink
Можете називати мене параноїдальним дурнем, але я не вірю загальноприйнятому баченню терактів 11 вересня.
#inwhatibelieve
Відверто велика кількість беззаперечних фактів (1, 2, 3) вказують на те, що офіційна версія (нібито терористи викрали 4 літаки, атакували двома ВТЦ, після чого будівлі загорілися і впали) американської влади далека від істини.
Правда невідома для 99,9% людей на цій планеті. Однак істина полягає в тому, що бездумно вірити всьому, що кажуть нам, - дурість. Політика твориться за рахунок таких простих та недалеких людей, як ми. Якщо ви й досі думаєте, що демократія - це влада народу, то глибоко помиляєтесь. Такого ніколи не було і ніколи не буде у світовій історії. Навіть найчесніша влада апріорі є вищою.
Єдині, кого шкода в цій історії - 3000 людей, які стали жертвами всесвітньої геополітики, купкою фігур на шаховій дошці.
Виправдання ініціаторам цих подій - чи терористам, якщо вони дійсно були, чи американським спецслужбам - немає і не буде. Нехай горять у пеклі.

God bless the people.

Russia Attacks!

noreply@blogger.com (hellveen) — Wed, 12 Aug 2009 13:09:00 +0000

Тільки на телеекранах та моніторах. І тільки на території України!

Козаки дивляться Медвєдєва на YouTube

noreply@blogger.com (hellveen) — Tue, 11 Aug 2009 12:43:00 +0000

Картина Рєпіна.

Russia - Parasha?

noreply@blogger.com (hellveen) — Tue, 11 Aug 2009 08:59:00 +0000

Напевно Росія вирішила нарешті взятись за Україну. Плана-мінімум - розвалу Грузії та моральному її знищенню - досягнуто. За що би вхопитися тепер?
Звісно за найдорожчий шматочок Європи, який муляє очі російській владі ще з того самого чорного для них серпневого дня 1991 року, коли наші так звані спільні дороги розійшлися вперше за сотні років.
Але відкрито діяти небезпечно. Тому для початку Росія заслала на розвідку свого шпіона в рясах з благими намірами - помахати кадилом та посіяти серед віруючого народу думку про єдину церкву виключно Московського патріархату.
Сьогодні Медведко вирішив трохи поганьбити у відеозверненні свого "брата".
Не здивуюсь, якщо восени перед виборами, коли рівень бідності стане ще більшим, над центрально-східною Україною російські літаки будуть розкидувати агітаційні листівки з відвертими пропозиціями.
Не варто боятись, що одного ранку у Харків увійдуть російські танки. Не варто боятись, що на нашу землю упадуть бомби та ракети. Цього не буде.
Варто остерігатись іншого - інформації, яку поширює те кодло. Адже щоб заткнути рота всього одного блогу в ЖЖ, вони здатні атакувати провідні соціальні сервіси, аби лиш ніхто не дізнався правду. Але ми ж то її знаємо.
UPD: Ось тут уже народ підсуєтився та написав від імені козаків листа Мєдвєду http://giggster.livejournal.com/97700.html

Концепт реклами для Тимошенко

noreply@blogger.com (hellveen) — Tue, 04 Aug 2009 21:16:00 +0000

Помічаю, що концептуальні рекламні принти перетворюються у моє хобі.
Ось, приміром, всі бачили рекламу Тимошенко перед виборами?
Я пропоную дещо інший варіант, думаю люди підтримають.

Прикінцеволітня депресія

noreply@blogger.com (hellveen) — Tue, 21 Jul 2009 11:53:00 +0000

Вона почалась.

Як тільки літо перевалює за свою середину, вона починає давити на мене своєю невизначеністю.

Вона - прикінцеволітня депресія, так я її називаю.

Здається, що попереду немає нічого, попереду лише кінець, і ти цьому ніяк не зарадиш. У голові виникають образи з минулого, ти згадуєш хороші моменти життя, а депресія шепоче на вухо: "Ось бачиш, такого більше не буде". Ти сумуєш за тим, що не встиг зробити і виниш себе у недостатній рішучості в потрібні для цього моменти.

Неосяжна самотність огортає тебе і душить, особливо після обіду. Дні розтягуються у вічність, випалюючи твій мозок шаленим сонцем. Починає здаватись, що разом з кінцем літа настане кінець року, кінець вічності. А те, що буде далі, лякає тебе ще більше, ніж те, що є насправді.

Головне - триматись. Не піддатись цьому. Розбавити буденність яскравими спогадами.

Я спробую.

Рольові ігри

noreply@blogger.com (hellveen) — Sun, 19 Jul 2009 21:42:00 +0000

A role-playing game (RPG; often roleplaying game) is a game in which the participants assume the roles of fictional characters. Participants determine the actions of their characters based on their characterization, and the actions succeed or fail according to a formal system of rules and guidelines. Within the rules, players have the freedom to improvise; their choices shape the direction and outcome of the game.

Поговоримо про людей?..

Нас штампує система. Вона нагадує гігантську павутину з думок, традицій, звичаїв, культур, вона і є цивілізацією. І кожне нове життя у ній - це ще одна частинка цієї павутини. У кожного своя доля, свій шлях, своє місце у цьому розмаїтті ситуацій. І проблема в тому, що абсолютна більшість так званих "пересічних громадян" навіть і не збиратиметься рухатись, вовтузитись у цій павутині. Вони будуть лише набухати з кожним роком, перетворюватись у кокон, сліпо слідуючи своїй володарці - Долі, яка, за їх запевненням, уже все давно вирішила, і немає сенсу трястися.

"А для чого то мені, мені і так добре"
"Я добре живу - маю роботу, зарплату отримую щомісяця, скоро кредит за машину виплачу"
"А, аби туди поїхати, треба гроші. Я краще вдома посиджу, в ресторан схожу"

Чи часто вам доводиться чути такі фрази? Мені, на жаль, так. І вони сіють в мені зневіру до навколишніх людей, бо я бачу, що всі вони втопилися у своїй павутині, і не бажають чогось більшого. Що може бути краще стабільності? Напевно, лише абсолютне щастя, яке трапляється вкрай рідко. Але чи змогли б ви пожертвувати чимось заради його досягнення?
Поставлю питання не так: чи задоволені ви своєю роллю у суспільстві? Роллю у свій цій системі?
Я - ні. Лише нещодавно зрозумів, що я не хочу бути простим ґвинтиком. Не хочу виконувати чиюсь волю і сидіти склавши руки, піддавшись усталеним нормам і традиціям. Для мене вони стали міфом. Що треба сидіти, та чекати свого зоряного часу. Сидять лише квочки на яйцях, але й вони генетично забезпечені успіхом. А людині, якщо вона хоче чогось більшого, так як я, треба рухатись. Рухатись таким кроком, аби гори можна було переступити за раз, а море було по кісточку.
Життя одне і не надто довге, аби розмінювати його на роль "пересічного".
Треба використовувати всі можливості, кожну деталь, аби досягти чогось більшого.
Кар"єра простого офісного робітника, що прозябає дні у душному кабінеті, перебираючи гори паперів; вантажника, що обливається потом та недосипає через нічну зміну; журналіста, що пише нікому не потрібні банальності для кишенькової газети районного масштабу; лікаря, що вже забув, як діагностувати нежить, зате знає, як виписати лікарняний; чиновника держадміністрації, що рахує хабарі за землю - це все не для мене.
Втім, хтось повинен виконувати і таку роботу. А хтось може змінити світ на краще. Покликання.
Не треба бути дуже багатим або ж занадто розумним, щоб змінити світ. Треба лише цього захотіти. Вирватись із павутини буденності.
А якщо ні - то залишайся і далі на своєму місці, керуючись долею. І, що найцікавіше, такі люди ні про що не шкодують - адже їм цього достатньо - жити своїм тихим, розміреним життям. Вони задоволені своєю роллю. І я радий за них, хоча інколи така повсякденність дратує.
У кожного своє призначення, кожен герой свого роману. Але я не хочу, щоб мій роман був загублений серед мільярдів інших.
Я прагну чогось більшого. І буду робити все, аби це більше настало. А ви?..

Плутоній

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 17 Jul 2009 20:38:00 +0000

І знову про колажі.
Шось сьогодні настрій такий - колажі робити. Ось ще один, пародія на нашого славного парубка Арсенія.
http://hwc.com.ua/2009/07/plutonium/

Думаючи про владу...

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 17 Jul 2009 18:22:00 +0000

Ось, яка прекрасна апокаліптична картина відвідала мене нещодавно. Колаж вийшов не надто сильний за якістю, зате якраз те, чого я хотів.
Цитата з картинки на Укрбаші

Вечір Вікіпедії. Авіакатастрофи+Кеннеді+Гагарін

noreply@blogger.com (hellveen) — Sat, 20 Jun 2009 20:25:00 +0000

Чи знали ви, що:

під час Другої Світової війни Джон Кеннеді служив капітаном на торпедному катері. Японський есмінець протаранив судно навпіл, Джон сильно травмував спину, але врятував 11 з 13 своїх моряків
опісля травма суттєво підірвала здоров"я Кеннеді, доповнивши проблеми з травленням та хворобу Аддісона; іноді перед прес-конференціями йому доводилось колоти анестезію
один з двох аеропортів Нью-Йорка носить його ім"я - JFK
до наших днів з чотирьох дітей Кеннеді дожила лише дочка Кароліна - двоє померли невдовзі після народження, син Джон-молодший - загинув разом з жінкою та її сестрою в авіакатасрофі у 1999 році

Авіакатастрофи:

найбільша в історії громадянської авіації катастрофа трапилася 27 березня 1977 року на острові Тенеріфе, де в результаті зіткнення двох Боїнгів загинуло 583 чоловіка. В цей же день в іншому аеропорті в цьому регіоні було здійснено теракт, де ніхто не постраждав. В результаті аеропорт Лос-Родеос виявився перевантаженим. Обом літакам не вистачило 10 секунд або одної словесної команди для уникнення катастрофи
відомо лише 4 випадки успішного (з рівнем смертельності 0%) приводнення пасажирського літака. Один з них трапився 15 січня 2009 року, в Нью-Йорку Airbus A320 приводнився на Гудзон. 1963 в центрі Санкт-Петербургу на Неву приводнився Ту-124.

Гагарін:

тривалість польоту в космосі - 108 хвилин
першими людьми, які зустріли першого в історії людства космонавта на землі після приземлення, стали жінка лісника Ганна Тахтарова та її внучка Рита
в рамках своїх зарубіжних візитів Юрій Гагарін відвідав 30 країн
конкретні причини гибелі - досі неоднозначні та невідомі

Зекономили на людях

noreply@blogger.com (hellveen) — Thu, 18 Jun 2009 15:42:00 +0000

Поки ці державні виблядки замовляють собі суперсучасні літаки для закордонних поїздок, розїжджають на шикарних автомобілях, придбаних за державний кошт - за гроші простих громадян, українські студенти залишаться без стипендії. Таке право буде надане лише відмінникам, дітям-сиротам, інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей. Прийнявши ці зміни у новому законі, уряд збирається зекономити кошти бюджету.
Так, вони зекономлять.
Але це їм обійдеться дорого. Більше мільйона студентів, що зараз навчаються у ВУЗах України (хоча й не всі з них на держзамовленні), не простять і не забудуть цього.
Бачте, на стипендії грошей вже нема. Бо невідомокудидітий кредит від МВФ просрано, проїдено, або ж заткнуто пащу ненажерливих потопаючих банків.

Країна повинна знати своїх "героїв" в обличчя. Автор запропонованого законопроекту - радник міністра освіти, Дмитро Кульбаба. Дивовижно, як іноді під такими невинними прізвищами ховаються розумники-у-владі.

Пенсіонери, співчуваю, ви - наступні, на кому будуть економити.
Запам"ятайте найважливіше - влада буде економити на всіх. Окрім себе.

Дурні

noreply@blogger.com (hellveen) — Sat, 13 Jun 2009 22:56:00 +0000

Я не перестаю дивуватися, наскільки ж багато на світі ще є дурних людей.
Ні, не зовсім тупорилих, котрі уявлення не мають про світ (але і такі часом трапляються), а саме звичайних дурнів.
Котрі час від часу, а то й частіше, задають ідіотські питання, відповіді на які є очевидними, і які просто виводять із себе своєю безневинною дурістю, котра притаманна дітям дошкільного віку.
Часто поряд з дурістю буває крайня нерішучість, особливий випадок. За питання типу "А небо синє, так?" (на котре обов"язково очікується відповідь); "А що буде, якщо я ..." "А що буде, якщо натиснути цю кнопку?" хочеться без попередження давати по морді - за дурість і зіпсовані нерви. Я думаю, у 20 років вже треба мати досить здорового глузду та розуму, щоб почати виводити власні висновки, та навчитись пробувати хоч щось робити навмання, методом проб і помилок. Таким людям буде дуже важко змінюватися під впливом обставин - бо вони просто не знають, що можна зробити будь-який крок у темряву, поклавшись на власний розум або інтуїцію. І я не можу зрозуміти, звідки у зрілих людей трапляється такий ідіотизм.
Так, це можна простити, ссилаючись на дурість, але ж іноді так хочеться процідити нехороші слова в їхню сторону. А вони образяться, бо не знатимуть, у чому винні. Вони ж дурні!

Термінатор 4: спасіння не буде

noreply@blogger.com (hellveen) — Sun, 07 Jun 2009 14:29:00 +0000

Ходив сьогодні на Термінатора 4.
Так хотів піти, що жах. Хотілося побачити, чого ж там начаклували кінофокусники.
Як виявилось - можна було не поспішати. Мало того шо перед сеансом о 12:30 заледве зібралась група людей (якщо менше 5 чоловік - сеансу не буде; зранку ми були перші - дивно чому у такий погожий день ніхто не приходив у кінозал), так ще й кіно виявилось фуфлом.
Як влучно зауважили в рецензії на Кіноблозі, якби історія оповідалася лише в стилі роад-муві з Маркусом, то все ще куди не йшло. Але як тільки він зустрівся з Джоном Коннором - почалася сюжетна каша, на фоні якої сексапільна убивця з третьої частини - просто верх розуму.
Під час перегляду фільму іноді складалося враження, що ти дивишся Війну світів Стівена Спілберга (коли людей збирали транспортники), Трансформерів Майкла Бея (а як інакше назвати ті мотоциклетні штуки), або ж ще гірше Місію нездійсненну.
Чудово також характеризує фільм одна репліка, яку я почув із задніх сидінь:

- А что, Шварца не будет?
- Нет.
- Бляяя!..

А бачили б ви той зал, коли гола електронна лялька Шварценеггера виходить із ліфта! Оплески, сміх, хапання за животи - не кіно, а фарс, трагікомедія.
Численні сюжетні ідіотизми, надживучість людського тіла, та чудові умови проживання повстанців лише доповнили негативну картину.
Звісно, не все так погано. Фільм цілком "захавається" всім. Однак як продовження великої історії його розглядати не варто. В четвертому Термінаторі нема глобальних питань, герої не думають, що буде в майбутньому, що буде з ними - вони лише тупо діють, виконуючи власні вказівки - і цим навряд чи відрізняються чимось від роботів...

Moving to free. Step back

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 05 Jun 2009 20:14:00 +0000

Avast! Home Edition не виправдав своїх позитивних рецензій - вірусняки, що засіли в мене, він знаходив, але так само, як і Касперський, не міг їх видалити. Тому від сьогодні він випарувався, поступившись... платному Eset NOD32.
Будемо пробувати, як поведе себе цей антивірус.

До теми

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 05 Jun 2009 18:12:00 +0000

"Переконаний, що завдяки створенню "широкої коаліції" в парламенті Україна швидко опиниться в Європі, ну принаймні її населення, якщо просуватись організовано і малими групами."
(с) yusov

Віля Тимошович - наш кандидат

noreply@blogger.com (hellveen) — Tue, 02 Jun 2009 18:59:00 +0000

Дарагая страна!
Шановні грамадяни!
Таржествєнно агалошую пра те, що симбіоз двух найбільших палітичних партій в Україні завершено. Тєпєрь ми спасобни на великі кааліційні справи.
Ось що ми вам абіцяєм на етот год:
- покращення життя іщьо вчора
- український прарив у всіх містах!
Паспішайте сматрєть, как міняється країна. Пряма на ваших глазах!
Щиро ваш, Віля Тимошович.

Світське життя. В мірє животних

noreply@blogger.com (hellveen) — Sun, 31 May 2009 19:43:00 +0000

Цікавий факт, винесений після перегляду програми Світське життя з Катериною Осадчою: сумочка жінки Черновецького за 70 тис. євро коштує більше, ніж моя квартира разом з її мешканцями.
А взагалі, сама програма для мене, неначе перегляд Discovery чи Animal Planet: мешканці та звичаї того багатого світу мені чужі та незрозумілі. Репортаж із космосу.
А ще я не дивлюсь ТБ :)

Moving to free. The next step

noreply@blogger.com (hellveen) — Sun, 31 May 2009 17:59:00 +0000

Кінець ери пошуку ключів та кряків до Касперського.
Його неможливість видалити вірус Kido, що засів на моєму ПК, та необхідність мало не щотижня шукати нові ліцензійні ключі, які час від часу вносяться до чорного списку, остаточно вбила мою впевненість щодо цієї програми як найкращої у своєму роді.
Я встановив Avast Home Edition - безкоштовний та практично аналогічний Касперському антивірус. Подивимось що з цього вийде.
А кількість програм, що вимагають ліцензії на моєму ПК, все зменшується...

Вечір Вікіпедії. Друга Світова війна

noreply@blogger.com (hellveen) — Sat, 30 May 2009 15:52:00 +0000

Час від часу я влаштовую собі так звані вечори Вікіпедії: знайшовши одну тему, що цікавить мене, я читаю статті з різних мовних версій Вікіпедії, рухаючись від однієї статті до іншої, вивчаючи одну персону чи подію за іншою.
Сьогодні такою темою стала Друга Світова війна.
Ось декілька цікавих фактів, які я дізнався:

- Сьогодні я дізнався про українську снайперку часів Другої Світової війни, на рахунку якої - більше 300 німців. До війни вона була студенткою Київського університету та робітницею заводу Арсенал. Стрільба була її хобі :) Звали цю дівчину Людмила Павличенко, вона народилася у Білій Церкві, брала участь в обороні Одеси, Севастополя, була з візитом у США (навіть на прийомі в Білому Домі) та Канаді, отримала звання Героя Радянського Союзу. До речі, українська Вікіпедія містить вкрай мало інформації про неї.
- А ще я запримітив цікавий факт: більшість німецьких воєначальників-фельдмаршалів або загинули протягом 1944-1948 років, або ж, відсидівши певний час у в"язниці, вийшли на волю і прожили забезпечену та розмірену старість разом зі своїми сім"ями.
- Не позаздриш сім"ї Геббельса: на наступний же день після самогубства Гітлера, його шістьом дітям спочатку дали морфію для заспокоєння, після чого жінка Геббельса Магда вклала їм до рота розтрощені ампули з ціанистим калієм. За її ж проханням, Геббельс застрілив її, а потім і сам вчинив самогубство.
- За час війни (1939-45) столиця Польщі Варшава зазнала катасрофічних руйнувань: 85% буівель було зруйновано. Причому більшість з них знищено наприкінці воєнних дій, коли після подавлення Варшавського повстання Гітлер наказав зрівняти місто з землею. Людські втрати також суттєві: на початку війни в місті проживало 1,3 млн людей, а в кінці - 422 тисячі, тобто майже мільйон людських життів було втрачено.

До наступного wikiday.

О. В. Снарский, "Шрифт в наглядной агитации"

noreply@blogger.com (hellveen) — Fri, 29 May 2009 18:58:00 +0000

Це одна з перших книг про шрифт та типографіку, яку я взагалі тримав у руках.
Сьогодні випала нагода ще раз погортати її. Ось кілька цікавих фото:

Загалом, досить позитивно, як на книгу 1979 року. Кілька шрифтів виявилися досить смачними - навіть для сучасного вживання.
Фото більшого розміру є тут.
Книгу можна скачати в ЖЖ: http://community.livejournal.com/ua_typography/246429.html

Євробачення-2009

noreply@blogger.com (hellveen) — Sat, 16 May 2009 22:37:00 +0000

Україна сподобалась багатьом. Але, як бачимо, недостатньо для того, аби увійти навіть до десятки переможців.
Не варто сумувати з цього приводу - як казала сама Світлана, для себе самої і для українців вона завжди буде першою. Адже Україна завжди йшла попереду в цьому конкурсі.
Цього року не сподобалось те, що політичний аспект не просто не зник, а може навіть посилився. Де голосування журі? Куди його причепили і як? Виникає багато запитань.

Россияне! Вам должно быть стыдно за то, что в итоговых программах вы обсуждаете победу Норвегии больше, чем участие России. Вызов бабушки Рыбака по телефону, а его родителей в студию - чистейший фарс и трагикомедия. Это смотрится жалко и низко, как на страну с имперскими замашками. В любой другой раз вы прославляли себя больше всех, а сейчас - наоборот. Даже не смотря на то, что вас представляла украинка.
Українці! Вам має бути соромно за те, що вмієте обкладати гівном свого представника краще ворогів та лаятись на те, який же він убогий чи навпаки, вульгарний. Убогими якраз стаєте ви, коли не спроможні проявити ні краплі солідарності та підтримки своєї країни. Нація, що обсирає сама себе, ніколи не буде щасливою. Хата скраю горить першою.

Цікаві цитати з мережі, деякі добряче підняли настрій:

А че все так от рыбака прутся?
Мне кажется, как-то никак. Ну, весело. Но не более.
Лобода и Приходько - ваще отстой. С Мальты Марьванна такая пышная круто тянула, но скучновато, да и страшная.

Poor old Ukraine...

Eurovision Ukraine should've won. Think of her flat!

зачем Билан волосы отрастил??? я думала это парик и ждала, чт он его сбросит....

А вообще чего возмущаться, чисто попсовый конкурс и результат закономерный, дамы СНГ и прочей Европы (основное количество смотрящих) полюбили рыбака, дешевая рабсила полюбила мусульманские гоцалки, соседи иногда любили друг друга, ну и т.д.

Bought the Ukraine and Moldova Eurovision entries on iTunes. It's no Black Dahlia Murder, but it's some fine European pop.

Ukraine. What a set! What outfits! So strange! Be my valentine... Don't they know it's gone!? Kinda catchy. Not sure about the song

Ukraine all the way. They had (and I list) gladiators, flame jets, a drum kit chariot, giant spinning hoops and scantily clad women. Oh yes.

Ну і наостанок - не варто псувати собі чи комусь іще життя через такі дрібниці.
Живіть у щасті та радості. Мир вам! Peace for you! :)

Музичне

noreply@blogger.com (hellveen) — Sun, 03 May 2009 18:48:00 +0000

Дожився. На моєму профілі в Last.fm Мадонна обігнала System of a Down, вийшовши на перше місце списку найбільш часто прослухуваних виконавців :)
Добре, що ще є Metallica на третьому місці :)